- Категорія
- Агро
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Українські ягоди "заморозили" на польському кордоні: чи є шанси не стояти в черзі
На вулиці зима, і сезон свіжих ягід для споживача почнеться через декілька місяців. Однак, для виробників і експортерів сезон не зупиняється - по Україні і за кордон їдуть фури з замороженною плодово-ягідною продукцією, частина з яких застрягла на території Польщі через страйк місцевих автоперевізників. Delo.ua оцінило проблеми ягідників через торгові суперечки з країнами ЄС, а також майбутнє раніше перспективної галузі АПК.
Вирощування ягід - динамічний і дуже перспективний для українського сільського господарства напрямок, як з точки зору забезпечення населення харчовими продуктами, так і для отримання валютної виручки за продукцію з високою доданою вартістю.
- А може провезти ягоди в обхід Польщі?
- Скільки це все триватиме?
- Якісна ягода проб'є собі дорогу на ринок Європи?
За підсумками п’яти сезонів (2018-2022 рр) Україна стала найбільш швидкозростаючим експортером ягід в світі, зазначив економіст інвестдепартаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак під час виступу в Нідерландах. Драйвером росту експортних відвантажень стала переважно заморожена малина, однак останнім часом до неї додалась заморожена лохина.
Успіхи українського ягідництва підтверджують і дані Української асоціації аграрного експорту (УААЕ) за минулі три роки:
За даними асоціації, в 2022 році в товарній структурі експорту цієї підгрупи виділялись:
Важливо, що домінуючим ринком збуту замороженої української ягоди є Європейський Союз, в 2022 році його частка в експорті склала 98% або $188 млн. Найбільшу виручку торік отримано від:
| Країна ЄС | Валютна виручка в 2022 році, млн $ | Частка в загальній виручці |
|---|---|---|
| Польща | 94 | 50% |
| Німеччина | 24 | 12,7% |
| Італія | 18 | 9,5% |
| Австрія | 10 | 5,3% |
| Нідерланди і Чехія | по 8 кожна | по 4,2% |
| Литва і Франція | по 7 кожна | по 3,7% |
Польща, найбільший покупець українських ягід, вже більше місяця не є надійною країною для експорту як продукції ягідництва, так і всіх інших товарів з України, що перевозяться в вантажівках. Через страйк польських автоперевізників на території країни застрягло майже 3,5 тис. українських фур. Попри досягнення сторонами часткової згоди і розблокування пункту пропуску "Ягодин – Дорогуськ", ситуація на кордоні залишається доволі складною - крім цивільних товарів в черзі стоять критично важливі для ЗСУ безпілотники, електроніка та пікапи.
6 листопада польські автоперевізники розпочали страйк, заблокувавши контрольно-пропускні пункти на українсько-польському кордоні. Протестуючі вимагають скасувати транспортний безвіз для України та повернути дозвільну систему, яка діяла раніше.
Страйкарі пообіцяли безперешкодно пропускати через кордон гуманітарні вантажі та пальне, але по факту українська логістика зіткнулися із затримками вантажів, критично важливих для громадян країни і її військового сектору.
Періодично до страйку польских перевізників долучаються їх словацькі колеги, котрі також вимагають скасувати "транспортний безвіз" для України. Водночас інші країни Євросоюзу не задоволені таким станом речей і тим, що польська влада досі не змогла врегулювати ситуацію.
Якщо польська влада не вирішить питання блокування пунктів пропуску на кордоні з Україною, Єврокомісія може розпочати карну процедуру проти Польщі, оскільки польська влада зобов’язана забезпечити товаропотік з України коридорами солідарності.
Також у Європейській комісії підтримують збереження Угоди про лібералізацію перевезень між Україною та ЄС, яка є основним "каменем спотикання" для поляків і яку вони вимагають відмінити. Водночас там наголосили, що умови, в яких водії опинилися через блокаду, є драматичними і від цієї ситуації обидві сторони отримують збитки.
11 грудня стало відомо, що українській стороні вдалося досягти часткової згоди з польськими перевізниками і розблокувати пункт пропуску "Ягодин – Дорогуськ". З 14:00 там відновлено стабільний рух вантажівок.
