Україна ввела в експлуатацію магістральний водогін “Запоріжжя-Томаківка-Марганець”

Про це повідомила пресслужба групи у Facebook.

В Запорізькій та Дніпропетровській областях запрацював магістральний водогін, побудований “з нуля” після руйнування росіянами дамби Каховської ГЕС. “Вода вже подається із Запоріжжя на насосно-фільтрувальну станцію у Марганець (перша гілка), де вона очищується та розходиться до споживачів - у Марганецьку, Мирівську, Широківську, Томаківську громаду. Друга гілка забезпечуватиме водою Нікополь, Покровське та Червоногригорівку (Дніпропетровщина)”, - написав на своїй сторінці в Facebook Максим Шкіль, власник групи компаній Autostrada, яка була підрядником будівництва водогону. 

За його словами, будівництво водогону та підготовку його до запуску Autostrada завершила ще у лютому, з того часу чекали на визначення балансоутримувача об’єкта та на забезпечення постійною напругою. Шкіль відзначив, що обʼєкт побудували за 7 місяців – від проєктування до реалізації, що є рекордно коротким терміном. 

“Одночасно тривало проєктування, отримання технічних умов, погоджень та дозволів і власне будівництво – проектувальники, геодезисти, будівельники працювали злагоджено та паралельно – безпосередньо на об’єкті, в режимі 24/7! Це були надскладні задачі, але ми їх вирішили!”, - написав власник Autostrada. За його словами, система водогону повністю автоматизована та інформатизована, повністю працює від джерела постійного електропостачання. 

У повідомленні пресслужби групи зазначається, що вода вже подається із Запоріжжя на насосно-фільтрувальну станцію у Марганець (перша гілка), де вона очищується та розходиться до споживачів - у Марганецьку, Мирівську, Широківську, Томаківську громаду. Друга гілка забезпечуватиме водою Нікополь, Покровське та Червоногригорівку (Дніпропетровщина).

У компанії повідомляють, що будівництво водогону та підготовку його до запуску Autostrada завершила ще у лютому. Увесь цей час довелося чекати на визначення балансоутримувача об’єкта та на забезпечення постійною напругою. 

“Влаштовували труби там, де це неможливо відкритим способом, під автомобільними дорогами, залізницею та річкою – здійснювали проколи, методом горизонтального буріння – бурова установка пробурює свердловину, в яку затягують футляр у вигляді сталевої труби, після цього у цей футляр протягується склопластикова труба”,- розповів Максим Шкіль. Він також додав, що для забезпечення електропостачання водогону споруджена 26-кілометрова основна та резервна лінії електропостачання мереж 6кВ та 35кВ. В якості альтернативного (резервного) джерела живлення, на кожній підстанції встановлено по 2 дизель-генератори потужністю до 1 МВт. 

“Щоб убезпечити водогін від обстрілів, практично всю систему магістральних трубопроводів та насосних станцій сховано під землю. По закінченню робіт проведено ремонт доріг, якими рухалася будівельна техніка, благоустрій територій, озеленення”, - додав він. 

За словами Шкіля, за умов відсутності своєчасного фінансування будівництво здійснювалося фактично за кредитні та обігові кошти компанії. “Незважаючи на стовідсоткову готовність водогону ще в лютому, борг держави перед Autostrada лише за цей об’єкт - 1,5 млрд грн. Сподіваюсь, що це питання буде врегульоване найближчим часом. Дякую команді за відмінну роботу!”, - підсумував підприємець. 

Що відомо про систему водогону

Сучасна система водогону повністю автоматизована та інформатизована, наразі вже повністю працює від джерела постійного електропостачання. Створено централізований операторський пункт керування усім водогоном - на елементній базі сучасного обладнання автоматизації та систем передачі даних. Це дозволяє мінімізувати залучення оперативного персоналу та підвищити надійність та ефективність роботи водогону.

Протяжність мережі складає 77,9 км. Проєктна потужність водогону - 150 000 м3 води за добу. Він має шість насосних станцій, 46 камер для стравлювання повітря, 47 камер для зливу води із системи, 16 камер для перемикання потоку води в системі, три камери лічильника та одну камеру для розподілення потоку води між мережами. Система працює під середнім робочим тиском у чотири атмосфери.

У компанії пояснюють, що важливо було забезпечити забір води саме з Дніпра - найбільшої української річки, яка має постійний приток живої води. Так як через постійні ворожі обстріли доступ до русла Дніпра обмежений в багатьох районах, забір води вирішено було робити  із Запоріжжя - великого промислового міста зі складним рельєфом.

Зазначається, що для забезпечення електропостачання ВНС водогону споруджено загально 26-кілометрова основна та резервна лінії електропостачання мереж 6кВ та 35кВ, відповідно облаштовано на кожній ВНС трансформаторні підстанції напругою 6/0,4 кВ та 35/0,4 кВт.

Для забезпечення безперебійної подачі напруги, в якості альтернативного (резервного) джерела живлення, на кожній підстанції встановлено по 2 дизель-генератори потужністю до 1 МВт.

Щоб убезпечити водогін від обстрілів, практично всю систему магістральних трубопроводів та насосних станцій сховано під землю.

Нагадаємо, Марганець раніше брав воду з Каховського водосховища, але воно зникло після підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року.

Також додамо, що днями у Широківській громаді Дніпропетровської області запустили сучасну очисну станцію.

На Дніпропетровщині запустили чергову ділянку водогону "Інгулець – Південне водосховище"

У травні в Дніпропетровській області відбувся запуск другої нитки магістрального водогону "Інгулець – Південне водосховище".

Враховуючи потужності першої нитки, яку було запущено у серпні 2023 року, водогін дозволяє забезпечити мешканців Кривого Рогу стабільним водопостачанням у достатньому обсязі – 220 тисяч м³ води на добу.

Нагадаємо, в ніч на 6 червня російські війська підірвали Каховську ГЕС у Херсонській області. Через це південні регіони залишилися без водопостачання. Люди не мали нормального доступу до чистої питної води, її постійно підвозили рятувальники.

Уряд тоді виділив 120 млн грн для забезпечення жителів Миколаєва питною водою та 845 млн грн для забезпечення питною водою жителів Херсонсьої, Запорізької, Миколаївської та Дніпропетровської областей.

Також було виділено 1,5 млрд грн для будівництва нових магістральних водогонів. Це потрібно, аби забезпечити Кривий Ріг, Нікополь та Марганець питною водою. Області забезпечені спеціалізованою технікою для підвозу води і системами доочистки.