В ОГП запропонували підприємцям бути викривачами у справах про тиск на бізнес

Про це повідомляє "Укрінформ".

Зазначається, що дану ідею озвучив керівник Департаменту кримінально-правової політики і захисту інвестицій Офісу генпрокурора Олексій Бонюк під час круглого столу в Укрінформі "Сім кейсів незаконного тиску на бізнес та презентація проєкту змін до Кримінального процесуального кодексу".

Він повідомив, що при вивченні обставин більшості випадків незаконного тиску на бізнес з’ясовується, що так чи інакше до них причетні вітчизняні чиновники. Упіймати їх на правопорушеннях без сприяння з боку самих бізнесменів, які піддаються тиску чи погоджуються "вирішити питання" за допомогою хабарів, дуже складно. Часто підприємці погоджуються платити через сформовану упродовж десятиліть недовіру до правоохоронної системи.

"Але ж я думаю, що ви не маєте підстав не довіряти нашому підрозділу, генеральному прокуророві. Тому прошу: якщо якийсь чиновник навіть ще не виявив намір "натиснути" на вас чи залучити до протиправних дій, але ви бачите, що все йде до того, будь ласка, приходьте до нас", - заявив Бонюк.

Він пообіцяв, що ОГП зробить все, щоб це було конфіденційно, щоб ніхто не дізнався про те, що підприємець став викривачем.

"Але без такої проактивної позиції бізнесу з викриття недобросовісних чиновників та запобігання ухваленню ними неправомірних рішень ми проблему не розв’яжемо", - наголосив він.

Також керівник Департаменту пояснив, що часто вже на перших етапах розслідувань, якими займається його департамент, зрозуміло, що бізнес діяв чесно, але при цьому розмежувати в провадженнях дії підприємця й неправомірну діяльність чиновника дуже складно.

Крім того, було наголошено на необхідності законодавчо розмежувати питання свідомої та вимушеної колабораційної діяльності. Вважати будь-яку господарську діяльність, пов'язану з країною-агресором чи її представниками, злочином, на його думку, недоречно.

"Це відверто критикується міжнародними експертами з гуманітарного та кримінального права. Але у процесі правозастосування прокурорам і слідчим доводиться працювати з цією диспозицією. Тому потрібні зміни саме на законодавчому рівні. Ми маємо знайти межу, яка відділятиме незаконну діяльність у взаємовідносинах з агресором, фінансування його армії тощо та ситуацію, коли люди опинилися фактично в заручниках на тимчасово окупованих територіях", - переконаний Бонюк.

Бізнес скаржиться на тиск

Нагадаємо, 22 січня представники бізнесу і влади провели зустріч щодо тиску на бізнес, каталізатором якої став арешт інвестиційного банкіра Ігоря Мазепи. На зустрічі прозвучало багато пропозицій щодо зміни законодавства аж до радикальних кроків, "на які здатен доведений до відчаю бізнес". Зазначалося, що бізнесмени вимагали ініціювання законопроєкту, згідно з яким усі правоохоронні органи, окрім БЕБ, позбавляються права розслідувати економічні злочини.

23 січня президент України Володимир Зеленський оголосив про створення Ради з підтримки підприємництва, до складу якої і увійшли представники бізнесу.

Після цього, у лютому, Міністерство цифрової трансформації і заявило, що розробляє механізм, який дозволить відслідковувати в режимі онлайн кількість справ, що відкриваються проти підприємців.

7 лютого стало відомо про початок аудиту кримінальних проваджень, які стосуються економічної сфери.

24 квітня Офіс генпрокурора відзвітував про 1218 (19%) закритих після аудиту бізнесових справ. Загалом у ході аудиту було виявлено 6471 відкритих проти бізнесу справ, найбільше проваджень розпочала Національна поліція – 4109 (64%). Водночас, БЕБ порушило 1757 справ (27%), ДБР – 344 (5%), СБУ – 261 (4%). 

У квітні громадський рух "Маніфест 42", створений підприємцями для захисту своєї діяльності, звернувся до президента Володимира Зеленського з низкою пропозицій, спрямованих на запобігання корупційному тиску правоохоронців на бізнес, зокрема, запровадити безстроковий мораторій на "маски-шоу".

Наприкінці травня в ОГП заявили, що найближчим часом очікується відкриття дашборду з даними Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) щодо справ проти бізнесу.