Польща є найбільшими в світі експортером замороженої малини і тримається в топ-3 по експорту замороженої дикорослої чорниці, зазначає Андрій Ярмак. Це можливо лише тому, що країна скуповує українські заморожені ягоди, після чого перепаковує і реекспортує їх в треті країни як свою продукцію.
Польща щорічно імпортує українську ягоду майже на $100 млн для подальшої переробки, тобто Україна фактично віддає полякам ці кошти за сортування. Лінія оптичного сортування ягоди коштує €200-250 тис., тобто ми щорічно "даруємо" полякам 500 таких ліній, які могли б встановити наші підприємці".
Попри це, галузь заморожених ягід в Україні розвивається, і є всі підстави що буде розвиватися й надалі, підкреслює координатор проєкту EastFruit Weekly Олександр Хорев. Через торгівельну блокаду труднощів для сектору побільшало, але більшість професійних гравців ринку продовжують роботу. Виробники й трейдери дійсно несуть збитки через блокаду пропускних пунктів на кордоні, але на сьогодні ще важко підрахувати їхні обсяги.
Найбільше українські трейдери та виробники переймаються не через наявні черги та збільшення витрат на експорт, а через невчасне виконання узгоджених з європейськими компаніями контрактів. Саме втрата авторитету може завдати максимальних збитків українським постачальникам".
А може провезти ягоди в обхід Польщі?
Серед галузевих експертів, опитаних виданням, немає однозначної відповіді на питання, чи можна змінити логістику заморожених ягід так, щоб уникнути страйку польских автоперевізників.
Жодних проблем з транзитом ягід з України в ЄС немає, зазначає Андрій Ярмак. Досі відкритими залишаються Румунія, Угорщина і Словаччина, наразі через їх кордони можна вільно експортувати вантаж заморожених ягід і повернутись назад.
Проблеми з експортом заморожених ягід в минулому сезоні були незначними в порівнянні з іншими проблемами сектору, і зараз відкритим залишається коридор через Румунію, Угорщину і Словаччину, вважає комерційний директор компанії Blue Berry Антон Остромецький. Втім, такий транзитний маршрут підходить для експортерів, котрі продають плодово-ягідну продукцію в країни західної Європи, для перевезень в Польщу це занадто довге і дороге плече.
Словаччина й Румунія на сьогодні є альтернативними напрямками для транзиту заморожених ягід, уточнює Олександр Хорев. Однак, логістика за цими маршрутами дорожча в порівнянні з Польщею на EUR1000-1500 за кожну фуру.
Об'їзд через Румунію, Угорщину чи Словаччину закриває можливість заїжджати в Польщу, наголошує президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник. Це дуже важливо, оскільки на Польщу припадає половина експорту української замороженої ягоди, яку вони часто дороблюють і експортують в треті країни як власний продукт.
Поляки розібралися, що їх кордон об'їжджають. Тому навіть якщо ви заїдете в Польщу з Словаччини, а не з України, вас все рівно зобов'яжуть проходити всі митні процедури, необхідні для ввезення української продукції. Тому я б не сказав, що об'їзд Польщі глобально вирішує питання проблем на кордонах.
Крім того, альтернативні варіанти експорту заморожених ягід залізницею в контейнерах не працюють, вважає президент асоціації. За 11 років його роботи в плодоовочевому бізнесі такі проекти ніхто ще не втілював на практиці через відсутність можливості підключати до електроенергії контейнер на залізничній платформі, для підтримання сталого температурного режиму зберігання свіжих або заморожених ягід.
Залізниця теоретично може використовуватись для експорту заморожених ягід, але на сьогодні інфраструктура "Укрзалізниці" до цього технічно не підготовлена, додає Олександр Хорев. Не є варіантом для перевезення ягід і приватний транспорт або мікроавтобуси - це просто економічно недоцільно.
Скільки це все триватиме?
