Країни G7 оголосили про початок переговорів з Україною щодо двосторонніх гарантій безпеки: про що йдеться у декларації

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

"Сьогодні ми починаємо переговори з Україною, щоб формалізувати — через двосторонні зобов'язання та домовленості в сфері безпеки, узгоджені з цією багатосторонньою структурою та у відповідності до наших правових та конституційних вимог — нашу незмінну підтримку Україні... Ми доручимо нашим командам негайно розпочати ці обговорення", - зазначено у ньому.

Зазначається, що кожна з країн G7 працюватиме з Україною над конкретними довгостроковими двосторонніми зобов'язаннями та домовленостями у сфері безпеки, спрямованими на забезпечення стійких сил, здатних захищати Україну зараз та стримувати російську агресію у майбутньому.

Забезпечити це передбачається за рахунок постійного надання сучасної сухопутної, морської та повітряної військової техніки з пріоритетом протиповітряної оборони, артилерійського та далекобійного озброєння, бронетехніки та бойової авіації, а також підвищення оперативної сумісності з країнами НАТО.

Також передбачено постійну підтримку подальшого розвитку оборонно-промислової бази України; підготовку та навчання українських сил; обмін розвідувальними даними; підтримку ініціатив у галузі кіберзахисту, безпеки та стійкості, у тому числі для боротьби з гібридними загрозами.

Крім того, ймовірні майбутні зобов'язання стосуватимуться зміцнення економічної стабільності та стійкості України, включаючи енергетичну безпеку; надання технічної та фінансової підтримки для невідкладних потреб України, пов'язаних із війною з Росією; а також продовження реалізації реформ, які підтримуватимуть належне держуправління, необхідне для євроатлантичної інтеграції.

Як йдеться у декларації, "у разі майбутньої збройної атаки Росії" країни G7 мають намір негайно проконсультуватися з Україною для визначення відповідних подальших кроків.

"Ми маємо намір надати Україні швидку та постійну допомогу у сфері безпеки, сучасну військову техніку на суші, на морі та в повітрі, а також економічну допомогу, покласти економічні та інші витрати на Росію та проконсультуватися з Україною щодо її потреб, оскільки вона здійснює своє право на самооборону, закріплене у статті 51 Статуту ООН", - йдеться у документі.

З цією метою країни-декларанти мають намір працювати з Україною над розширеним пакетом зобов'язань та домовленостей у сфері безпеки на випадок майбутньої агресії, щоб Україна могла захистити свою територію та суверенітет.

Також країни "Великої сімки" мають намір продовжувати "збільшувати ціну агресії для Росії", у тому числі через санкції та заходи експортного контролю, а також підтримку зусиль з притягнення до відповідальності осіб, відповідальних за військові злочини та інші міжнародні злочини, скоєні в Україні та проти неї, включаючи напади на критично важливу цивільну інфраструктуру.

"Не повинно бути безкарності за військові злочини та інші злочини. У цьому контексті ми підтверджуємо нашу прихильність до притягнення винних до відповідальності відповідно до міжнародного права, у тому числі шляхом підтримки зусиль міжнародних механізмів, таких як Міжнародний кримінальний суд", - йдеться у документі.

Члени "сімки" запевняють, що суверенні активи Росії в їхніх юрисдикціях залишаться недоторканими, доки Росія не заплатить за шкоду, завдану Україні. При цьому вони визнають необхідність створення міжнародного механізму відшкодування збитків від російської агресії та висловили готовність вивчити варіанти його розробки.

У декларації також йдеться, що Україна зі свого боку зобов'язується "вносити позитивний внесок" у безпеку партнерів та зміцнення заходів прозорості та підзвітності стосовно допомоги з боку партнерів.

Зокрема, вона має продовжити реформування правоохоронних органів, судової системи, сфери боротьби з корупцією, корпоративного управління, економіки, сектору безпеки та держуправління, що "підкреслить її прихильність до демократії, верховенства закону, поваги до прав людини та свободи ЗМІ, а також поставить її економіку на стійкий шлях.

Також Україна повинна буде проводити "оборонні реформи та модернізацію, у тому числі шляхом посилення демократичного цивільного контролю над збройними силами" та підвищення ефективності та прозорості у своїх оборонних установах та оборонній промисловості.

Стверджується, що Європейський союз та його члени "готові зробити свій внесок у ці зусилля і швидко розглянуть умови такого вкладу". Також зазначено, що ці зусилля "будуть продовжені, доки Україна рухається до майбутнього членства в євроатлантичній спільноті".

"Інші країни, які хочуть зробити свій внесок у ці зусилля щодо забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї спільної декларації у будь-який час", - резюмується у документі.

Нагадаємо, що до "Групи семи" входять Велика Британія, Німеччина, Італія, Канада, Франція, Японія та США. Усі вони, окрім Японії, входять до НАТО. Німеччина, Італія та Франція, у свою чергу, входять до ЄС і є трьома його найбільшими країнами.

Як прокоментував наведений документ керівник Офісу президента Андрій Єрмак, він є важливим кроком до укладення системи двосторонніх угод з окремими країнами-гарантами щодо гарантій безпеки для України.

"Погоджена декларація - це великий результат, якому передувала багатомісячна щоденна робота нашої команди на рівні радників з питань національної безпеки США, Великої Британії, Франції та Німеччини, а також в комунікації з іншими партнерами. Я дозволю собі не бути скромним. Вважаю цей результат важливою перемогою України на шляху до НАТО", - підкреслив очільник ОП.

Як зазначив Єрмак, декларація є спільним продуктом, який враховує як потреби України, так і можливості союзників, і який був би неможливим без величезної роботи та фундаментальної підготовки командами союзників.

Він нагадав, що у вересні 2022 року міжнародна група, яку разом з ним очолює колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен підготувала документ з пропозиціями гарантій - Kyiv Security Compact, і ці пропозиції увійшли в погоджену G7 спільну декларацію.

"Сама декларація є рамковим спільним документом. Наступний крок - укладання системи двосторонніх угод з безпеки між Україною та окремими країнами-гарантами, об'єднаних рамками багатосторонньої взаємодії... Важливо, щоб до саміту НАТО у Вашингтоні 2024 року ми перемогли у війні та підписали гарантії безпеки для нашої держави. Вони діятимуть до моменту вступу до НАТО", - зазначив Єрмак.