Кінець транзиту. Як працюватиме газотранспортна система України без російського газу

  • Степан Крьока

    Кореспондент відділу "Промисловість"

Кінець транзиту. Як працюватиме газотранспортна система України без російського газу

2023 може стати останнім роком, коли Україна транспортуватиме російський газ. Після закінчення транзитної угоди 1 січня 2024 року газотранспортна система України працюватиме для задоволень внутрішнього попиту та для транзиту газу між країнами Європи.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Чинна угода щодо транзиту російського газу через територію України була підписана “Нафтогазом” та “Газпромом” в кінці 2019 року. Вона була підписана строком на п’ять років та передбачала, що протягом 2020 року гарантовані обсяги прокачки газу складатимуть 65 млрд куб. м газу на рік, а мінімальні гарантовані обсяги на 2021-2023 роки складатимуть 40 млрд куб. м газу. Однак очікувалось, що фактичні обсяги транзиту газу через Україну будуть більшими.

Але у 2021 році “Газпром” почав скорочувати поставки газу до Європи через українську ГТС і цим спровокував стрімке зростання цін на європейських газових хабах та енергетичну кризу в Європі. Таким чином Кремль, готуючись до повномасштабної війни, хотів шляхом економічного шантажу утримати європейські демократичні країни від втручання та допомогу Україні. Паралельно з цим Кремль розбудовував альтернативний трубопровід “Північний потік-2”, котрий разом з “Північним потоком-1” мав убезпечити поставки газу до ЄС на час війни та закріпити владу “Газпрому” на європейському газовому ринку. 

Однак після вторгнення результат виявився протилежним тому на який розраховували у Кремлі. Європейському союзу вдалося диверсифікувати поставки блакитного палива, а “Північні потоки” були знищені через диверсію. В результаті частка Росії на газовому ринку ЄС впала з 40% до менш ніж 9%. Сам ринок теж сильно змінився - в Європі тепер активно розвивають напрямок LNG, що дасть змогу максимально диверсифікувати поставки й більше не залежати від примх і амбіцій диктаторів.

Наразі майже всі Європейські країни або вже відмовилися від російського газу, або планують зробити це в майбутньому. Вийнятками є прихильні до Росії Сербія та Угорщина. Також поки не має альтернатив Молдова, їй російський газ потрібен для Молдавської ГРЕС, котра знаходиться на території самопроголошеної “Придніпровської Молдавської республіки” та яка забезпечує електроенергією Кишенів.

Наразі транзит газу через Україну разом з Турецьким потоком є останніми каналами, що дають  можливість “Газпрому” продавати свій газ на Європейському ринку. Після початку повномасштабної війни Україна не припинила транзиту даючи країнам ЄС час диверсифікувати поставки газу, а також зберігаючи за собою репутацію надійного транзитного партнера. 

Після того як чинна угода між “Нафтогазом” і “Газпромом” скінчиться причин для продовження транзиту вже не буде. Спроможність газотранспортної системи України до розподілу газу зараз не залежить від наявності в ній російського газу, як це було у 2009 році тож сама ГТС буде переорієнтована на внутрішні потреби України та на транзит між сусідніми з нами країнами ЄС.

Чи потрібен нам новий транзитний контракт?

Директор з аналітичних досліджень DiXi Group Роман Ніцович говорить, що найбільш ймовірним наразі є сценарій повного припинення транзиту російського газу через Україну. Зараз на європейському ринку російського газу купують все менше, тому є навіть ймовірність того, що “Газпром” сам в односторонньому припинить постачати газ по ГТС України. Він може це зробити за умовами чинного контракту, однак йому доведеться оплатити законтрактовані обсяги незалежно від того скільки газу подається в систему.

“Ми бачимо, що навіть станом на зараз обсяги реальної прокачки складають лише близько третини від законтрактованих. Газпром навіть газу використовує лише третину від обсягів які він оплачує. Звичайно тут навіть маючи контракт маємо оплату за законтрактовані обсяги, а не за реальне використання. Тож сценарій припинення транзиту є найбільш імовірним і до цього наш оператор точно буде готовий”, - каже Ніцович.

За його словами навіть у випадку якщо ГТС України надалі використовуватиметься для транзиту російського газу прямих переговорів як раніше вже не буде.

“Цілком ймовірно, що росіяни намагатимуться перепідписати контракт. З іншого боку українська сторона завжди була надійним надавачем послуг транзиту. Я думаю, що скоріш за все найбільш прийнятним варіантом буде укладення угод з європейськими компаніями з тим щоб вони отримували газ на східному кордоні й ми надавали послуги цим компаніям з переміщення цього газу”, - говорить експерт.

Разом з цим він зазначає, що за останній рік росіяни знищили свою репутацію надійного постачальника, тому навіть за відсутності рішення про ембарго на російський газ, росія втратила ринок ЄС.

