- Категорія
- Суспільство
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Публікації про зниклих безвісти та полонених шкодять їм самим, — Міноборони
Росіяни можуть використовувати інформацію із постів у соціальних мережах про безвісти зниклих або полонених українських військовослужбовців у своїх цілях. Про це 2 листопада заявила заступник міністра оборони України Ганна Маляр.
Родичі, активісти чи просто небайдужі громадяни часто публікують пости в соцмережах, де на фото зображено безвісти зниклого або полоненого українського військовослужбовця у військовому однострої, із вказанням прізвища, ім’я, по-батькові та військової посади.
Такі публікації можуть зашкодити як військовослужбоцю, так і перемовинам щодо обміну.
"Вказана особа дійсно може перебувати в полоні, але ворог при цьому вважає її цивільною. Або особа може просто переховуватись на тимчасово окупованих територіях і шукати можливості повернутись. Оприлюднюючи данні і фото такої людини, ви даєте ворогу орієнтир на пошуки", — пояснила Маляр.
Крім того, поширення в соціальних мережах інформації про позивні українських бійців, військові частини і місця їх дислокації, про обставини потрапляння військовослужбовців в полон може нашкодити військовим, що знаходяться в зоні бойових дій.
Публікуючи дописи про військовополонених, автори таких повідомлень інформують ворога про значення особи для суспільства, її політичні погляди, місце служби чи попередню роботу, відомості про склад сім’ї, про рідних і близьких тощо.
"Це спонукає ворога прискіпливо ставитися саме до цієї конкретної особи, в результаті чого вимоги до її обміну стають завищеними, а сам процес – максимально ускладненим", — підкреслила Маляр.
Що робити людям, чиї рідні чи близькі потрапили в полон
В такому випадку потрібно звертатися до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, який діє на базі Головного управління розвідки Міноборони України і об’єднує в собі понад десять державних установ та організацій.
Адреса приймальні: м. Київ, вулиця Спаська 37,
Контакти: +38 (095) 412 74 24; +38 (044) 425 12 09.
Відомо, що Росія утримує в полоні близько 2,5 тисячі українців. Серед полонених також є цивільні люди, яких уже кілька обмінів поспіль не відпускають.
При цьому з початку повномасштабного вторгнення Україна і РФ провели близько 28 обмінів. Українська сторона звільнила з російського полону 978 осіб, з яких 99 цивільних.
Нещодавно, 26 жовтня українська сторона повернула з російського полону 10 захисників України. До цього, 17 жовтня, в рамках обміну повернулися 108 жінок, абсолютна більшість з яких є представницями силових структур.