Збитки на $20 млн і продажі на 2,1 млрд грн: як найбільша мережа кінотеатрів працює під час війни

Високі тарифи, брак персоналу, витрати на ремонт і відновлення після обстрілів — усе це створює умови, за яких утримати такий бізнес на плаву стає завданням із зірочкою. Як Multiplex вдається розв’язувати ці проблеми, в інтерв’ю Delo.ua розповів генеральний директор мережі Роман Романчук.

Минулого року ваші продажі зросли на 18% — до 2,1 млрд грн. Що стало основною причиною: збільшення кількості глядачів чи підвищення цін?

 — Головним драйвером я б назвав силу контенту. У 2025 році на екрани вийшло кілька фільмів, які й забезпечили основний потік глядачів. Найкасовішими стали "Зоотрополіс 2", який зібрав 67,6 млн грн і продав 352,7 тис. квитків, а також "Ліло і Стіч" — 57,2 млн грн касових зборів і понад 320 тис. проданих квитків.

Вартість квитків за останні чотири роки зросла приблизно на 20%. Звісно, усе залежить від категорії місць, адже ціни в різних залах відрізняються, але загальна картина саме така.

Подорожчання було вимушеним кроком. Головна причина, яка штовхає нас до цього, — зростання тарифів на електроенергію, що серйозно б’є по нашій рентабельності.

Тобто за чотири роки квитки подорожчали лише на 20%? Це значно менше за рівень інфляції та девальвації гривні. Як вам вдається утримувати ціни?

 — На щастя, наш бізнес не має прямої прив’язки до курсу долара, хоча валютна складова в структурі витрат присутня. Головне тут інше — платоспроможність нашого глядача.

На жаль, середній українець не став багатшим слідом за зростанням курсу долара. Ми зважаємо на реальні доходи людей, і саме це стримує нас від радикального підвищення цін. Ми маємо балансувати, щоб кіно залишалося доступною розвагою.

Іншими словами, якщо суттєво підвищити ціни, менше людей купуватимуть квитки.

Раніше ви говорили, що відвідуваність в індустрії скоротилася на 46% порівняно з довоєнним періодом. Яку динаміку ви спостерігаєте на початку 2026 року?

 —  Якщо говорити про перше півріччя 2026 року, то завдяки сильному контенту ми бачимо приріст. Однак це буквально кілька відсотків — менш як 5%.

Якщо Збройні сили України триматимуть оборону так само стійко, ми сподіваємося завершити рік із невеликим зростанням відвідуваності порівняно з минулим роком.

Якщо порівнювати з базовим довоєнним 2019 роком, від якого ми свого часу рахували падіння на 46%, то зараз за зіставними показниками перебуваємо приблизно на рівні мінус 44%.

Кінотеатри заробляють не лише на продажі квитків, а й на барах. Яку частку цей сегмент займає у вашому загальному обороті?

 — Це дуже залежить від конкретного кінотеатру: чи працює там повноцінний попкорн-маркет, класичний бар або преміальна локація. Якщо вивести середній показник у всій мережі, то бар забезпечує приблизно 37% загального обороту компанії.

Які стрічки у 2025–2026 роках принесли найбільші збори?

 — Їх насправді чимало. Якщо говорити про 2025 рік, то величезним проривом стала українська документальна стрічка "Антарктида" Антона Птушкіна. Восени вона продемонструвала неймовірні результати та встановила абсолютний рекорд за відвідуваністю, зібравши понад 203 тис. глядач"

Мені дуже приємно констатувати, що саме український документальний фільм зміг згенерувати такі великі касові збори та суттєво вплинути на наші загальні показники.

Загалом у 2025 році частка українського кіно в прокаті досягла 14%. До повномасштабного вторгнення цей показник становив близько 5%.

Щодо 2026 року, то ми сподіваємося, що головні хіти ще чекають на нас у другому півріччі. Зокрема, великі очікування покладаємо на нові релізи — наприклад, на нову «Людину-павука» та «Одіссею», які мають стати головними магнітами для глядачів.

Яких витрат ви зазнаєте через відключення електроенергії?

 —  Лише в закупівлю генераторів і створення супутньої інфраструктури за ці роки ми інвестували понад 10 млн грн. Упродовж першої половини 2026 року наші інвестиції в цьому напрямі становили близько 4 млн грн.

Ми продовжуємо перемовини, адже маємо бути готовими до будь-якої зими. Комбінований тариф зріс більш ніж на 500% порівняно з довоєнним періодом.

Раніше ми платили за електроенергію близько 5 грн за кіловат-годину. Зараз у періоди активного використання генераторів та імпортованої електроенергії ціна може сягати 30 грн за кіловат-годину.

Для багатьох наших кінотеатрів такі тарифи зводять маржинальність до нуля. В інших локаціях прибутковість суттєво знижується, але принаймні залишається на рівні беззбитковості.

Про кадровий голод, автоматизацію та штучний інтелект

Ще одне спостереження з реєстрів: у 2022 році у вас суттєво скоротився штат — із 665 до 80 працівників. Якщо підсумувати кількість працівників у ваших компаніях, то зараз їх трохи більше ніж 500. Куди зникли люди, крім тих, кого мобілізували?

— Причин багато — від міграції за кордон до мобілізації. Від початку повномасштабної війни загальна кількість персоналу в нас зменшилася більш ніж удвічі.

Але головне полягає в тому, що ми переформатували свою бізнес-модель. Багато процесів автоматизували та впровадили штучний інтелект, збільшили частку онлайн-обслуговування, встановили фізичні термінали й пристрої самообслуговування в кінотеатрах.

