Підбираємо бомбосховище: що пропонує ринок

В Україні через повномасштабне російське вторгнення зріс попит на приватні бомбосховища, в яких населення рятується від ракетних обстрілів і бомбардувань. Замовниками таких споруд є не лише власники котеджів, а й комунальні підприємства, школи, дитячі садочки та інші організації.

Виробництвом і встановленням бункерів в Україні займаються десятки будівельних компаній, які пропонують готові типові моделі із залізобетону або сталі, які можна привезти замовнику, змонтувати й обладнати необхідними комунікаціями. Деякі замовники надають перевагу будівництву бомбосховищ за власним проектом.

Бункер у приватному будинку покликаний гарантувати безпеку його мешканцям у разі непередбачених ситуацій, таких як:

• повномасштабні воєнні дії. Бункер захищає від ураження зі стрілецької зброї, автоматів, кулеметів, гарматних снарядів малого та середнього калібру;
• природні катаклізми. Будинок із бункером покликаний захистити від ураганів, аномальних гроз, дощів, граду. Також сховище допомогає врятуватись від надмірно високої температури повітря під час пожежі;
• викиди у повітря шкідливих речовин.

Які практики впроваджують в інших країнах?  

США: Виготовлення бункерів — дуже популярний бізнес у Сполучених Штатах, де майже 100 тис. сімей володіють приватними бункерами. Масово будувати їх почали під час Карибської кризи у 1960-х, через загрозу ядерної війни з СССР. Війни не сталося, тоді як потреба в бункерах у американців лишилася. Крім того, на північноамериканському континенті трапляються урагани та торнадо, тож в багатьох штатах бажано мати своє підземне сховище. 

В США також зародився і звідти розповсюдився по світу рух сурвівалістів (від англ. survival - виживання) - соціальне явище, коли окремі особи або група осіб активно готуються до надзвичайних ситуацій, або порушень громадського порядку, спричинених політичними чи економічними кризами.

Сурвівалісти займаються самозабезпеченням, створенням запасів (від медикаментів і наборів для виживання до будівництва підземних бункерів), а також отриманням знань і навичок виживання. "Виживальщики" часто проходять підготовку з надання першої та невідкладної медичної допомоги, навчання самозахисту, будують схрони для виживання або підземні сховища, які можуть допомогти їм пережити можливу техногенну, кліматичну або суспільну катастрофу.

Ізраїль: якщо в США будують сховища переважно через власні переконання або страхи громадян перед майбутнім, то жителі Ізраїлю вимушені жити з постійною загрозою обстрілів некерованими реактивними снарядами із Сектору Гази і сусідніх країн. Там зайнялись питанням цивільного захисту населення та створенням окремо розташованих бомбосховищ з бетону вже на третій рік незалежності - у 1951 році. З 1972 року укриття почали встановлювати у підвалах житлових будинків. 

В 1992 році Ізраїль змінив концепцію планування  укриттів - загальні бомбосховища зникли на користь "побутових" укриттів, які є безпосередньою частиною житлового будинку і індивідуальні для кожної родини. Тобто мова йде про одну з кімнат з мінімальною площею 9 кв. м, яка використовується постійно - це може бути спальня, дитяча кімната, зала. Товщина стін кімнати з армованого бетону для зовнішньої стіни становить 35 см (для деяких небезпечних районів існували норми щодо 50 см), внутрішніх - 20-25 см.

Таким чином, у випадку загрози ракетного удару ізраїльтяни мають перейти у захищену кімнату, зачинити бронеставні на вікнах та броньовані двері. Цей механізм вважається більш ефективним за систему муніципальних бомбосховищ, оскільки такі кімнати не вимагають витрат на утримання, а населенню легше дістатись до укриття, чим, відповідно, вирішується проблема ігнорування ним повітряних тривог.

Німеччина: утримання бомбосховищ є досить дорогим навіть для країн з розвиненою економікою. Так, у 2007 році уряд країни припинив обслуговування приблизно 2 тис. бункерів через фінансові причини. Нині в країні налічується близько 600 укриттів для 500 тис. осіб, тобто місце в бомбосховищі знайдеться лише для кожного 166-го громадянина Німеччини.

Оцінюючи масштаби руйнувань від війни в Україні, в Німеччині запустили інвентаризацію існуючих бомбосховищ, яка продовжувалась до весни 2023 року. Наразі уряд країни пропонує вивчити можливість використання в якості укриттів об'єктів автомобільної та залізничної підземної інфраструктури.

Швейцарія: під час Холодної війни країна запровадила обов’язкове будівництво ядерних бункерів - власників будинку чи житлової споруди з кількістю кімнат більше восьми зобов'язали відводити частину площі під бункер, який би слугував сховищем на випадок ядерного конфлікту.

