Розчищення боргів, пошук інвесторів та податкова реформа. Які зобов'язання взяла на себе Україна в обмін на новий кредит МВФ

Після того, як Міжнародний валютний фонд (МВФ) схвалив 31 березня кредитну лінію України на 15,6 млрд дол., з'явився повний текст меморандуму, підписаного між сторонами.

Це об'ємний документ на майже 160 сторінках. Умовно його можна поділити на дві частини. Перша присвячена докладному аналізу економічної ситуації в Україні із прогнозом основних макропоказників. Друга частина містить зобов'язання, які взяла на себе Україна як позичальник перед МВФ, та дорожню карту виконання цих зобов'язань (так звані "структурні маяки"). Це зміни в бюджетній, податковій та борговій політиці, а також щодо регулювання валютного сектора та фінансового ринку в цілому.

Перший військовий рік позаду. Але далі буде не легше

За оцінками МВФ, українська економіка витримала перший рік війни краще, ніж очікувалося. Фонд вказує на те, що найрізкіший спад ВВП відбувся у 2 кварталі 2022 року. У третьому кварталі темпи економічної активності почали зростати, але наприкінці року через руйнування енергетичної інфраструктури знову сталося уповільнення. МВФ констатує, що бізнес досить швидко адаптувався до перебоїв із енергопостачанням. А загальне покращення ситуації в енергосистемі дозволило багатьом виробникам відновити свою діяльність.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Тому базовий прогноз Фонду щодо українського ВВП на 2023 передбачає як можливе падіння економіки ще на 3%, так і її зростання на 1%. Темпи відновлення будуть очікувано залежати від ситуації на фронті та від того, як бізнес зможе відіграти збитки, які він зазнав за попередній рік. А вже 2024 року економіка зросте на 3,2%. І потім, рік у рік, темпи відновлення прискорюватимуться. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що за оцінками МВФ війна завершиться не пізніше 2024 року.

Щоправда, є й песимістичніший прогноз: у разі затягування активних бойових дій МВФ очікує падіння ВВП України на 10% у 2023 році та на 2% у 2024 році. Крім того, за такого розвитку подій наша країна й надалі витрачатиме значні кошти на оборону (у чинній редакції держбюджету-2023, наприклад, частка оборонних витрат становить близько 25% ВВП), що вимагатиме постійного зовнішнього фінансування.

Якісь оцінки того, коли закінчиться військовий конфлікт, виглядають трохи дивно. Особливо від фінансових інституцій таких як МВФ, який, зокрема, бере участь у плануванні українського бюджету. Це схоже на спробу знайти точку припинення фінансування наших військових витрат. Хоча нам потрібно приготуватися до того, що ще протягом тривалого часу фінансування безпеки та оборони залишатиметься на поточному рівні або зростатиме.

Втім, і за базового сценарію обсяги міжнародної допомоги залишаться на високому рівні. Річна потреба в грошах іноземних партнерів на 2023 рік становить майже 40 млрд дол., 2024 року – 32 млрд дол. У 2025 році ця сума скоротиться до 20 млрд дол., а 2026 року – до 10 млрд дол.

Водночас, МВФ говорить про те, що в Україні є потенціал для розширення внутрішнього боргового фінансування. Насамперед, за рахунок активнішої участі банків у купівлі облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП). Фонд розраховує, що до 2027 року вдасться досягти покриття потреб у борговому фінансуванні переважно за рахунок внутрішнього ринку облігацій. До монетарного фінансування бюджетного дефіциту (емісія) Україна 2023 року повертатися не планує. Але в меморандумі є пункт про те, що у разі критичної нестачі зовнішньої допомоги участь НБУ у покритті дефіциту держбюджету все-таки можлива.

Як прогнозує МВФ, у 2023 році дефіцит держбюджету України без урахування грантів становитиме 28,2% ВВП, у 2024 році – 21,7%, у 2025 році – 12%. Тільки у 2028 році бюджет повернеться до свого "довоєнного" стану та дефіциту менше ніж 4% ВВП.

Багато зобов'язань та дуже мало інвестицій

Така ситуація є цілком очікуваною, оскільки витрати на повоєнне відновлення економіки будуть величезними, а податкові надходження повною мірою покривати їх не зможуть. Через руйнування підприємств та відплив робочої сили, внаслідок падіння доходів населення та скорочення купівельної спроможності.

