Зеленський підписав закон про посилення повноважень НКЦПФР: Україна отримає $1,5 млрд від Світового банку

Про це пише "Інтерфакс-Україна". Ухвалення цього закону було умовою виділення Україні $1,5 млрд позики на розвиток (DPL) Світовим банком.

НКЦПФР виступила проти вже прийнятого закону

Як повідомлялося, закон було ухвалено 22 лютого, проте  голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Руслан Магомедов звернувся до президента України з проханням застосувати право вето з правками до тексту 

Комісія уточнювала, що йдеться про можливість підвищити зарплати за рахунок оптимізації кількості співробітників при збереженні загального бюджету органу на рівні 2022 року і формулювання щодо конфлікту інтересів і можливості родичів співробітників регулятора працювати на ринку.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Верховна Рада тричі безрезультатно розглядала ці пропозиції, зокрема під час голосування інших законів. Як стверджував під час слухань народний депутат Дмитро Разумков, дружина голови комісії Руслана Магомедова отримала за минулий рік в інвесткомпанії ICU 5,5 млн грн. Лише з четвертої спроби під час голосування закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (№9667-1) Рада змогла змінити формулювання щодо конфлікту інтересів і можливості родичів працівників регулятора працювати на ринку, тоді як поправка про зарплати набрала лише 160 голосів із необхідних 226.

Згідно з ухваленою правкою, працівники НКЦПФР зобов'язуються уникати реального або потенційного конфлікту інтересів під час виконання ними посадових обов'язків, а Порядок запобігання, інформування, управління та врегулювання конфліктів інтересів службовцями НКЦПФР встановлюється Кодексом етики працівника Комісії.

Реформа ринку капіталів

Підписаний президентом закон передбачає підвищення інституційної спроможності НКЦПФР як нацрегулятора ринків капіталу та організованих товарних ринків і розширення її повноважень, закріплення в законодавстві гарантій незалежності Комісії, зокрема фінансової, удосконалення законодавчих норм щодо міжнародної співпраці НКЦПФР, побудова ефективної системи нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринків відповідно до Принципу IOSCO з метою забезпечення функціонування ефективної системи запобігання зловживанням на зазначених ринках.

Документ також передбачає запровадження дієвих механізмів запобігання маніпулюванню, інсайдерській торгівлі, незаконному використанню інсайдерської інформації та іншим зловживанням на ринках капіталу й організованих товарних ринків, зокрема заборону фінансових пірамід і боротьбу зі спробами їх організації.

У частині посилення фінансової незалежності НКЦПФР у законі запропоновано щорічні внески на регулювання з чинних професійних учасників ринку: торговців фінансовими інструментами, зберігачів, КУА - 15 прожиткових мінімумів (у разі поєднання видів сплачується найбільший внесок), організаторів торгівлі, клірингових організацій - 75 прожиткових мінімумів (п.м. - 2589 грн). Однак ця норма, згідно з документом, почне діяти вже після завершення війни.

Плата за реєстрацію емісії може становити 25 п.м., допуск іноземного цінного паперу - 5 п.м., за узгодження кандидатур на голів профучасників - 27 п.м.

Гроші в обмін на реформи

Схвалена наприкінці березня 2023-го року нова програма розширеного фінансування EFF Міжнародного валютного фонду (МВФ) для України містила статтю про приведення правил ринку цінних паперів у відповідність до міжнародних стандартів. Спочатку передбачалося, що законопроєкт №5865 буде ухвалено до кінця травня 2023 року, однак ухвалення документа затягнулося.

Згідно з оновленим меморандумом із (МВФ) за програмою розширеного фінансування EFF, Україна після ухвалення закону проведе узгодження з принципами IOSCO, щоб стати його учасником до кінця грудня 2024 року з повною імплементацією інших положень ухваленого закону до кінця грудня 2025 року.

Серед інших зобов'язань в оновленому меморандумі в цій сфері - підвищення Нацкомісією операційної ефективності системи контролю за рухом капіталу в консультації з НБУ, зокрема шляхом гармонізації регулювання та приведення обмежень на рух капіталу за рахунками в цінних паперах у відповідність до обмежень, що застосовуються до банківських рахунків, до кінця липня 2024 року.

Заступник голови профільного комітету Ради Ярослав Железняк уточнив, що засідання Світового банку щодо виділення $1,5 млрд DPL Україні призначено на 26 березня, і тепер за його підсумками очікують на позитивне рішення, тоді як заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук раніше цього тижня підтвердив, що без підписання закону про НКЦПФР рішення не було б прийнято.

Зазначимо, що два закони з трьох, на яких наполягає Світовий банк, вже підписано Зеленським – йдеться про закони про реформу корпоративного управління(№ 5593-д) та про електронні аграрні розписки (№9266).