Про це Dilo повідомив представник компанії "Альтфатер Київ".

За його словами, бізнес не погоджується з висновками регулятора щодо нібито узгоджених дій під час участі в конкурсах. Наразі до захисту інтересів підприємств залучені як внутрішні, так і зовнішні юристи. Позов буде колективним, до нього доєднаються також і інші компанії, яких АМКУ звинуватив у порушенні конкуренціїї - "Київспецтранс", "Крамар Рісайклінг", "Крамар Еко", "Селтік", "Спецкомунтехніка", "Профпереробка" та "Володар-Роз".  

Цей кейс почався 31 липня 2026 року, коли АМКУ оштрафував кілька компаній з вивозу сміття на 313,3 млн грн. 

Перше рішення на загальну суму понад 175,8 млн грн стосувалося тривалої картельної змови та розподілу ринку, що, за висновками регулятора, обмежило доступ інших суб’єктів. 

Друге — на понад 137,5 млн грн, Комітет виніс за узгодження результатів конкурсу КМДА 2021 року, під час якого учасники заздалегідь розподілили ролі, щоб забезпечити перемогу заздалегідь визначеному кандидату. 

"Нам інкримінують змову, але змова — це коли на цьому хочуть заробити гроші і не дають працювати іншим. У випадку з Києвом ринок відкритий: кожен може створити компанію, інвестувати, торгуватися на тендерах за рахунок зниження тарифів. Ми є європейською компанією з повністю "білими" зарплатами та безготівковим розрахунком", — зазначили в "Альтфатер Київ".

У компанії наголошують, що вивезення сміття для населення досі здійснюється за тарифами 2021 року, попри суттєве зростання цін на пальне та інші операційні витрати. Наразі "Альтфатер Київ" забезпечує вивезення близько 20% обсягів побутових відходів столиці, працюючи за договорами з комунальними службами.

Одноосібні позови, на думку перевізників, не розв'яжуть проблеми, тому вони готують спільну правову позицію.

"Тут рішення має бути глобальне та комплексне від усієї групи компаній. Поодинці ми нічого не зробимо. Зараз ведуться перемовини, щоб знайти вихід і Київ просто не поглинув у смітті. Жодна нова компанія не зможе зайти на ринок з нуля, оскільки технічні вимоги тендерів вимагають досвіду виконання аналогічних договорів", — підкреслили в компанії.

Також в "Альтфатер Київ" додали, що такі санкції АМКУ в умовах війни створюють надмірне фінансове навантаження на операторів, які забезпечують життєдіяльність столиці.

Агресивні штрафи та копійки до бюджету: чому так відбувається

За офіційною звітністю АМКУ та даними Рахункової палати, у 2025 році Комітет виніс 1 238 рішень про накладення штрафів на загальну суму 5,9 млрд грн. Проте реальні надходження до державного бюджету є мізерними — у 2024 році бізнес сплатив менше 6% від накладених сум, а у 2025 році — трохи більше 10%.

Юристи виділяють дві головні причини такого розриву: тривалі судові процеси та непосильні розміри самих санкцій. Оскарження рішень АМКУ у трьох інстанціях автоматично зупиняє або відстрочує виконання фінансових стягнень. Водночас для більшості компаній такі суми є абсолютно неспівмірними з їхніми реальними доходами. Ризикуючи банкрутством, бізнес використовує всі процесуальні можливості, щоб скасувати рішення в суді, замість сплати санкцій.

Справа комунальників — лише один із епізодів штрафів регулятора на різних ринках України:

Зокрема, 8 вересня АМКУ ухвалив шість рішень щодо антиконкурентних змов під час закупівель та аукціонів на загальну суму близько 133,3 млн грн. Найбільший штраф отримали ТОВ "ДЕ Трейдинг" та ТОВ "Торгова електрична компанія" за спотворення результатів торгів із постачання електроенергії. Їх оштрафували загалом на 110 млн грн.

Паралельно найбільший мобільний оператор «Київстар» оскаржує рішення АМКУ про штраф у 17,5 млн грн.