Світовий банк погодив виділення Україні $1,5 млрд

Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Загалом, кошти надходять від двох ключових донорів: 984 мільйони доларів буде надано Японією, а ще 516 мільйонів доларів – Великою Британією. Очікується, що ці ресурси будуть переказані Україні до кінця березня поточного року.

За його словами, фінансування планується використати для покриття нагальних бюджетних потреб, в тому числі на соціальну підтримку населення, гуманітарні потреби та на потреби відновлення країни після руйнувань.

"Спрямуємо ці ресурси на покриття найбільш важливих бюджетних видатків: на соціальні, гуманітарні цілі та на відновлення. Вдячний Світовому банку, урядам Японії та Великої Британії за підтримку і внесок у збереження макрофінансової стабільності України", - написав він.

Проєкт DPL

У Міністерстві фінансів повідомили, що в контексті позики DPL2024, з метою оптимізації витрат України на обслуговування кредиту в найближчі роки, угода про позику передбачає використання коштів, отриманих від Японії, для капіталізації відсотків. Зокрема, планується, що 99,54 мільйона доларів будуть спрямовані на покриття нарахованих відсотків за позикою.

У відомстві додали, що проєкт DPL являє собою стратегічну ініціативу, метою якої є підтримка України у проведенні комплексних реформ. Фінансування відбувається через єдиний транш до державного бюджету, який ґрунтується на досягненнях конкретних завдань до моменту підписання угоди.

Основні сфери реформ охоплюють поліпшення у сфері корпоративного управління, заохочення розвитку відновлюваної енергетики, впровадження аграрних розписок як нового фінансового інструменту для фермерів, а також зміцнення фінансового сектору шляхом розширення доступу підприємств до кредитів за програмою "Доступні кредити 5-7-9".

Інші важливі аспекти включають інтеграцію досвіду ЄС у сфері митного та податкового регулювання до національного законодавства, вдосконалення фіскальної політики, регулювання фінансових ринків, а також підвищення рівня прозорості та відповідальності у системі електронних закупівель.

Гроші в обмін на реформи

Для отримання цієї позики Світовий банк наполягав на підписанні кількох законів. Два з них – йдеться про закони про реформу корпоративного управління(№ 5593-д) та про електронні аграрні розписки (№9266) були без проблем прийняті та підписані президентом Зеленським.

А от третій стосувався регулювання та нагляду на ринках капіталу і скандал навколо нього міг анулювати попередні досягнення України.

Закон було ухвалено 22 лютого, проте  голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Руслан Магомедов звернувся до президента України з проханням застосувати право вето з правками до тексту.

НКЦПФР не влаштовувало те, що не можна підвищити зарплати за рахунок оптимізації кількості співробітників при збереженні загального бюджету органу на рівні 2022 року і формулювання щодо конфлікту інтересів і можливості родичів співробітників регулятора працювати на ринку. 

Проте, 24 березня Володимир Зеленський все ж таки підписав закон про регулювання та нагляд на ринках капіталу й організованих товарних ринках (№3585-ІХ, відомий як законопроєкт № 5865).

Джерело фото: ua.depositphotos.com