Рік втрачених можливостей. Чому союзникам не вдалося обмежити нафтогазові доходи Росії та як можна змінити ситуацію у 2024 році

Минув рік після того, як почало діяти ембарго на поставку російської нафти до країн Європейського союзу, а також цінове обмеження в 60 доларів за барель на поставку російської нафти до третіх країн. Цей пакет санкцій можна вважати найперспективнішим санкційним інструментом, який за належного застосування міг би суттєво обмежити здатність країни-агресора вести агресивну воєнну кампанію в Україні.  З огляду на значну залежність російського бюджету саме від нафтогазових доходів, скорочення потоку нафтодоларів, тією мірою якою воно планувалося ще навесні 2022 року, призвело б до суттєвого скорочення доходів до російського бюджету загалом, та могло б поставити Кремль в дуже скрутне становище.

Звісно росіяни мали час та змогу підготуватися до нафтових санкцій, подбавши про диверсифікацію збуту та сформувавши тіньовий флот. Водночас, вже навесні, після того, як нафтові санкції вже ж дали перші результати, почали фіксувати численні порушення в тому числі ембарго на поставки російської нафти до країн ЄС. Найбільше тут відзначились грецькі перевізники російської нафти та турецькі компанії, котрі допомагали росіянам постачати нафту та нафтопродукти за допомогою схем реекспорту. Крім того, торгуючи вуглеводнями через дочірні підприємства у третіх країнах, росіяни отримали можливість також обходити прайскепи в 60 доларів/барель. А сприятлива кон’юнктура на ринку та ціна на нафту марки Brent, що досягала 95 доларів за барель, взагалі дозволила Кремлю відкрито торгувати нафтою з Індією та Китаєм за ціною вище ніж прайскепи. 

Звісно, ближче до зими ситуація дещо покращилася. Ціна на нафту еталонної марки Brent опустилася нижче $80 за барель, після чого ціна на російську нафту Urals почала торгуватися в рамках встановлених обмежень. Разом з тим, США наклали санкції на грецьких судновласників, котрі допомагали росіянам обходити санкції, що призвело до паніки серед грецьких перевізників та масових відмов працювати з російською нафтою. А Рада ЄС 18 грудня ухвалила черговий 12 пакет санкцій, котрий вводить жорсткіший механізм контролю за дотриманням нафтових санкцій. Тож можна вважати, що наприкінці року союзники все ж зробити деяку роботу над помилками та доволі рішуче налаштовані на закручування санкційних гайок. 

Проте не варто недооцінювати й росіян, яким у 2023 році вдалося адаптуватися до найбільш жорстких санкційних обмежень, навчитися їх обходити, а також зберегти основне джерело фінансування війни в Україні. Тож з врахуванням прогнозу зростання цін на нафту у наступному році, а також виснаження, а також нещодавні складнощі пов’язані зі схваленням довгострокової підтримки України основними союзниками посилення контролю над дотриманням ембарго та цінової стелі на нафту у наступному році може стати для нашої країни питанням виживання.

Через байдужість Заходу ми втратили рік

На думку колишнього директора з комунікацій Нафтогаза Максима Білявського, 2023 рік загалом варто охарактеризувати, як рік втрачених можливостей з точки зору санкційного тиску на державу-агресора. Як результат, нещодавно рейтингове агенство FITCH проаналізувало вплив санкцій на російський нафтовий сектор і дослівно дійшло до висновку, що російський експорт залишається стійким. 

“Загалом, я вважаю, що пасивність у комунікаційній та регуляторній площині, нажаль, дозволила Росії збагатитись і відповідно збільшити видатки на терористичну армію. На мій погляд, пасивність партнерів продиктована відсутністю небажанням виходити із зони комфорту”, - каже Білявський.

Як один з останніх прикладів байдужості він наводить те, що в ЄС не змогли прийняти рішення про заборону продажу танкерів для Росії в 12 пакеті санкцій. Якщо раніше в планах було повністю заборонити продаж танкерів до країни-агресора, то після обговорення цю норму було замінено на необхідність звітувати про такі продажі. Крім цього, Білявський зазначає, що Єврокомісія жодним чином не відреагувала на те, що Угорщина домовилася із Сербією про будівництво нової гілки нафтопроводу Дружба яким, попри санкції, буде постачатися російська нафта.

“Тому в наступному році щонайменше потрібно виправити прогалини та все ж таки зменшити вдвічі стелю на російський сорт URALS. Для якнайшвидшої перемоги над кремлівським режимом нам потрібні нові дієві санкції проти нафтового сектору Росії”, - зазначає Білявський.

Чи готовий ЄС латати дірки в санкціях

Експертка проєктів DiXi Group та фахівчиня з енергобезпеки Ольга Лапенко каже, що готовність “латати дірки” у санкціях проти російської федерації спостерігається вже давно. До прикладу, в грудні російські ЗМІ рясніли заголовками про те, що нафтогазові доходи, за даними Мінфіну, не виправдали сподівань. Доходи російського бюджету впали на 41% в порівнянні з жовтнем. Офіційно це пояснюється тим, що нафтові компанії в жовтні сплатили податок на додатковий дохід за 3-й квартал, проте можна подивитись дані російського мінфіну за 11 місяців 2023 року, які чітко вказують на те, що доходи Кремля від продажу нафти й газу впали на 23,3% порівняно із 2022 роком.  

