25% ВВП на оборону, 2 трлн гривень дефіциту та нові податки. Яким буде державний бюджет на 2026 рік?

До 15 вересня Міністерство фінансів має подати на затвердження уряду проект державного бюджету на 2026 рік. І хоча сам документ поки що не готовий, основні параметри вже відомі.

Головним орієнтиром залишаються безпека та оборона – витрати на ці цілі можуть досягти 25% ВВП. При цьому дефіцит держбюджету в 2026 році порівняно з 2025 роком майже не зменшиться і становитиме близько 19,5% ВВП.

Як і в минулі роки, Україна залежатиме від зовнішнього фінансування. Але його обсяг, за попередніми оцінками, зможе перекрити трохи більше ніж 2/3 бюджетних потреб. Тому гроші, яких не вистачатиме, уряд буде шукати всередині країни, що може призвести до зростання податкового навантаження і вдарити по кишенях громадян.

Яким буде бюджет України у 2026 році – розбиралося Delo.

Основні параметри державного бюджету

Ще наприкінці червня Кабінет Міністрів затвердив бюджетну декларацію на 2026-2028 роки, яка, зокрема, містила ключові показники бюджету України на 2026 рік.

За базовим сценарієм витрати бюджету мають становити близько 3,74 трлн грн, у тому числі на безпеку та оборону – 1,82 трлн грн. За альтернативним сценарієм, оборонні витрати зростуть на 700-800 млрд грн, внаслідок чого сукупні витрати держбюджету збільшаться до 4,5-4,6 трлн грн.

Бюджетний дефіцит у 2026 році замість 1,03 трлн грн або 9,9% ВВП за базового сценарію, може розширитися до 2 трлн грн або 19,5% ВВП за альтернативним сценарієм.

Водночас доходи держбюджету за альтернативного сценарію порівняно з базовим майже не зміняться і залишаться приблизно на рівні 2,6-2,7 трлн грн.

Основні бюджетні індикатори на 2026 рік

За даними Кабміну *розрахунки Delo

Втім, якщо виходити з поточних оцінок, то вже зрозуміло, що Кабмін схиляється саме до гіршого варіанту розвитку подій, на якому і базуватиметься проект держбюджету-2026.

Зокрема, Національний банк у своєму новому інфляційному звіті зазначив, що бюджетний дефіцит у 2026 році сягне майже 19% ВВП. А міністр фінансів Сергій Марченко на презентації Програми дій Кабміну заявив: Україні 2026 року знадобиться близько 45 млрд дол. на покриття дефіциту. Ці цифри відповідають тому, що передбачає альтернативний сценарій.   

В яких умовах опиниться українська економіка у 2026 році?

Макропоказники економічного та соціального розвитку України, які затвердив Кабмін своєю постановою №946, також підтверджують досить стримані очікування від 2026 року.

За базовим сценарієм ВВП у 2026 році зросте на 4,5%, номінальний ВВП становитиме 10,44 трлн грн, інфляція до кінця року досягне 8,6%.

Якщо орієнтуватися на другий, більш ймовірний песимістичний сценарій, зростання ВВП у 2026 році становитиме 2,4%, номінальний ВВП досягне 10,3 трлн грн, інфляція до кінця року буде на рівні 9,9%, експорт товарів та послуг зросте порівняно з 2025 роком на 6% до 61,4 млрд дол., імпорт – на 7,6% до 105,8 млрд дол., сальдо зовнішньоторговельного балансу становитиме -44,5 млрд дол.

Щодо валютного курсу, то його середнє значення у 2026 році може перебувати у широких межах від 44,7 грн/дол. до 50,6 грн/дол.

Але обсяг міжнародних (золотовалютних) резервів буде достатнім для того, щоб запобігти глибокій девальвації – до кінця 2026 року резерви НБУ становитимуть близько 45 млрд дол.

Основні макропоказники на 2026 рік

За даними Мінфіну та НБУ

Яким буде фінансування державного бюджету?

Через зростання дефіциту збільшується потреба у грошах. Як вже було сказано вище, Мінфін оцінює суму, необхідну на покриття бюджетних потреб у 2026 році, на рівні 45 млрд дол. При цьому Сергій Марченко уточнює, що якщо не зважати на витрати на погашення "старих" боргів, то потрібно знайти хоча б 42 млрд дол.

Разом з тим, поки досягнуто домовленостей з партнерами про те, що вони виділять у рамках різних програм 35 млрд дол. Насамперед це план Ukraine Facility від Євросоюзу та фінансування за рахунок заморожених російських активів ERA Mechanism.

Для порівняння, у 2025 році Україна сумарно отримає 54 млрд дол.

Втім, прем'єр-міністр Юлія Свириденко в одному з телеефірів заявила про те, що загалом ситуація із зовнішнім фінансуванням під контролем, і уряд продовжує вести переговори з партнерами з приводу того, щоб залучити додаткові кошти у 2026 році.

Як бюджетні проблеми вплинуть на життя українців?

Затягування війни, розширення витрат державного бюджету та уповільнення відновлення економіки неминуче торкнуться громадян.

Збереження високих темпів інфляції на рівні близько 10% на рік призведе до падіння доходів населення. Якщо говорити максимально спрощено, то у 2025-2026 роках українці стануть приблизно на 20% біднішими.

Послаблення гривні продовжиться, незважаючи на те, що НБУ контролює цей процес. У 2026 році курс може зрости щонайменше на 8% порівняно з курсом на кінець серпня 2025 року – 41,4 грн/дол. Девальвація спровокує зниження купівельної спроможності населення, знецінення заощаджень і зростання цін на імпорт.

Проблеми з фінансуванням бюджету можуть призвести до перебоїв із соцвиплатами – субсидіями, пенсіями та дотаціями. Крім того, якщо в скарбниці не вистачатиме грошей, це може позначитися на якості послуг, які фінансує держава. Починаючи з медицини та закінчуючи житлово-комунальною сферою.

Також важливо розуміти: якщо українській владі не вдасться домовитися про достатній обсяг зовнішньої підтримки, її нестача буде компенсована за допомогою внутрішніх джерел – це ОВДП та податки.

Тільки потенціал запозичень за рахунок військових облігацій обмежений. У 2024 році Мінфін продав ОВДП на 640 млрд грн, а план на 2025 рік становить 764 млрд грн. При цьому чисте залучення коштів від розміщення облігацій (з урахуванням погашень) значно менше – у 2025 році воно становитиме близько 264 млрд грн.

Тому неминуче відбудеться зростання фіскального тиску на громадян та бізнес.

По-перше, депутати бачать великий потенціал у детінізації економіки. Як заявляв голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, за рахунок виведення бізнесу з "тіні" у 2025 році держбюджет має отримати близько 165-170 млрд грн.

По-друге, Кабмін та парламент не відмовляються від планів щодо розширення бази оподаткування. Вже восени Рада розглядатиме законопроекти про запровадження податку на доходи від операцій із криптовалютою та на доходи користувачів цифрових платформ. Крім того, ДПС продовжує збирати інформацію про фінансові рахунки українців за кордоном і намагається відслідковувати платіжні операції всередині України, щоб знайти в них ознаки прихованої підприємницької діяльності.