У 2012 році законодавство оновили, дозволивши забудовникам відмовитись від обов’язкового відведення площі будівлі під укриття за умови сплати державі компенсації у розмірі 800 франків. Зібраними компенсаціями розпоряджається міська влада, спрямовуючи їх на зведення нових укриттів і утримання діючих, або на фінансування інших заходів цивільної безпеки.

Таким чином, за більш ніж 60 років дії законодавства з обов’язкового будівництва укриттів для цивільного населення, Швейцарії вдалося повністю убезпечити громадян на випадок війни, застосування ядерної зброї, надзвичайної ситуації та інших катастроф.

Сінгапур: з 1996 року країна будує сховища за ізраїльським принципом - на кожному поверсі житлового будинку або громадської будівлі. Невиконання обов’язку з підтримання приватних та поверхових укриттів веде до накладення штрафу у розмірі $5 000 та пені у розмірі $250 за кожен день після висунення обвинувачення в такому правопорушенні.

Фінляндія: країна почала будувати розгалужену мережу бомбосховищ у 1960-х роках, використовуючи свій досвід боротьби з Радянським Союзом у зимовій війні 1939 року. Фінська приктика використання укриттів вважається одною з найкращих в світі. Згідно з нею, майже всі будівлі в країні повинні мати свої власні бомбосховища. Так, тільки в Гельсінкі налічується близько 5,5 тис. об'єктів цивільної оборони із розрахунку на 900 тис. чоловік, що перевищує населення столиці. Загалом, в 5,5-мільйонній Фінляндії діє близько 54 тис. схронів різного типу, які можуть одночасно вмістити 4,4 млн осіб. 

Приватні будинки у Фінляндії площею до 1,2 тис. м² здебільшого не мають укриттів.  Водночас сховища в багатоквартирних будинках часто використовуються як складські приміщення, тому закон дає 72 години на звільнення приміщень цивільного захисту від зайвих речей з моменту запровадження надзвичайного стану, та 2 години на те, щоб забрати зайві речі з бомбосховищ.

Естонія: до 2034 року в країні планують збудувати бомбосховища, розраховані на 730 тис. осіб, або половину її населення. Такі міри вводяться через російську агресію в Україні, а за зразок підходів до будівництва укриттів планується запозичити досвід сусідньої Фінляндії.

Наразі 1,3-мільйонна Естонія має близько сотні громадських бомбосховищ, розрахованих на 50 тис. осіб, і цієї кількості їм катастрофічно мало.

У підсумку: підхід до створення укриттів є приблизно однаковим у всьому світі, але з сильною відмінністю в бік якості для країн, що знаходяться у стані збройного конфлікту, або розташовані в несприятливих природних умовах.

Який бункер можна придбати в Україні? 

Проаналізувавши доступні на ринку пропозиції для приватних господарств, видання виділило наступні варіанти укриттів: готові до монтажу стальні або залізобетонні конструкції, або будівництво сховища за проектом, розробленим під потреби замовника. У всіх випадках мова йде лише про підземні сховища - шар ґрунту над бетонним сховищем ефективно гасить ударну хвилю вибуху, а уламки, що розлітаються, швидше загрузнуть у землі, ніж зупиняться об цеглу чи бетон.

Далі наведені приклади бомбосховищ, популярні на українському ринку.

Сталевий підземний бункер BunKers 

Компанія з Дніпра займається установкою і облаштуванням металевих бункерів, які виробляються на заводі металоконструкцій в Умані. Компанія пропонує наступні види сховищ:

Відповідно до потреб клієнта BunKers може встановити додаткові опції, найпоширенішими з яких є:

• система фільтрації повітря від ядерного, біологічного і хімічного забруднення;
• сонячні батареї;
• зовнішній відеонагляд;
• водонагрівач;
• електрорадіатор;

Варто додати, що і інші компанії з виготовлення сховищ пропонують подібні види комплектацію, яка умовно розділяється на дві основні групи - "голі стіни" з підводкою комунікацій для подальшого облаштування самим замовником, або "під ключ" з встановленими системами забезпечення життєдіяльності, меблями та оздобленням.  

В компанії пояснили виданню, що вартість сховища обговорюється з кожним клієнтом окремо, і залежить від оснащення будівлі, сорту металу для стін сховища, і великою кількістю інших параметрів. Однак, бункер "міні" з установкою "під ключ", з усіма будівельними роботами і риттям котловану коштує орієнтовно від $35 тис., тоді як бункер "стандарт" коштує від $55 тис. 

Кому: представники компанії зазначають, що найчастіше їхні вироби замовляють приватні особи або заводи, які створюють підземні бункери для захисту працівників.

