Битва за прайскеп. Яка гранична ціна на нафту буде ефективною та що чекає на ЄС після вступу в дію нафтового ембарго

Побудуйте ефективну HR-стратегію вашого бізнесу HR Wisdom Summit від Delo.ua та Ekonomika+

17 липня HR-лідери OLX Робота, Shell, ArcelorMittal та ще понад 30 великих компаній поділяться найкращими практиками адаптації ветеранів у робоче середовище, підтримання ментального здоров’я команди, наймання в умовах кадрового голоду та використання інновацій в HR

Забронювати участь

Серед країн ЄС досі нема згоди щодо граничної ціни на російську нафту. Ціновий коридор, що був запропонований на рівні 65-70 доларів за барель на думку частини членів блоку є зависоким, та не позбавить Путіна спроможності вести воєнну кампанію щодо України. 

Союзники України, зокрема Польща та країни Балтії, наполягають на ліміті в 30 доларів за барель. За цей прайскеп виступає також Україна. При середній собівартості видобутку у 20 доларів за барель, маржі при реалізації нафти за ціною в 65-70 доларів за барель буде достатньо для підтримки бюджету російської воєнної машини. Проти зниження прайскепу виступають європейські країни, котрі продовжують купувати російську нафту, а також країни, котрі перевозять цю нафту та на заробіток котрих ці цінові обмеження впливатимуть. Загалом ліміти планують ввести до понеділка 5 грудня, коли вступить в дію нафтове ембарго в ЄС, однак консенсусу щодо лімітів все ще нема, а останні пропозиції були на рівні 60 доларів за барель.

Разом з цим є певні побоювання щодо того, що ембарго на російську нафту та нафтопродукти спричинить дефіцит в ЄС. Хоча Росія вже втратила значну частину європейського нафтового ринку, частина європейських споживачів досі продовжує отримувати російський ресурс. Зокрема це стосується нафтопереробних заводів російських компаній в Європі таких як завод "Лукойла" в Болгарії та НПЗ ISAB на Сицилії.

Сама Росія підігріває негативні настрої що не продаватиме нафту країнам, котрі погодяться на умови Великої сімки щодо лімітів, а також продовжує активну роботу в інформполі посилюючи страхи та ажіотаж на ринках. Однак нафтове ембарго в ЄС було анонсовано ще на початку червня, тож компанії мали вдосталь часу для диверсифікації поставок. Крім цього в ЄС хочуть дещо пом'якшити санкції та ввести перехідний період, що дозволить європейській економіці уникнути шоку.

Ефективний прайскеп

Експерт "Центру Розумкова" Максим Білявський каже, що Україні та її союзникам аж ніяк не варто погоджуватися на цінові ліміти вище 60 доларів за барель. В ході обговорення ціна на російську нафту марки Urals падала до 51 долара. Тож у випадку введення цінового ліміту в коридорі 65-70 доларів ціна б просто підвищилася до рівня цього ліміту.

Експерт каже, що Україні та її союзникам варто наполягати на цінових обмеженнях в 30-40 доларів за барель, про які власне і говорив президент Зеленський. 

Білявський каже, що через коронавірусні обмеження в Китаї та пов'язані з цим протести відбулося падіння світових цін на нафту, а в найближчому майбутньому (2-3 тижні) падіння цін продовжиться. Через це у союзників України є доволі хороша переговорна позиція, що дозволить знизити прайскеп на російську нафту до рівня 30 доларів.

"Загалом низькі ціни на нафту могли б вивести світову економіку з кризи, в якій вона опинилася після пандемії COVID-19 у 2020 році. Я хотів би нагадати, що коли в 70-х роках світові ціни на нафту зросли рівень зростання світової економіки впав. Чим вища ціна нафти, тим повільніше розвивається економіка. Тому для того, щоб реанімувати світову економіку необхідно щоб нафта коштувала 30-40 доларів за барель. В іншому випадку світ очікує подальша економічна рецесія", - каже експерт.

Аналітик профільного видання "НафтоРинок" Олександр Сіренко зазначає, що собівартість видобутку російської нафти варіюється від 15 до 20 доларів за барель, тому обмеження в 62-65 доларів за барель все ще дозволить росіянам непогано заробляти та фінансувати війну в Україні.