“Окремі країни не відмовилися від співпраці. Вони зміцнили та продовжують співпрацю з “Газпромом”. Наприклад Угорщина, котра власне опонувала ідеї трубопровідного ембарго навіть на російську нафту. Що вже казати про газ. Наразі немає консенсусу в ЄС щодо ембарго на газ. Але чим менше російського газу буде надходити, тим більше буде аргументів чому це необхідно”, - каже Ніцович.

Провідний експерт “Центру Розумкова” та колишній директор з інтегрованих комунікацій “Нафтогазу” Максим Білявський говорить, що підписання нового транзитного контракту з “Газпромом” буде йти врозріз з українською дипломатією, котра зараз активно добивається введення ембарго на російські вуглеводні. 

“Росія за крайні 11 місяців закріпила з собою ярлик терориста, завдала непоправної шкоди, як об’єктам інфраструктури, так і громадянам України. Україна з точки зору дипломатії активно виступає за введення ембарго на російські вуглеводні, активно виступає за роззброєння РФ в економічній площині. Тому новий контракт це нонсенс”, - говорить Білявський.

Він зазначає, що позиція України це роззброєння Росії в тому числі в економічній площині. Разом з цим росіяни вже порушували умови контракту, коли вимагали від Оператора ГТС прокачувати обсяги газу через точку входу “Сохранівка”, що знаходилася на окупованих територіях та не контролювалася українською владою. Тоді росіяни просто припинили транзит, хоча альтернативою була прокачка газу через точку входу “Суджа”. Тодішній керівник “Нафтогазу” Юрій Вітренко навіть обіцяв подати позов по арбітражу. Наразі обсяги прокачки газу є нижчими ніж законтрактовані, тож в України є всі шанси отримати компенсацію за заподіяні “Газпромом” збитки через міжнародні суди.

Як працюватиме ГТС України?

Ніцович говорить, що після припинення транзитного контракту ГТС України можна переорієнтувати на транзит блакитного палива за двома напрямками. Перший напрямок це Північ-Південь, коли в ГТС надходитиме газ з Польщі, та йтиме транзитом до таких країн як Словаччина. Також можливий напрямок Південь-Північ, коли газ в Україну надходитиме через Румунію та Молдову. Ще одним напрямком, за який прокачуватиметься газ для внутрішніх споживачів в Україні є Захід-Схід.

“Щодо північного напрямку то газ можна брати в Польщі. Мова йде про термінали LNG в Польщі та Литві. Крім того, запущено Baltic Pipe, це норвезький газ, який буде приходити до Польщі. Польща також отримує газ з Німеччини, тобто різного походження газ, котрий може бути транспортований через ГТС України. Минулого року Оператор ГТС надавав послуги з транспортування транзитного газу з Польщі до Словаччини. Тобто цей напрямок є теж затребуваним”

В свою чергу Білявський зазначає, що Україна може транспортувати з південного напрямку азербайджанський газ для потреб європейських споживачів. 

“Азербайджанський газ вже постачається на європейський ринок через Туреччину. Зараз російська сторона подає свій газ для транспортування до ЄС в режимі 35 млн куб. м на добу, це приблизно 12 млрд куб. м на рік. Зараз ми можемо отримувати ці самі 12 млрд куб. м азербайджанського газу з південного напрямку та транспортувати їх до країн ЄС”, - говорить експерт.

Разом з цим він зазначає, що проблеми енергетичної залежності Молдови можуть бути вирішені через поставки румунського газу, або ж після перемоги України у війні, коли можна буде легко розв'язати проблему з невизнаною “ПМР” та Молдавської ГРЕС, що знаходиться на її території.

Директор спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев говорить, що головною функцією української ГТС стане постачання газу для внутрішніх потреб України.

“ГТС буде переорієнтована на потреби внутрішніх споживачів. За великим рахунком це вже зроблено. ГТС почали модернізувати після укладання чинного контракту, оскільки було зрозуміло що більше ніж 40 млрд куб. м газу прокачувати не вдасться, хоча раніше прокачували близько 100 млрд куб. м на рік. А що тоді робити з іншими трубами? Тиск відповідно став менший і потрібно було переобладнувати компресорні станції на обслуговування внутрішніх мереж. Це було зроблено, тому навіть питання припинення транзиту не мало б позначитися на розподілі газу. Хоча ще у 2008 році припинення транзиту було великою проблемою”, - говорить Рябцев.

Після припинення транзиту Оператор газотранспортної системи залишиться оскільки його задачею є не лише транзит, але й передача газу між трубами високого і середнього тиску для газорозподільчих компаній в регіонах. За аналогією на ринку електроенергії НЕК “Укренерго” забезпечує постачання електроенергії високовольтними лініями електропередач, а оператори систем розподілу розподіляють їх в регіонах. До того ж дана практика відповідає європейським нормам щодо ринку газу.

“Триває процес інтеграції нашої газотранспортної системи з європейською системою ENTSO-G, що об’єднує газотранспортні системи континентальної Європи. Фізично наші газопроводи вже об’єднані, але ми маємо інтегруватися в цю систему в плані балансування обсягів газу, одинакових регламентів роботи, синхронізованих планів”, - говорить Рябцев.