Як пише Dilo, про це заступник міністра цифрової трансформації з питань кібербезпеки та хмарних технологій Віталій Балашов повідомив в інтерв’ю "Інтерфакс-Україна".

Як працюватиме проєкт закордонного датацентру

За словами Балашова, Мінцифри вже працює над реалізацією ініціативи та вивчає міжнародний досвід. Один із прикладів — Естонія, яка зберігає частину державної інформації в датацентрі на території Люксембургу.

Водночас Україна поки не визначилася з можливим місцем розташування власного об’єкта. Серед ключових питань, які необхідно опрацювати, — безпека та гарантії захисту інфраструктури.

Як пояснив посадовець, дипломатичний статус не означатиме автоматичного поширення українського законодавства на територію датацентру. Його мета — створити додаткові механізми захисту для об’єкта, де зберігатимуться державні дані.

Мінцифри посилює вимоги до безпеки програмного забезпечення

Окрім проєкту закордонного датацентру, Міністерство цифрової трансформації працює над упровадженням підходу Secure by Design у державному секторі.

Відомство разом із представниками українського IT-ринку розробляє вимоги до безпечного створення програмного забезпечення, яке закуповують державні установи.

Новий підхід передбачає, що дотримання вимог кібербезпеки перевірятимуть безпосередньо під час розробки програм. Таким чином, безпека має враховуватися на всіх етапах створення продукту, а не лише після завершення робіт.

Як Україна захищає державні дані від російських атак

Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Україна законодавчо дозволила переносити державні реєстри та інформаційні системи до закордонних хмарних сховищ. Це рішення мало знизити ризик втрати критично важливої інформації внаслідок ракетних ударів.

Восени 2026 року Росія активізувала атаки на українські датацентри. У відповідь уряд почав опрацьовувати комплексні підходи до захисту цифрової інфраструктури.

Серед можливих рішень - розміщення частини систем під землею, перенесення даних у хмарні середовища або за межі країни. Для окремих об’єктів можуть поєднувати кілька способів захисту.

Створення датацентру за кордоном із дипломатичним статусом розглядають як один із напрямів цієї роботи. Водночас остаточні параметри проєкту та країну розміщення ще належить визначити.

Атаки на дата-центри у Києві

Внаслідок російської атаки в середу, 23 вересня, були пошкоджені дата-центри київських інтернет-провайдерів. 

Український дата-центр, у якому були розміщені потужності хостинг-провайдера MiroHost, знищений унаслідок російської атаки на Київ. Компанія наразі не може назвати навіть орієнтовні строки відновлення роботи.

Про пошкодження інфраструктури заявили провайдери "Домонет",  Kievnet  та Faust. Також інтернет-провайдер Etherlink, який обслуговує абонентів в центрі Києва, заявив про проблеми із наданням послуг користувачам через російську атаку.

Під час чергової атаки росіян 25 вересня було пошкоджено дата-центр провідної української телекомунікаційної компанії Datagroup.