Що потрібно: перед будівництвом замовник обов'язково повинен надати геодезичне дослідження ділянки, на якій планується закопати бункер. Потрібно визначити, чи немає поблизу будівництва пливуна, ґрунтових вод, або інших геологічних протипоказань для розміщення сховища. Також в залежності від результатів "геодезії" і дослідження шару ґрунту технологи та інженери компанії визначають індивідуальні параметри будівництва, такі як необхідну глибину закопування бункеру.

Яка технологія: заливається бетонна подушка, на неї ставиться стальна капсула - бункер, яка потім "закривається" в залізобетонний саркофаг. Важливо, що над бункером вкопується з/б плита товщиною 30 см, яка слугує додатковим захистом від ураження уламками ракет або снарядів. Також захист від обстрілів забезпечує шар ґрунту. Тобто, технологія надає потрійну систему захисту - ґрунт-залізобетон-сталь.

Від чого захищає: представники BunKers гарантують захист від артилерійського і танкового обстрілу, обстрілу безпілотниками, уламків ракет. При цьому у випадку прямого влучання в бункер ракети типу "Калібр" 3М54, або підриву поблизу ядерної бомби, шансів вижити у мешканців сховища немає.

Найпопулярніший "доп": клієнти частіш за все хочуть зробити третій вхід, щоб мати можливість одразу потрапити бункер із приватного будинку. Таким чином, в багатьох сховищах три входи - основний і запасний зі сторони поверхні, і один підземний з будинку. Це дозволяє спуститися в бомбосховище під обстрілом, не ризикуючи виходити на відкритий простір. 

Населення вагається: компанія уточнює, що кількість замовлень в неї варіюється в залежності від типу проекту, але зараз не спостерігається черг на будівництво укриттів на приватних ділянках. Це пояснюється фінансовим питанням - власне бомбосховище коштує як однокімнатна квартира, але закопана під землю і з суттєво меншою площею. Через це багато українців не поспішають інвестувати в підземні об'єкти цифільного захисту. 

Також BunKers уточнює, що будує бункери згідно з наступними законодавчими стандартами: 

Бункер "Схов"

Підприємці з Харкова займаються будівництвом автономних підземних сталевих бункерів "Схов". Концепція такого бомбосховища – створити простір з високим рівнем захисту і комфорту.

Як розповів співзасновник проекту Олександр Чирва, наявність в приватному будинку такого сховища дозволить не полишати місце проживання у разі надзвичайної ситуації. Бункер "Схов" накривається монолітною залізобетонною плитою товщиною 20-35 см і закопується в ґрунт на 2-3 метри, що дає можливість витримати влучання важкої артилерії.

Бункер коштує від $67 тис. (2,45 млн грн) за базову версію, і складається з основного модуля, модуля входу та шахти евакуаційного виходу. Габарити приміщення - 7,5х2,5х2,8 м.

Всі елементи конструкції бомбосховища виконані зі сталі та герметично зварені. Жорсткість конструкції забезпечує сталевий каркас з товстостінної профільної труби, зовнішня поверхня бункера оброблена антикорозійним покриттям. Корпус "Схову" утеплений мінеральною ватою.

Виробник встановлює бункер у котлован на заздалегідь підготовлену бетонну основу і підключає його до необхідних комунікацій. Далі виконується гідроізоляція котловану та відливається захисна плита над ним. Для монтажу бомбосховища потрібен майданчик з габаритами не менше 19х13 м, під котрим буде встановлено бункер. Також поруч необхідне вільне місце для виконання земляних робіт і під'їзду спецтехніки.

Для довгострокового проживання в укритті передбачено холодильну та морозильну камери, запас питної води в 1,5 куб. м, система водоочищення, місце для зберігання речей в підлозі бункера, місткі шухляди та технічне приміщення. Кухня оснащена електричною плитою, витяжкою, мікрохвильовою піччю, раковиною та обіднім столом, а санвузол - душовою кабіною, бойлером та системою очищення каналізаційних відходів.

Олександр Чирва уточнює, що на випадок ураження основного виходу бомбосховища, існує запасний евакуаційний люк. На випадок повного блекауту та відключення комунікацій в сховищі знаходиться інверторний генератор на 7 кВт з запасом пального. Він живить систему вентиляції, сушіння та підігріву повітря, насос водопостачання та каналізації. Крім того, броньовані двері та можливість облаштування замаскованого входу дозволяють перечекати окупацію.

Співзасновник проекту пояснив, що зараз компанія тестує перший зразок "Схову" на предмет роботи всіх систем життєзабезпечення, і їх достатності для автономного проживання людей. Компанія вже має перші прорахунки сховищ для реальних клієнтів, але перші модулі ще виробляються на заводі. Сама компанія стверджує, що обсяг виробництва залежатиме від кількості замовлень, і кількість збудованих модулів можна легко масштабувати для задоволення попиту. 

