Уряд розгортає велику житлову реформу: які зміни передбачаються

Україна планує повністю змінити підходи до житлової політики. Зокрема, оновиться застаріле житлове законодавство, яке досі працювало за радянськими нормами і правилами. Про це заявила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

Депутатка визнає, що державу змусили зайнятись житловою реформою війна, яка оголила житлову проблематику, а також європейські партнери. Адже житлова сфера також є частиною Ukraine Facility — комплексного плану змін. Згідно зобов'язань Україна, щоб отримати 50 млн євро від європейських партнерів, до 2027 року має змінити у тому числі й житлове законодавство.

За словами Шуляк, житлова політика дійшла до крайньої межі, тому держава мусить повністю змінити її підходи.

"За даними фахівців, у різноманітних чергах на житло сьогодні зафіксовано близько 600 тисяч українських сімей. Вони стоять там по 10-20 років. Деякі вже померли, не дочекавшись свого житла. Під час війни для багатьох українців житло стає ще менш доступним", - наголосила депутатка в ефірі одного з телеканалів.

Окрім того, зауважує Шуляк, у тіні, за законами "дикого заходу" працює ринок оренди, де немає захисту ані для орендаря, ані для власника. Поглиблює проблему відсутність соціального житла та ефективної підтримки ВПО. Війна, мільйони переселенців, знищений житловий фонд — усе це стало тригером для оновлення житлової політики через законопроєкт №12377.

З державних житлових програм активно працює лише програма "єОселя", водночас у "єВідновлення" великі проблеми з фінансуванням.

Зміни до законодавства напрацьовувались понад півтора року - за участю аналітиків, а також міжнародних партнерів, таких як Світовий банк, структури ООН. 

Житлова реформа: які зміни передбачаються

Одним з ключових пунктів реформи стане скасування застарілого Житлового кодексу 1983 року, який, хоч і зазнав численних правок, у своїй основі залишається рудиментом минулого, пояснє Шуляк. Його замінить новий рамковий закон "Про основні засади житлової політики". 

Окрім того, у законопроєкті пропонується:

• Запровадити чіткі категорії житла: соціального, муніципального, орендного. 
• Створити ефективні механізми забезпечення житлом для громадян, які його потребують (ВПО, військовослужбовців, багатодітних сімей тощо) 
• Цифровізація житлової сфери: створення єдиної системи обліку житла та державних програм. 
• Прозорі правила оренди та захист прав як власників, так і орендарів.  

Закон про "Основні засади житлової політики" планують ухвалити до четвертого кварталу 2025 року. Окрім того, парламент має проголосувати також нові закони про  соціальне житло (маркер на 2026 рік), про оренду житла, також внести десятки змін, які регламентують роботу ринку. У тому числі зміни до податкового кодексу - адже діюча система оподаткування, зокрема, змушує працювати в тіні ринок оренди житла. 

Закон дозволить цифровізації увійти в житлову сферу. За словами Шуляк, буде створена єдина цифрова аналітична житлова програма з інформацією про всі діючі житлові програми - "єВідновлення", "єОселя", регіональні, муніципальні програми та інші пільгові постанови.

"За задумом, людина, яка потребує вирішення житлового питання, має надати свої дані, а система залежно від доходів і статусу (ВПО, військовослужбовець, багатодітна сім'я, особа з інвалідністю) має надати найкращі готові рішення - якою програмою краще скористатись. Комусь буде запропоновано скористатись іпотекою, у когось доходи не будуть такими високими, тоді система має запропонувати соціальне житло у конкретно обраному регіоні", - пояснила Шуляк.

За її словами, основна мета реформи - зробити житло доступним для всіх, хто його потребує.

Соціальне житло: хто може претендувати

Попри те, що у чергах стоять сотні тисяч людей, в Україні немає соціального фонду житла, визнала Шуляк.

"Треба поставити крапку у цьому питанні. У нас немає фонду соціального житла, а черги є - і на місцевому і на центральному рівні. Тому ці черги можуть не рухатись роками жодним чином", - наголосила депутатка.

Закон про соціальне житло передбачатиме, що кожна громада повинна формувати чітко розуміти свої потреби і яким чином наповнити квартирний фонд. "Це залежить від того, скільки ВПО у конкретній громаді, скільки необхідно залучити молодих спеціалістів", - наголосила голова партії "Слуга народу".

Претендувати на соціальне житло можуть представники багатьох категорій - ВПО, військовослужбовці та їх родини, багатодітні родини, особи з інвалідністю.

"Якщо людина не може собі купити житло, а в громаді є такий фонд, місцева влада надаватиме помешкання за соціальною орендною платою. Ми передбачаємо, що вона має становити не більше 30% від доходів людини - це практика європейських країн", - пояснила Шуляк.

Для наповнення фонду соціального житла не обов'язково його будувати -  можна використовувати й існуючий фонд, вважає депутатка. Цьому має допомогти такий інструмент, як закон про всеукраїнську інвентаризацію житла.

За її словами, інвентаризація житлового фонду вже стартувала по всій країні - щодо всіх довгобудів, будівель які можна переформатувати чи добудувати і використовувати як соціальне житло.

Чи є майбутнє у хрущовок

Комплексна реконструкція хрущовок передбачена окремим законопроєктом № 6483, який вже готується до другого читання. 

За словами Шуляк, проблематика реконструкції хрущовок змінилась під час війни, адже саме старий фонд зазнав значних руйнувань.

Тож для реалізації плану реконструкції необхідно буде ухвалення паралельно законопроєкту про соціальне житло та ринок оренди.

Раніше Олена Шуляк заявляла про те, що проєкт держбюджету на 2025 рік не передбачає державного фінансування на програму "єВідновлення", яка компенсує втрачене житло внаслідок воєнних дій. За словами чиновниці, результатом такої політики є те, що внутрішні переселенці не знаходять собі житла на контрольованій території і повертаються в окупацію. 

Також повідомлялось про те, що в Україні створять базу майна, в якому ніхто не проживає, щоб розселити мільйони внутрішньо переміщених осіб. Новий закон  передбачає проведення всеукраїнської інвентаризації нерухомості для подальшого її використання для розміщення внутрішньо переміщених осіб.