Питання страйків і блокування кордонів з боку східноєвропейських країн вирішиться, скоріш за все, до кінця 2023 року, уточнює Тарас Баштанник. Причиною таких акцій є ситуативні політичні амбіції і вплив третіх сил, котрим вигідна конфронтація між Україною та Польщею. Через них сильно страждає економіка обох країн, а їхній бізнес не зацікавлений в довгостроковій конфронтації.
"Європа наш найбільший канал збуту плодово-ягідної продукції, свіжої і переробленої. У нас величезний взаємний товарообіг, тому я впевнений, що рано чи пізно це питання розв'яжеться. Це нікому не вигідно, ВВП падає - для України це менше 1%, а для Польщі - десята частка відсотка. Це дуже багато, тому питання буде вирішене", - підкреслює президент УПОА.
З іншого боку, Антон Остромецький очікує подальшого продовження торгівельних суперечок і страйків на кордонах з східноєвропейськими країнами. Частина товарів з України, особливо в категорії АПК, здатна ефективно конкурувати з європейськими аналогами. Через це в ЄС раз за разом будуть з'являтись лобісти, які тим чи іншим чином блокуватимуть доступ чи транзит українських товарів на свої ринки.
Якісна ягода проб'є собі дорогу на ринок Європи?
Іншим варіантом доступу ягід з України на європейський ринок є суттєве підвищення якості вітчизняної продукції, зазначає Андрій Ярмак. Це дозволить піднятись на більш преміальні ніші європейського ринку, а підвищена маржинальність якісної ягоди дозволить легко "дати крюка" і доставити її через Румунію чи іншу країну без втрати значної частки прибутку.
Питання не в транзиті, а в тому, що потрібно робити якісний продукт, що дозволить збільшити виручку в 2-3 рази на тому ж обсязі поставок. Для цього потрібна консолідація обсягів експорту і відносно невеликі інвестиції в доробку ягоди"
За його даними, Україна має достатньо переваг, реалізувавши які можна вивести якість ягід і плодів на рівень, вищий ніж в сусідній Польщі. Для цього потрібно:
- Впроваджувати сучасні технології вирощування та доробки продукції - доробку, переробку, оптичне сортування тощо;
- Грамотно використовувати природні переваги України - достатньо вологий і помірний клімат, довший сезон вегетації рослин;
- Користуватись соціально-економічними вигодами України - дешевшою робочою силою та низькою вартістю землі.
З ним погоджується і Олександр Хорев, оскільки питання якості стосується багатьох видів сільгосппродукції, не лише ягід. Наразі вже непоодинокі українськи виробники можуть пропонувати якісну продукцію, конкурентоспроможну з європейською. У подальшому успішний бізнес на ягодах в Україні буде можливий лише за умов виробництва саме якісної продукції.
Це правильні і ефективні, але досить тривалі і непрості процеси, наголошує Тарас Баштанник.
"З теоретичного боку пан Андрій абсолютно правий. Однак, ягідний бізнес поляків чи прибалтів переважно вибудований на тому, що вони купують в Україні дешевшу сировину чи напівфабрикати, дороблюють в себе і продають дорожче по всій Європі. Це цілий пласт бізнесу, який не вийде просто перекреслити чи обійти, це не швидкі і не прості бізнес-процеси", - зазначає президент УПОА.
Дійсно, українці з радістю постачали б свіжу малину в Німеччину чи ще далі на захід, але через необхідність проходити польську митницю це майже неможлива задача, враховуючи обмежені терміни зберігання цього продукту. Наразі проблеми з перетином кордонів такі, що експортери хвилюються навіть за збереження товарного вигляду навіть більш стійких помідорів і огірків, не кажучи вже про ягоду, уточнює президент асоціації.
З іншого боку, проблема черг на кордоні не змінює того, що Україна не може задовольняти європейський ринок свіжих ягід через відсутність технологій, опонує Андрій Ярмак. Наприклад, наразі з України експортують лише заморожену малину і не займаються свіжою, оскільки технологія її вирощування дорожча і складніша - таку малину вирощують переважно в закритому грунті, щоб вона могла витримати умови транспортування.