курс НБУ:

USD

45,05

--0,15

EUR

49,53

--0,04

Готівковий курс:

USD

45,48

45,28

EUR

50,30

50,00

Бізнес зможе отримати 100% бронювання в обмін на направлення щомісяця 1% працівників до ЗСУ

війна, ЗСУ
Українським підприємствам можуть запропонувати нову модель бронювання / Генштаб ЗСУ

Уряд доручив опрацювати модель, за якою бізнесу збираються дозволити 100% бронювання працівників, за умови, що підприємства повинні щомісяця відправляти 1% військовозобовʼязаних чоловіків до Збройних сил України. За мобілізованими пропонують зберігати робочі місця та зарплати, а термін служби зробити обмеженим.

Як пише Dilo, про це повідомив народний депутат Олександр Федієнко.

Він оприлюднив відповідне доручення, яке зафіксоване у протоколі засідання Кабінету Міністрів від 23 жовтня 2026 року.

100% бронювання чи мобілізація за графіком

Як зауважив нардеп, Міністерство економіки спільно з Міністерством оборони за участю Генерального штабу ЗСУ отримало доручення протягом двох тижнів опрацювати модель, за якою підприємства, установи та організації зможуть бронювати до 100% військовозобов’язаних працівників.

Але передбачається суттєва умова: підприємство повинно виконувати мобілізаційне зобов’язання, щомісяця направляючи до Збройних сил України до 1% своїх військовозобов’язаних працівників для проходження військової служби на визначений строк.

При цьому за такими працівниками пропонується зберігати робочі місця та заробітну плату.

"Якщо підприємство повинно буде щомісяця направляти частину свого персоналу на військову службу, це може створити додаткове навантаження на кадрову та операційну спроможність бізнесу. З іншого боку, держава шукає механізми збільшення мобілізаційного ресурсу. І це зрозуміле завдання.Але механізм має бути прозорим, економічно обґрунтованим і таким, що не знищує спроможність підприємств виконувати критично важливі функції", - наголосив Федієнко, підкресливши, що між така ідея викликає чимало запитань.

Нардеп зауважує, що наразі невідомо, хто саме повинен забезпечувати направлення людей на військову службу, чи то буде саме підприємство, територіальні центри комплектування чи держава.

Також відкритим залишається питання добровільності такого направлення, адже роботодавець не є органом, уповноваженим самостійно здійснювати призов на військову службу. Відповідні повноваження та процедури визначаються законодавством про військовий обов’язок і мобілізацію.

"Мені здавалось, що бронювання, це не привілей для бізнесу. А це інструмент збереження економіки, робочих місць та критичної інфраструктури країни", - підсумував Федієнко.

Новий "соціальний договір"

Уряд намагається знайти баланс між потребами економіки та забезпеченням обороноздатності держави, усуваючи при цьому недобросовісні практики бронювання військовозобов'язаних.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький закликав бізнес та економічний сектор спільно розробити нову соціальну модель, де підприємства забезпечуватимуть прогнозовану мобілізацію людей до ЗСУ. За його словами, це ідеалістична, але необхідна модель, яка дозволила б уникнути примусової мобілізації.

Корецький анонсував, що до 1 грудня Міністерство економіки та Міністерство оборони планують зібрати представників великого бізнесу та асоціацій для обговорення "нового соціального договору" та системи бронювання.

Раніше Корецький пояснював необхідність змін зловживаннями під час бронювання.

Нові правила бронювання військовозобов’язаних працівників: що змінилося

Кабінет міністрів України змінив правила бронювання військовозобов'язаних працівників, зокрема встановивши ліміт у 95% для низки підприємств оборонної та енергетичної галузей.

Керівник підприємства самостійно визначає, кого бронювати в межах ліміту.

Також уряд створив окремий Координаційний центр з організації бронювання. Якщо раніше пропозиції щодо збільшення обсягів бронювання направлялися до Міноборони або інших уповноважених органів, то тепер обґрунтовані пропозиції щодо збільшення лімітів передаються до Координаційного центру. 

У постанові визначено й сфери, підприємства яких можуть претендувати на статус критично важливих:

  • оборонно-промисловий та паливно-енергетичний комплекси;
  • житлово-комунальне господарство;
  • видобувна та переробна промисловість;
  • агропромислове виробництво та роздрібна торгівля;
  • будівництво, транспорт та логістика;
  • ІТ, банківська діяльність, охорона здоров’я та зв’язок;
  • аварійно-рятувальні служби;
  • організації гуманітарної сфери, що мають критичне значення для держави.

Зауважимо, в Україні станом на вересень 2026 року заброньовано від мобілізації близько 1,4 млн людей, а найбільше бронювань припадає на переробну промисловість, транспорт і логістику, торгівлю, енергетику та сільське господарство.

Файли Cookie

Я дозволяю DELO.UA використовувати файли cookie.

Політика конфіденційності