НБУ курс:

USD

41,29

+0,07

EUR

44,97

+0,12

Готівковий курс:

USD

41,58

41,55

EUR

45,25

45,12

"Це не достойно наших хлопців". Рідні загиблих військових проти будівництва меморіального кладовища за межами Києва

Могили, прапори, кладовище
Могили загиблих українських військових на Дніпропетровщині. Фото: Дніпропетровська ОДА

Українська влада відмовилася від планів побудувати Національне військове меморіальне кладовище в столичній місцевості Биківня і вирішила зробити його на Київщині. Однак рідні полеглих українських захисників проти цього, повідомляє "Радіо Свобода".

Меморіал у Биківні: чому відмовилися?

Спершу Національне військове меморіальне кладовище (НВМК) пропонувалося облаштувати біля Бабиного Яру, однак проти виступили історики і єврейська громада. Потім був варіант щодо Лисої Гори, але із цим не погодилися екоактивісти, оскільки це пам'ятка архітектури, місцевість належить до природно-заповідного фонду, а тому будувати там заборонено. Також у якості пропозиції висувалися Співоче Поле, ділянки у Берковцях і на Виставковому центрі, але й вони не підійшли.

Згодом зʼявилася пропозиція побудувати меморіал поблизу Биківні в Києві. Для цього варіанту Київська міська рада встигла відвести землю й фактично розпочала процедуру створення меморіалу, а Верховна Рада в травні 2023 року підтримала законопроєкт №9240 щодо розміщення кладовища в Києві. Запропоноване місце влаштовувало родини.

"Це майже межі Києва. Це був вже компромісний варіант, на який ми погодились. Було обіцяно дуже швидке будування", – сказала Віра Литвиненко, мати загиблого "азовця" Владислава Литвиненка й голова громадської організації родин загиблих захисників "Серце нАЗОВні".

Але президент України Володимир Зеленський не підписав відповідний закон.

За словами очільника Українського інституту національної памʼяті Антона Дробовича, в законопроєкті про спрощену процедуру створення кладовища у Биківні йдеться про скасування містобудівних умов та обмежень. Це означає, що перед початком будівництва на ділянці не проводитимуться пошукові роботи.

"Без проведення пошуково-земляних робіт, може прямо під час вже земельних робіт бути виявлене масове поховання. І все, це воно зупинить (поховання бійців –​ ред.). Належна ексгумація, перепоховання, дослідження, це на роки зупинить будівництво. Ну і тоді, звісно, ми сказали, що так не варто робити. Це дуже небезпечна історія", – зазначив він.

Також Дробович розповів, що ще однією причиною відмови від місця в Биківні є розмір ділянки, оскільки після дотримання усіх буферних зон на сам цвинтар залишиться до 50 гектарів, а це дуже мало і не відповідає первинній концепції меморіалу.

Де побудують Національне військове кладовище?

У серпні уряд прийняв постанову, яка передбачає будівництво НВМК на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області.

Міністерство у справах ветеранів у відповідь на запит "Радіо Свобода" повідомило, що для ділянки були наступні критерії: 

  • загальна площа – понад 100 гектарів з урахуванням санітарних норм та можливістю будівництва меморіального комплексу; 
  • зручна локація з наявним громадським транспортом;
  • можливість проведення офіційних церемоніальних заходів;
  • відсутність юридичних перепон, які здатні зупинити будівництво НВМК.

Заступник міністра у справах ветеранів України Олександр Порхун розповідав, що будівництво планують розпочати наприкінці листопада 2023 року. Для цього у бюджеті передбачено 65 млн гривень.

У Мінветеранів поінформували журналістів, що цю ділянку під проєктування кладовища вже погодила Київська обласна військова адміністрація. Нині на розгляді парламенту перебуває законопроєкт, який має пришвидшити процедуру будівництва.

Антон Дробович зазначив, що сусідство ділянки з Південним і Німецьким військовим кладовищами свідчить, що проблем зі створенням ще одного цвинтаря не має виникати.

"Навіть якщо там буде прийнято відмінити містобудівні умови, це не буде наскільки ризиковано і небезпечно, як у випадку близько до Биківні", – вважає очільник УІНП.

Гатне: ділянка не подобається родинам загиблих

Як розповіла Віра Литвиненко, ділянка в Гатненській громаді вже розглядалася як потенційна в 2022 році, але вона "була ними відхилена як найпроблемніша, а зараз її нам презентували як знову кращий і теж дуже швидкий варіант".

Будівництво кладовища в цій громаді зовсім не влаштовує родичів загиблих, пише "Радіо Свобода". Насамперед це повʼязано з тим, що ділянка розташована не в столиці.

"Гатне – не столиця, то вже передмістя. Це не достойно наших хлопців", – пояснила Неля Шастун, син якої Ігор загинув, захищаючи Маріуполь.

Рідні полеглих захисників вказують, що добиратися туди далеко, а там немає належної інфраструктури. 

"Дуже незручна транспортна розв'язка, це окружна, де постійно затори", – вважає Віра Литвиненко.

Не подобається й близькість до Німецького військового кладовища часів Другої світової війни, розташованого неподалік.

"Поряд розташоване німецьке кладовище, де поховані фашисти, наші загарбники, полонені. І вирішили, що це буде дуже доречно поховати, зробити (цвинтар –​ ред.) поряд із напівзачиненим Південним кладовищем по одеській трасі", – додала Віра Литвиненко.

А керівниця патронатної служби "Азову" Олена Толкачова зауважила, що ще одним питанням є дозвіл від екологічних служб, в тому числі і європейських, бо там починається Смарагдова мережа.

Довідка. Смарагдова мережа – мережа природоохоронних територій європейського значення, яка має на меті зберегти види та екосистеми, визнані рідкісними на рівні всієї Європи. Створюється на виконання положень Бернської конвенції, яку Україна ратифікувала в 1996 році.

"Родичі сприймають зміну локації як образу. Тому що локація в Гатному дуже далеко від столиці. А Биківнянські могили, вони в межах Києва, і вони мають швидкий доступ до метро. І там можна було б дуже гарно розмістити захоронення і колумбарії, і набагато швидше це все побудувати. Просто немає, як кажуть, політичної волі", – висловилася Толкачова.

А Юлія Гришкевич, чоловік якої Богдан Гришкевич загинув в Оленівці, сказала: 

"Хочуть зробити в іншому місці, ми не розуміємо, чому. Ну як, ми розуміємо, що це все кошти і земля в Києві коштує набагато дорожче, то її можна продати і під неї зробити щось інше, ніж цвинтар".

Своєю чергою Антон Дробович так прокоментував претензії щодо розташування запропонованої локації біля траси:

"Биківнянські могили прямо біля траси розташовані. Більшість цвинтарів України, вони всі розташовані біля доріг по простій причині – це логістично зручно. Тому це все таки аргументи, м'яко кажучи, не глибокі, які не стосуються суті питання, не стосуються риторики".

А тезу щодо того, що поруч розташоване німецьке кладовище, він назвав спекулятивною.

"Та земельна ділянка, про яку йдеться, навіть не межує поряд, не межує з тим цвинтарем", – зазначив Дробович.

Родичі загиблих вимагають будувати кладовище в Биківні і створили петицію до президента, щоб той підписав закон про пришвидшення процедури.