Крім того, ми зробили лінійний персонал універсальним: тепер одна людина може виконувати одразу кілька різних завдань. Усе це дало змогу знизити потребу в персоналі. Ми плануємо розвивати ці проєкти й надалі.

Які вакансії зараз закривати найважче?

— Дефіцит людей ми відчуваємо дуже гостро, але в різних сегментах ситуація відрізняється. На лінійні посади ми наймаємо багато працівників, проте там спостерігається шалена плинність кадрів.

Наприклад, коли студентам дозволили виїжджати за кордон для навчання, це суттєво скоротило нашу основну базу кандидатів та ускладнило набір молоді.

Щодо середнього й топменеджменту, то тут ми стикаємося з головним болем усього ринку. Він критично звузився, фахівців не вистачає, тому закриття ключових вакансій тепер затягується на місяці.

Географія руйнувань і відновлення

Зараз Multiplex має 27 кінотеатрів і 171 зал. Порівняно з початком повномасштабної війни ви втратили дві локації. Чи правильна ця статистика?

— Упродовж повномасштабної війни внаслідок російських ракетних атак пошкоджень зазнали дев’ять наших локацій. Наразі ми повністю та безповоротно втратили три кінотеатри — у Маріуполі, Кривому Розі та ЗапоріОдин із кінотеатрів Multiplex, що постраждав від російської атаки

У Запоріжжі ми мали три прямі влучання ракет у торговельно-розважальний центр. Там повністю зруйнована конструкція будівлі.

Щодо Херсона, то кінотеатр там не працює з перших днів війни. Але ми не вважаємо його остаточно втраченим. Наш периметр постраждав найменше й підлягає відновленню. Проте сам торговельно-розважальний центр суттєво зруйнований, а безпекова ситуація в місті поки змушує тримати цей проєкт на паузі.

Які з пошкоджених локацій вдалося повернути до роботи?

— Із дев’яти постраждалих кінотеатрів ми повністю відновили роботу шести. Це, зокрема, кінотеатри в київських торговельно-розважальних центрах Retroville і Lavina Mall, одеському ТРЦ Riviera, а також харківських ТРЦ "Дафі»"та Nikolsky.

Загальна сума збитків нашої мережі від руйнувань перевищила $20 млн. Паралельно ми продовжували розвиток: відкрили додаткові зали в чинних кінотеатрах, а також запустили новий об’єкт в Ужгороді.

Як сьогодні працюють ваші кінотеатри в Харкові, де безпекова ситуація залишається однією з найскладніших? Чи приносять вони прибуток?

—  У Харкові в нас два кінотеатри, і вони суттєво відрізняються між собою. Локація в центрі міста, у ТРЦ Nikolsky, свого часу постраждала від обстрілу, але ми її повністю відновили, і вона працює.

А от кінотеатр на Салтівці, у ТРЦ "Дафі", постраждав через суттєве зменшення кількості відвідувачів. Ми запустили його на мінімальних обертах, там досі зачинені два зали.

Певний час він однозначно генерував збитки. Проте зараз завдяки партнерській домовленості з власниками торговельно-розважального центру ми змогли вийти «в нуль».

Власники пішли нам назустріч і прив’язали вартість оренди до нашого реального товарообігу. Крім того, ми максимально скоротили всі операційні витрати.

Ми свідомо утримуємо цей кінотеатр, адже це наша соціальна відповідальність перед харків’янами, яким емоційне розвантаження сьогодні потрібне найбільше.

Чи плануєте ви нові відкриття до кінця 2026 року?

Так, плани є — як у Києві, так і в регіонах. Зараз ми перебуваємо на стадії детальних перемовин і підписання контрактів, тому конкретні міста назвемо трохи згодом.

Які фінансові цілі ви ставите перед собою на кінець 2026 року?

Сьогодні підходи до планування кардинально змінилися. До повномасштабної війни ми могли дозволити собі закладати амбітні бюджети на рік або навіть на 14 місяців наперед. Зараз через надто високу волатильність ринку це вже не працює.

Тому наш нинішній підхід такий: у базовий річний бюджет ми закладаємо найгірший сценарій із мінімальним зростанням. Будь-який форс-мажор здатний суттєво змінити результати.

Проте якщо безпекова та економічна ситуація залишатиметься хоча б на поточному рівні, за підсумками 2026 року ми очікуємо зростання доходів у гривні в межах 10%.

Українське кіно за кордоном: прокат у Польщі та феномен "Мавки"

Після початку повномасштабної війни за кордоном опинилися мільйони українців, які стали потенційною аудиторією для вітчизняного кіно. Чи вдається налагоджувати партнерство з дистриб’юторами, аби українські фільми дивилися не лише в Україні?

— Ми налагодили партнерство з польськими та іншими європейськими дистриб’юторами й постачаємо туди частину наших стрічок. У фінансовому вимірі ці збори майже непомітні, але процес рухається.

У деяких країнах є дружні мережі кінотеатрів, які навіть безкоштовно показують українські фільми для наших біженців. Однак найчастіше це все ж комерційні сеанси.

Серед останніх успішних кейсів можу назвати прокат фільму "Ну, мам!", який показав дуже хороші результати в Польщі.

Хорошим прикладом став прокат анімаційної стрічки "Мавка. Лісова пісня". Вона зібрала повні зали в Польщі та багатьох інших європейських країнах, продемонструвавши, що українське кіно здатне зацікавити не лише переселенців, а й європейського глядача загалом.