Наприклад, відчутний приріст податкових платежів на споживання відбудеться не раніше 2024-2025 років – з 797 млрд грн у 2023 році до 1 трлн грн у 2024 році та до 1,3 трлн грн у 2025 році. А надходження від податків на доходи та прибуток злетять лише у 2025-2027 роках – з 640 млрд грн у 2023 році до 990 млрд грн у 2025 році та до 1,3 трлн грн у 2027 році. Відносно ВВП частка податкових надходжень у 2023 році очікується на рівні 36,3%, а у 2027 році – майже 39%.

Не таким швидким, як хотілося б, буде відновлення зовнішньої торгівлі. В якості "гальмівних" факторів МВФ називає повільне відновлення виробничих потужностей і логістики, тому що все це вимагає великих інвестицій. При цьому обсяги імпорту зростатимуть вищими темпами. У результаті дефіцит зовнішньої торгівлі товарами залишиться в глибокому "мінусі": близько -24,5 млрд дол. у 2023 та 2024 роках з подальшим збільшенням до -30-35 млрд дол. у 2025-2027 роках.

Уповільнення інфляції також відбудеться не раніше, ніж у 2025-2026 роках. У 2023 році інфляція (рік до року) становитиме 20%, у 2024 році – 12,5%. Хоча, знову ж таки, якщо буде реалізовано сценарій затягування війни, то інфляція, на думку МВФ, у 2024 році навпаки прискориться.

Говорячи про відновлення України, Фонд наголошує на важливості мобілізації як внутрішніх ресурсів, так і залучення грошей зовнішніх інвесторів. Але, на жаль, прогнози припливу прямих іноземних інвестицій (ПІІ), м'яко кажучи, не надихають. У 2024-2025 роках Україна отримає ПІІ у розмірі 0,4% ВВП, у 2026 році – 2,4% ВВП і лише у 2027-2028 роках ми зможемо вийти на 5% ВВП прямих інвестицій щорічно.

10 млрд дол. прямих інвестицій щорічно з 2026 до 2023 року – все, на що може розраховувати Україна. 2025-го лише 4 млрд. дол., а в 2023-2024 роках і взагалі близько "нуля". Всього десь 75 млрд дол. за 10 років. Це і на відновлення України, і приватні бізнес-інвестиції. Хоча лише прямі оцінені втрати за рік війни становлять 135 млрд дол. при загальних втратах у розмірі 411 млрд дол.

Причому МВФ непрозоро натякає на те, що українській владі доведеться докладати чималих зусиль для того, щоб стимулювати вітчизняних інвесторів, і вкладати бюджетні кошти у відновлення економіки. Це має бути реалізовано за рахунок подальшої реформи держуправління та реалізації прозорого механізму відбору проектів, які матимуть змогу претендувати на держфінансування.

І знову податкова реформа…

МВФ приділяє чимало уваги ситуації із оподаткуванням в Україні. Податкова політика впливає на наповнення держбюджету за поточних умов, від неї залежить економічне зростання й у майбутньому.

У меморандумі йдеться про те, що у короткостроковій перспективі зусилля української влади будуть зосереджені на вдосконаленні податкового та митного адміністрування, на боротьбі з ухиленням від сплати податків – зокрема. За даними МВФ, сума накопиченої податкової заборгованості на кінець 2022 року становила 1,5% ВВП (це борги економічно активних платників податків). Тому Фонд рекомендує провести аудит цих податкових боргів та підготувати план їх скорочення.

Загалом МВФ наполягає на тому, щоб Україна поступово рухалася до повернення "довоєнної податкової політики". Частково це відбудеться вже влітку 2023 року, коли буде скасовано пільговий податковий режим для платників єдиного податку та повернуться податкові перевірки (докладніше про це – нижче).

Наступними кроками стануть заходи щодо перезавантаження (МВФ називає цей процес "зміцненням") податкових органів, що не дивно на тлі недавніх корупційних скандалів у Державній податковій службі та Державній митній службі; щодо вирішення проблеми використання спрощеної системи оподаткування для мінімізації зарплатних податків; щодо гармонізації ПДВ та акцизних зборів із законодавством ЄС. Також у меморандумі є згадка про майбутню податкову реформу, яка необхідна для повоєнного відновлення та залучення інвестицій. Щоправда, подробиці, у чому може бути суть такої реформи, поки що відсутні.