"Російська нафта марки Urals зараз продається з дисконтом у 20-30 доларів від вартості Brent за ціною близько 60 доларів за барель. Один танкер дає росіянам можливість заробити 30-50 млн доларів. А це декілька ракет, котрі можуть бути випущені в наші міста. Демократичний світ зараз взагалі платить двічі: з одного боку він допомагає Україні, котра веде війну з Росією, з іншого - продовжує купувати російську нафту, через що Кремль має можливість продовжувати війну", - каже Сіренко.

Він зазначає, що наразі спробам знизити граничну ціну протидіють країни, що продовжують купувати російську нафту, а також країни котрі цю нафту перевозять. Мова йде про Грецію та Мальту котрі є великими судновласниками та хочуть і далі перевозити російську нафту. Оскільки їх заробіток залежить від ціни ресурсу, ці країни виступають проти низького прайскепу.

За словами експерта європейські країни все ще продовжують купувати російську нафту та нафтопродукти. Він також каже, що російські нафтопродукти надходили під європейськими паспортами до України.

"В мене є підозри, що в Україну завозили пальне з болгарського заводу російської компанії "Лукойл". Коли у "Лукойла" почалися в Болгарії проблеми у нас почалися перебої з поставками пального на південному напрямку. Також ми завозили пальне з італійського заводу ISAB, котрий також належить "Лукойлу". Це дуже нагадує історію з "трубою Медведчука", котра начебто була під українськими санкціями, але продовжувала качати дизпаливо", - каже Сіренко.

Після ембарго

Сіренко каже, що після того, як нафтове ембарго вступить в дію, на паливному ринку ЄС не буде ніякого шоку та дефіциту поставок. Ембарго було анонсовано, ще на початку літа, тож європейські трейдери мали вдосталь часу щоб підготуватися та диверсифікувати поставки.

"Я спілкувався з європейськими трейдерами. Вони кажуть, що знайти ресурс - питання тижня. Привезти ресурс, навіть у ситуації коли у всіх довготермінові контракти, можна за місяць. Європейський ринок нафти інтегрований у світовий ринок, кожна європейська країна має вихід до моря. У них нема таких проблем як у нас: море закрите, літаки не літають, а зв'язок пропадає.  Ситуація з ембарго не стала для всіх раптовою, у Європи було майже пів року, щоб підготувати інфраструктуру, налагодити нові контакти та заключити контракти", - каже Сіренко.

Він зазначає, що тези про перебої з поставками та дефіцит пального в ЄС, в Україні лунають частіше ніж в ЄС, а передумов паливної кризи нема. 

"Скорочення поставок в зимовий період було завжди. Тому трейдери роблять запаси. Європейський ринок давно налагоджений і те, що там почали закуповувати пальне українці не створило суттєвого дефіциту просто додало деякого об'єму", - зазначає експерт.

Білявський каже, що в європейські НПЗ вже давно почали диверсифікувати поставки. На фоні зниження відвантажень нафти з ЄС почали збільшуватися поставки з Бразилії, Іраку, Казахстану та Саудівської Аравії.

"Я не чекаю шоку на паливному ринку Європи, оскільки все в руках як покупців так і продавців. Їм потрібно просто домовлятися. Зараз ми бачимо, що стійкість перемовної позиції покупців доволі слабка її потрібно посилювати, та просувати зниження цін на нафту. Якщо економіка почне сипатися від цього програють усі", - каже Білявський

За словами експерта внаслідок нових коронавірусних обмежень та протестів у Китаї їх ринок звузиться на 1 млн барелів на добу, через це в найближчі 2-3 тижні(до кінця грудня) буде відбуватися подальше зниження цін на нафту. Разом з тим ресурсу в світі вистачає, тому ембарго не викличе дефіциту в Європі.

Разом з тим Білявський зазначає, що наразі є доволі напружена ситуація з постачанням дизельного пального. І у випадку якщо на ринку буде турбулентність то проблеми виникатимуть з дизпаливом, а не з бензином.