ЄС представив першу в історії стратегію оборонної промисловості, в яку включили Україну

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Про це йдеться на сайті Єврокомісії.

Зазначається, що стратегія розроблена через невиправдану агресивну війну Росії проти України, що ознаменувало повернення бойових дій у Європу.

Європейська оборонно-промислова стратегія (EDIS) визначає чітке, довгострокове бачення досягнення готовності оборонної промисловості в Європейському Союзі.

Виклики для Європейської оборонної технологічної та промислової бази (EDTIB) й водночас можливості використати її потенціал визначають напрям стратегії на наступне десятиліття.

Стратегія пропонує набір заходів, що спрямовані, зокрема, на розвиток тісніших зв’язків з Україною внаслідок її участі в європейських ініціативах для підтримки оборонної промисловості, а також включає співпрацю між оборонними промисловостями ЄС та України.

Окрім оборонно-промислової стратегії Єврокомісія запропонувала програму європейської оборонної промисловості (EDIP), мета якої  досягнути більш структурованого та довгострокового підходу.

Ця програма залучить €1,5 млрд з бюджету ЄС протягом 2025-2027 років, аби підвищити конкурентоспроможність стратегії оборонної промисловості. Ці кошти посилять оборонно-промислову співпрацю ЄС з Україною та її розвиток, а також підтримають технологічну базу.

Оборонно-промислова стратегія також встановлює показники, що вимірюватимуть прогрес її країн-членів у промисловій готовності. Державам-членам Європейського Союзу пропонується:

• спільно закупити принаймні 40% оборонного обладнання до 2030 року;
• забезпечити показник, аби до 2030 року вартість оборонної торгівлі всередині ЄС становила щонайменше 35% від ціни оборонного ринку блоку;
• досягти стабільного прогресу в закупівлях: аби щонайменше 50% свого бюджету було спрямовано на оборонні закупівлі в ЄС до 2030 року, а до 2035 року - 60%.

"Сильна, стійка та конкурентоспроможна європейська оборонна промисловість є стратегічним імперативом і передумовою для підвищення нашої оборонної готовності. Ми також маємо посилити військову підтримку України, в тому числі шляхом підтримки її оборонно-промислової бази. Ця стратегія знаменує зміну парадигми до Союзу, який є сильним гравцем у сфері безпеки та оборони та кращим партнером відповідно до цілей стратегічного компаса", - зазначив високий представник ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель.

Допомога від ЄС з боєприпасами

Нагадаємо, навесні 2023 року Євросоюз пообіцяв Україні 1 млн снарядів протягом 12 місяців. Проте після досягнення згоди виникла суперечка стосовно того, де ці боєприпаси брати. Премʼєр-міністр Польщі розповідав, що в Європі немає необхідної кількості снарядів, тому їх треба закуповувати за межами блоку. Однак проти такої ідеї виступила Франція.

Близько 12 країн, у тому числі країни Балтії, Німеччина, Нідерланди та Польща, збираються або вже поставили близько 300-400 тисяч боєприпасів переважно через ініціативу ЄС. Швеція, Фінляндія, Данія та Норвегія, яка не є членом ЄС, розмістили замовлення на €52 млн, а виробництво повинно розпочатися у 2024 році.

Пізніше видання Bloomberg писало, що з моменту запуску ініціативи ціна на боєприпаси зросла, а це означає, що поточний бюджет може бути недостатньо великим для досягнення поставлених цілей.

Але у Єврокомісії впевнені, що, не дивлячись на уповільнення процесу, країни Євросоюзу встигнуть виготовити мільйон обіцяних Україні боєприпасів до весни 2024 року.

У лютому 2024 року голова дипломатії Європейського Союзу Жозеп Боррель під час спільної прес-конференції з премʼєр-міністром Денисом Шмигалем повідомив, що Україна є найвищим пріоритетом для Євросоюзу і до кінця року отримає 1 мільйон необхідних боєприпасів.

Джерело фото: ua.depositphotos.com