“Тобто дія санкцій виглядає наступним чином: після введення цінової “стелі” Російська федерація втратила частину доходів, проте активно розпочала будувати тіньовий флот та перерозподіляти свої ресурси, паралельно з цим ведучі політичну роботу по впливу на загальний обсяг видобутку нафти у світі з метою підвищення ціни. Частково росіянам це вдалось: ціна на марку Brent впритул наблизилась до 95 доларів за барель. Проте це не тривало довго. Вже в грудні російська Urals повернулась у свою “клітку” нижче 60 дол./бар., в яку її спільними зусиллями заганяють країни коаліції”, - каже Лапенко.

Крім того, експертка зазначає, що рішучість партнерів України можна також оцінити за останніми повідомленнями: 

• одразу кілька грецьких судноплавних компаній припинили транспортування російської нафти, щоб уникнути санкцій з боку США;
• проти трьох компаній з різних країн та трьох суден, які брали участь у схемах продажу російської нафти вище встановлених цінових обмежень, вже запроваджено санкції;
• ЄС погодила та прийняла 12 пакет санкцій у якому передбачено посилення контролю за дотриманням режиму граничних цін.

“З огляду на це, не варто казати, що санкції не працюють. Вони, скоріш, не працюють так, як передбачалось, і як би хотілося нам. Рішучість країн-союзників зараз очевидна, тому очікуємо нових кроків з посилення санкцій, зокрема застосування санкцій проти порушників ембарго та поступового зниження цінової “стелі”. Наша задача - продовжувати впливати на партнерів для того, щоб тиск на російську федерацію не послаблювався, й агресор позбувся джерел фінансування війни”, - зазначає Лапенко.

Посилення санкційного тиску

Звісно, ближче до кінця року союзники виявили готовність посилювати контроль над дотриманням санкцій. У жовтні США ввели санкції проти суден, які перевозили російську нафту та діяли в російських територіальних водах, що викликало занепокоєння грецьких судновласників та масову відмову від співпраці з російськими компаніями.

Своєю чергою 18 грудня Рада ЄС схвалила 12 пакет санкцій проти Росії, який крім нових обмежень містить положення які мають підтримати виконання нафтових санкцій. Мова йде про посилений механізм обміну інформацією дозволить краще ідентифікувати судна та організації, які здійснюють оманливі дії, такі як переміщення з судна на судно, що використовується для приховування походження або призначення вантажу та маніпуляцій під час транспортування російської сирої нафти та нафтопродуктів.

Рада також вирішила запровадити правила сповіщення про продаж танкерів будь-якій третій країні, щоб зробити їх продаж та експорт більш прозорими, зокрема у випадку вживаних транспортних засобів, які можуть бути використані для ухилення від заборони на імпорт російської сирої чи нафтопродуктів і обмеження цін G7.

Тобто мова швидше за все йде про інструменти які дозволять моніторити шляхи обходу санкцій, а також виявлення та відстежувати основних контрагентів, котрі допомагають забезпечувати діяльність таких шляхів обході з можливістю подальшого притягнення їх до відповідальності. Проте ключовим фактором який дозволить посилити фінансовий тиск на Росію буде саме готовність органів юстиції західних союзників накладати санкції на тих хто підтримує кремлівський режим. 

Крім цього багато залежатиме й від того як розвиватимуться події на нафтових ринках у наступному році. Якщо світовій економіці вдасться набрати обертів це спричинить попит на енергоресурси, а ціна на нафту зросте. У році що минає росіянам вдавалося успішно обходити санкції та непогано заробляти саме тоді коли ціна на нафту була на пікових значеннях. 

За існуючими прогнозами на Уолл-Стріт у наступному році ціни на нафту можуть продовжити зрости до середніх значень 85 доларів за барель еталонної марки Brent. Головним локомотивом споживання та драйвером росту цін може стати китайська економіка, котра є великим споживачем російських вуглеводнів. Водночас Росія разом з країнами ОПЕК+ з літа цього року поступово скорочує видобуток та планує продовжити скорочення у першому кварталі 2024 року. Тоді як свою присутність на світовому нафтовому ринку нарощують США, видобуток яких досягає рекордних значень. В тому випадку, якщо зростання попиту буде стриманим, а на ринку буде профіцит, як прогнозують деякі аналітики країни США зможуть витіснити росіян з ринку, що призведе до додаткових втрат бюджету агресора.

В будь-якому випадку контроль над дотриманням нафтових санкцій та обмеження доходів Кремлівського режиму має залишатися ключовою задачею для нашої дипломатії не менш важливою за західну допомогу. Це дозволить обмежити фінансову здатність Кремля та дозволить запобігти затяжній війні, котрою кремлівський диктатор лякає світ.