Стосовно будівельних норм: Олександр Чирва підкреслює, що в умовах війни Україна, нажаль, не розробила конкретних нормативів будівництва об'єктів цивільної оборони. Виробники бункерів чекають, коли держава затвердить конкретні норми, які б аргументували необхідну ступінь захисту для кожного елементу таких споруд. Це б значно спростило роботу галузі та гарантувало людям кращу захищеність.

Як приклад він наводить монолітну з/б плиту, яка встановлюється над бункером. Розробники підземних сховищ прорахували базові варіанти, з яких виходить, що  достатня її товщина - 250-350 мм, і на погляд підприємців цього достатньо. Але потрібна і відповідна стандартизація подібних питань від держави, яка має значно більші можливості по тестуванню захисних споруд. 

Бункери під замовлення від Bunker Stroy

Київська фірма Bunker Stroy також надає послуги з будівництва бункера згідно з побажаннями клієнтів. Наразі на сайті компанії продемонстровані 9 проектів площею 18,5 - 56,5 кв. м, що розраховані на одночасне перебування від 2-4 до 8-10 чоловік. Компанія вказує, що ціни будівель розраховуються для кожного проекту окремо, але всі бункери мають наступні спільні характеристики: 

• основа - стрічковий фундамент і монолітна залізобетонна плита;
• стіни - блоки з монолітного залізобетону;
  
• перекриття - бетонні плити + монолітний залізобетон завтовшки 250мм + ґрунтовий насип поверх бункера;
  
• система вентиляції з системою фільтрації повітря різного рівня, що захищає від пилу, біологічних речовин та отруйних домішок;
  
• електрика - роботи включають підключення всіх необхідних електроприладів, рекомендовано встановити електрогенератор, сонячні батареї та акумулятори;
  
• вихід з укриття виконаний у вигляді бетонного сходового маршу або вертикальних сходів. Рекомендовано зробити аварійний вихід, що буде знаходитися на безпечній відстані від споруд, які можуть його заблокувати;
  
• водопостачання відбувається шляхом підключення до центральної системи,  можливе буріння скважини та встановлення системи фільтрації. Опціонально можна встановити ємність для зберігання води;
  
•  санвузол з септичною системою.
  

Крім того, в список "допів" входить система кондиціонування, тепла підлога, внутрішнє оздоблення за планом замовника, підключення інтернету та мобільного зв’язку, установка систем охорони та пожежної сигналізації.  

Будівельники з маркетплейсів

Підприємці на сайті торгового майданчику Prom.ua також пропонують певний асортимент послуг з будівництва бомбосховищ, а також готових бетонних виробів. Загалом вони оцінюють свої послуги значно дешевше спеціалізованих компаній - від 8 тис. грн за погріб-кесон діаметром 1,7 м і висотою 2 м. Такі компанії надають значно вужчий асортимент послуг - наприклад, в такому льосі-бомбосховищі не виконується підведення необхідних комунікацій, відсутня товста накриваюча плита, а вироби не закопуються під землю на декілька метрів.   

Так, на маркетплейсі пропонується залізобетонний льох-бомбосховище з габаритами 3,0х2,5х2 м, площею 6 кв. м і товщиною стінки 15 см за 42 тис. грн. Варто врахувати, що в вартість будови не входять його супутні деталі: ляда погребу (+5 тис. грн), драбина (+8 тис. грн), бетонна горловина для входу (+5 тис. грн), послуги завантаження автокраном на заводі (+2 тис. грн). Тобто монтаж льоху з облаштуванням водовідведення і урахуванням всіх "допів" коштуватиме замовнику від 62 тис. грн.

Однак, відкритим залишається питання відповідності цього льоху стандартам об'єктів цивільного захисту. Так в наведеному оголошенні ніде не вказана відповідність цієї продукції держстандартам та ДБН щодо захисних споруд цивільного захисту. Також не наведена жодна інформація щодо безпечності перебування в таких укриттях, або практичний досвід людей, що пересиділи в таких льохах обстріли російських окупантів. 

Загалом, на Prom.ua пропонуються залізобетонні бомбосховища та послуги з їх виготовлення під побажання замовника в діапазоні від 10 тис. грн до 350 тис. грн  і вище. 

Примітно, що будівельники в приватних бесідах підкреслюють - попит на бомбосховища в країні не дуже активний, і ця послуга є лише опцією серед інших будівельних робіт. Це пояснюється виїздом значної частки платоспроможного населення за кордон, браком вільних коштів у населення, а також сподіваннями громадян, що саме до них не прилетять російські ракети.        

Крім того, об'єкти цивільного захисту робляться по багатократно жорсткішим нормам в порівнянні з цивільними будівлями, і, відповідно, коштують в рази дорожче. Через це далеко не кожна приватна особа може дозволити собі гарно захищений, але маленький за площею об'єкт, котрий ще й не використовується щоденно, констатують представники галузі.