Дунайський коридор. Як обстріли портової інфраструктури можуть змінити ситуацію на ринку палива

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Одразу після початку повномасштабного вторгнення та блокади морських портів річкові порти Дунаю стали одним з основних логістичних каналів воюючої України. Цей  канал за відсутності моря активно використовували експортери  активно використовували експортери залізної руди та зерна, а також імпортери пального.

Після того як Росія вийшла з “зернової угоди” наприкінці липня, російські військові здійснили масовані атаки на Чорноморські порти, а також на Дунайську портову інфраструктуру. Удари по українських портах не припинялись навіть у вересні, тож загалом за два місяці масованих обстрілів росіяни знищили понад 100 об’єктів портової інфраструктури. Під обстріли потрапили найбільші Дунайські термінали в Рені та Ізмаїлі.

Очевидно, що головною задачею окупантів є унеможливлення вивозу українського зерна, як ключової статті експорту країни. В купі з проблемами вивозу збіжжя через західні кордони це дійсно додає головного болю українським аграріям та Уряду. Проте масовані обстріли Дунайських портів викликають занепокоєння і на ринку пального. Через Дунай, до України потрапляє від 20% до 30% бензину та дизпалива, також цей канал є ключовим для поставок палива на півдні країни. 

Таким чином, умовне перекриття цього коридору теоретично могло б викликати певний дефіцит палива в країні, спровокувавши якщо не черги на АЗС, які ми спостерігали навесні то хоча б певне зростання цін. Проте на практиці, маючи досвід диверсифікації поставок в тому ж 2022 році, український паливний ринок зможе швидко адаптуватися й до цього виклику, тож українцям навряд чи прийдеться ще раз переживати паливну кризу. Разом з цим убезпечення портової інфраструктури Чорного моря та Дунаю від російських обстрілів залишається пріоритетною задачею для влади оскільки це дозволить прибрати логістичні проблеми з якими стикається бізнес як при вивозі зерна, так і при імпорті пального.

Ризики обстрілів Дунайських портів впливатимуть на вартість фрахту

Аналітик компанії DiXi Group Андрій Урста каже, що Дунайський напрямок дійсно став важливим для українського паливного ринку в умовах війни. Разом з тим у відкритих джерелах точна інформація про обсяги нафтопродуктів, які постачаються з портів Дунаю відсутня. 

Проте у щорічному звіті Дунайської комісії “Market observation for Danube navigation, results in 2022” зазначено, що загальний вантажообіг через канал Сулина у 2022 році зріс удвічі з 5,1 млн тонн до 10,7 млн тонн. Через цей канал вантажі потрапляють в дунайські порти “Джурджулешти” (Молдова) та “Галац” (Румунія), звідки можуть потрапити в Україну. Проте яку частку в цьому зростанні становить саме імпорт нафтопродуктів і саме в Україну – незрозуміло, адже наявна лише спорадична інформація від українських трейдерів про закупівлю нафтопродуктів з молдавських та румунських портів на Дунаї.

“Малоймовірно, що атаки ворога на українські порти – Рені та Ізмаїл – повністю унеможливлять постачання нафтопродуктів за дунайським напрямком, оскільки паливо в Україну надходить саме з портів Румунії та Молдови, які Росія навряд чи наважиться атакувати”, - каже Урста. 

Експерт зауважує, що подібні атаки однозначно впливають на сприйняття ризиків перевізниками. Молдавський порт Джурджулешти знаходиться в безпосередній близькості (9 км) до українського порту Рені, який росіяни нещодавно атакували. Відповідні ризики відбиватимуться (і вже відбиваються) на вартості фрахту, через що дунайський напрямок постачання нафтопродуктів може бути менш вигідний для українських трейдерів.

Урста зазначає, що наразі доволі складно давати оцінки щодо можливості заміщення пального, котре надходить до України з Дунайських портів через відсутність точної інформації про обсяги імпорту такого пального. Проте масштаб виклику точно менший за той, який стояв перед українським ринком в перші місяці повномасштабної війни. Тоді Україна була змушена оперативно замістити імпорт 1,2 млн тонн нафтопродуктів (10% споживання), які до війни постачались морем. Також слід було знайти альтернативу імпорту пального з Росії та Білорусі –  у 2021 році ці країни мали значну частку на українському ринку бензинів (62%) та дизпалива (близько 50%). 

Паливний ринок адаптувався до обстрілів, тож загроза дефіциту є невеликою

Засновник групи компаній “Прайм” Дмитро Льоушкін вважає, що негативний сценарій за якого в країні можливий дефіцит пального зберігається в тому випадку, якщо постачання палива Дунаєм буде неможливим. Льоушкін каже, що поставки пального саме цим каналом складають до 30% від загальних поставок палива в країну. Тому у випадку якщо канал перекриють в Україні, а особливо на її півдні буде дефіцит. 

За його словами, після обстрілів паливо почали продавати з корабля на безпосередньо на бензовоз не зберігаючи пальне.

“Наразі паливо продається з корабля на бензовоз. Як це відбувається? Корабель підходить до берега, заганяється 200 бензовозів і з корабля корабельними помпами пальне закачується в бензовози”, - каже бізнесмен.

Він зазначає, що навіть за такого сценарію залишаються ризики ураження кораблів, проте поцілити в судно, яке не має стаціонарного розміщення буде набагато важче ніж в портову інфраструктуру. 

Аналітик профільного видання “Нафторинок” Олександр Сіренко сумнівається в можливому дефіциті пального. За його словами українські трейдери за негативних сценаріїв пов’язаних з судноплавством на Дунаї зможуть замістити необхідний для країни обсяг пального. Експерт зауважує, що обсяги поставок різними каналами коливаються: у випадку обстрілів портів частина поставок переключається на інші види транспорту.

“Ми настільки відпрацювали поставки пального, що припинити їх можна лише захопивши Польщу та Румунію. У нас лінія фронту більше тисячі кілометрів, але кордон з нашими партнерами більше. Тож ми зможемо забезпечити себе пальним завозячи його бензовозами. До речі так і відбувається при поставках з Дунаю, пальне привозили в річкові порти, до прикладу, Молдови, але у випадку коли це стане неможливим, завозитимуть з румунської Констанци. Можна витратити усю зброю та усі ракети на Дунай, але кордон перекрити неможливо", - каже Сіренко.

В мережі АЗС WOG ймовірність паливної кризи також відкинули. В коментарі на запит Delo.ua в компанії заявили, що мережа має диверсифіковані канали поставок тож продовжить доставляти пальне в країну. 

“Мережа АЗК WOG доклала всіх зусиль, щоб забезпечити країну пальним. Ми налагодили нові логістичні ланцюги, диверсифікували канали постачання нафтопродуктів. Тож можна бути певними, що країна не залишиться без пального. Ми маємо диверсифіковані канали постачання, тож пальне доставлятимемо”, - сказали в компанії.