49%  українських організацій можуть передбачати навички, які їм знадобляться протягом наступних двох років - дослідження

Соціальна, економічна та політична нестабільність продовжують значною мірою впливати на ринок праці. Брак талантів, висока плинність кадрів, емоційна напруженість та погіршення добробуту працівників стають відчутними дедалі більше. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну посилило наявні виклики для вітчизняного ринку праці та додало нових, як зростання безробіття, відтік робочої сили та регіональні дисбаланси, пов’язані із переміщенням людей у безпечніші регіони. 

Стрімкість та масштабність змін змушують організації переглядати традиційні моделі роботи. Вирішальними факторами розвитку нині є гнучкість та адаптивність. Для компаній вкрай важлива наявність сильного лідера, який здатний створювати стійкі команди, готові до нових викликів. Значно зростає увага до ризиків, пов’язаних із людьми, та необхідність впровадження технологій для об’єднання й посилення команд.  

Відхід від посадових обов’язків

З початком індустріальної ери посадові обов'язки були визначальними для організацій та управління кожним аспектом роботи. Такий підхід мав сенс, коли зміни в бізнесі відбувалися повільно, а працівники були лише елементом промислової машини. Швидкість і масштабність змін сьогодні зміщує фокус з посадових обов’язків на навички, які повинен мати співробітник.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Більшість респондентів — 95% в Україні та 93% у світі — зазначає, що відхід від посад є важливим або дуже важливим фактором для успіху їхньої організації.  Водночас 57% респондентів в Україні та 36% у світі відповіли, що вже визначають ролі та зони відповідальності, зважаючи на проблеми, які необхідно вирішити, а не на фіксований перелік посадових обов'язків.  

За дослідженням "Делойт", 62% світових та 49%  українських організацій можуть ефективно передбачати навички, які їм знадобляться протягом наступних двох років.  

Впровадження технологій для об’єднання й посилення команд

Зважаючи на активний перехід до дистанційної роботи протягом останніх кількох років, онлайн-зустрічі стали звичною частиною робочого процесу. HR-лідери України та світу зазначають, що використовують технології насамперед для організації взаємодії між членами команди. Другий за значимістю напрям — підвищення індивідуальної ефективності працівників. 

Щодо перспектив застосування технологій у наступні 2–4 роки погляди професіоналів в Україні та у світі дещо різняться. Останні вбачають ключовим завданням технологій передбачення потреб працівників та їхній розвиток, тоді як в Україні цей напрям не входить навіть до п’ятірки пріоритетних.

Так, 51% вітчизняних бізнес-лідерів очікує, що в найближчому майбутньому ключовим завданням технологій буде об'єднання команд всередині та поза межами організації для досягнення кращих результатів. Йдеться про створення єдиної платформи, яка згуртує різних типів спеціалістів — фрилансерів, штатних працівників, контракторів тощо. Працедавці бачитимуть усіх співробітників для потенційної роботи, їхні навички, досвід та історію взаємодії з компанією.

Розмивання меж роботи 

Розвиток технологій призводить до переосмислення концепції робочого місця як фізичного простору. 84% респондентів в Україні та 87% у світі вважають, що розроблення правильної моделі робочого середовища є важливим або дуже важливим для успіху їхньої організації. Тож компаніям варто кинути виклик традиційним обмеженням і розробити фізичне, цифрове або гібридне середовище, яке відповідатиме різним потребам та вподобанням працівників.

У створенні робочого середовища майбутнього, на думку респондентів, найважливішими елементами є корпоративна культура (вважають 44% опитаних в Україні, 37% — у світі) та сильне лідерство (переконані 38% респондентів в Україні  та 37% — у світі).  

Окрім того, важливим фактором залишається можливість роботи віддалено та змога обирати, коли, як та де працювати, залежно від бажання працівників та потреб компанії.

Дві третини опитаних у світі (64%) відповіли, що вже розглядали (або розглядали б) пошук нової роботи, якби їхній роботодавець хотів, щоб вони повернулися в офіс на повний робочий день. Для багатьох українців, які стали вимушеними переселенцями через війну, віддалений формат дає змогу продовжувати працювати, не змінюючи роботодавця, та навіть більше — стримує від активнішої інтеграції в економіки сусідніх країн.

Підвищення уваги до людських ризиків

Людські ризики та їх врахування — новий тренд, продиктований реальністю сьогодення.  85% респондентів в Україні та 81% у світі визнають важливість передбачення та врахування ширших суспільних й екологічних ризиків під час прийняття рішень щодо працівників.

Найбільше українських респондентів турбують ризики, пов’язані із політичною нестабільністю (80%) та міграцією (72%). Водночас у світі занепокоєння майже рівномірно розподіляється між різними ризиками, не формуючи піків (політична нестабільність — 32%, освіта та життєздатність — 31%, економічна нерівність — 29% та ін.). І в Україні, і у світі одним із ключових викликів є освіта. Протягом наступних 2–4 років варто очікувати на зростання цього ризику. Така підвищена увага до питання освіти спричинена тим, що програма навчальних закладів не враховує сучасних потреб бізнесу.

Активне регулювання підприємницької діяльності з боку держави є ще одним викликом для компаній в Україні та в світі. Українська бізнес-спільнота очікує зростання впливу цього ризику протягом 2–4 років. Організації зі свого боку переконані, що для економічного зростання потрібна лібералізація ринку праці.

Кіберризики, які турбують одну п’яту респондентів у світі, фактично не турбують українців. Однак Україні варто визначити це питання як пріоритетне, особливо зважаючи на атаки попередніх років, а також кіберзагрози військового часу.

Лідерство у світі без меж 

Нині організації усвідомлюють невідворотність змін і  нових підходів. Еволюція робочого середовища вимагає від керівників розвиватися разом зі своїми працівниками. 97% респондентів в Україні та 94% у світі вважають лідерські здібності та ефективність керівників важливими факторами для успіху їхньої організації, а це найвищий показник важливості серед усіх трендів.  

Водночас 76% опитаних в Україні та 72% вірить, що лідери їхньої організації мають необхідні можливості для ефективного управління. Проте керівникам важко визначити пріоритети через велику кількість і частоту змін.