Зростання податкових ставок не буде. У нас немає потенціалу для їхнього підвищення. Не буде й податку на зняття готівки, як і податку на експорт. Натомість, різні дискусії про відміну податків і скорочення ставок теж залишаться в минулому соціальних мереж.

Головне завдання – утримати стабільність та не обрушити бюджет

Україна у рамках співпраці з МВФ взяла на себе чимало зобов'язань. Якщо коротко, то більшість із них стосується боротьби з уникненням оподаткування, вдосконалення системи управління державними фінансами та більш ефективного балансування держборгом з прицілом на скорочення залежності від зовнішнього фінансування.

Українські підписанти меморандуму заявляють про те, що у 2023 році основне завдання – це підтримання макроекономічної та фінансової стабільності разом із контролем бюджетного дефіциту. На наступному етапі, після завершення війни або як мінімум при зниженні активності бойових дій, українська влада має намір перейти на масштабніші реформи, необхідні для відновлення та зміцнення економіки.

Можна виділити кілька важливих структурних маяків, які має виконати Україна для реалізації поставлених цілей. Верховна Рада до червня включно має ухвалити законопроект № 8401, норми якого ліквідують пільговий режим сплати єдиного податку за ставкою 2%, дають ДПС карт-бланш на проведення перевірок та повертають відповідальність за невикористання касових апаратів (РРО). При цьому і Кабінет Міністрів, і парламент зобов'язуються утримуватись від будь-яких кроків, які можуть підірвати базу податкових надходжень у 2023 році та в наступні роки. Це означає, що шанси у концепції податкової реформи "10-10-10" отримати підтримку Ради, як і раніше, мізерні.

До вересня має бути розроблена середньострокова стратегія управління державним боргом. Серед цілей цієї стратегії – розвиток внутрішнього ринку боргових цінних паперів та розширення кола інвесторів, які купуватимуть ОВДП, у тому числі йдеться про нерезидентів.

У травні в парламенті має з'явитися законопроект, що розблокує середньострокове бюджетне планування. Вже під час підготовки держбюджету на 2024 рік будуть спрогнозовані основні джерела доходів та статті видатків на 2025-2026. Важливо й те, що проект держбюджету на 2024 рік враховуватиме фіскальні ризики, пов'язані з можливими руйнуваннями енергетичної та іншої критичної інфраструктури.

Відновлення буде довгим та болючим

Ще одним важливим маяком є затвердження Національної стратегії доходів на 2024-2030 роки. Говорячи простими словами, це своєрідний зведений план дій щодо мобілізації коштів (і не лише бюджетних) як у воєнний період, так і в роки післявоєнного відновлення. Також ця стратегія включатиме згадані вже зміни до податкового законодавства та реформ, які необхідні для залучення інвестицій. Очікується, що Нацстратегія дозволить Україні якнайшвидше відбудувати підірвану війною економіку.

Але оскільки всі ці плани – лише плани, то реальна картина може змінитися в залежності від ситуації на фронті. Чого МВФ, до речі, теж не відкидає, нагадуючи про песимістичний сценарій війни на виснаження.

За очікуваннями МВФ, які були погоджені з Кабміном та НБУ, "неймовірне відновлення" протягом наступних 5 років дозволить Україні вийти на рівень 83% ВВП 2021 року – не надто радісна перспектива. І якщо подивитися глибше, то основу цього зростання забезпечать споживчі витрати громадян. Але й програми відновлення мають йти через канали урядових видатків чи інвестицій. А прогнозується, що урядові витрати за наступні 5 років будуть лише зменшуватися і тягнути ВВП донизу. Інвестиції трохи підтримають зростання економіки у 2024-2025 роках, а потім почнуть сповільнюватись.

Все це свідчить про те, що строки виходу з кризи можуть суттєво затягнутись. Тим більше, що надії на вибуховий приплив іноземних інвестицій є досить примарними, а основу майбутнього зростання економіки України той же МВФ бачить у збільшенні ролі державного управління. Це загрожує бізнесу збільшенням регуляторного та податкового навантаження, що, у свою чергу, гальмуватиме відновлення ділової активності та зростання ВВП.

"Поки що все це більше схоже на план перетворення України на зону, де немає стимулів для приватних інвестицій і немає місця новим робочим місцям. А все зводиться до повільного відновлення з нарощуванням боргів", – резюмує Данило Монін.