УПЦ МП досі пов'язана з РПЦ, - Держетнополітики

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Про це повідомила пресслужба Держетнополітики.

Зазначається, що відомство у двомісячний термін забезпечило проведення релігієзнавчої експертизи Статуту про управління УПЦ МП від 27 травня 2022 року, на підставі якого церква стверджувала про незалежність від РПЦ.

Для виконання цього завдання було створено Експертну групу, до складу якої увійшли п’ятеро професорів, докторів наук та один кандидат наук — фахівці у галузі релігії, історії церкви, свободи совісті, державно-конфесійних відносин, богослов’я, які мають фахові наукові публікації з історії, соціології, філософії, релігії взагалі та у сфері дослідження Східного Православ’я.

"Статус УПЦ як структурного підрозділу РПЦ, що користується певними правами самостійності, але не утворює автокефальну Церкву, залишається незмінним", - йдеться у висновку.

Зокрема зазначається, що УПЦ МП має відносно РПЦ церковно-канонічний зв’язок частини із цілим, а відносини УПЦ з РПЦ не є відносинами однієї самостійної (автокефальної) церкви з іншою самостійною автокефальною церквою.

"УПЦ також не має статусу автономної Церкви, який би визнавався іншими церквами, а, отже, з точки зору еклезіології та канонічного права є структурним підрозділом РПЦ, що має окремі права самостійного утворення без власної канонічної суб’єктності", - йдеться у висновку експертної групи.

Таким чином УПЦ МП продовжує перебувати відносно РПЦ у відносинах підпорядкування, не діє як самостійна церква і не проголошує власної самостійності.

Також не існує жодних документів чи дій, які б свідчили про трансформацію УПЦ в самостійну відносно РПЦ релігійну організацію,

В Держетнополітики додали, що експертна релігієзнавча оцінка статусу УПЦ МП проводилась на підставі рішення РНБО "Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" від 1 грудня.

Зазначимо, УПЦ МП 27 травня 2022 року провела собор. Він ухвалив постанову, в якій висловив незгоду з позицією голови РПЦ патріарха Кирила щодо війни проти України, а також доповнення та зміни до статуту про управління УПЦ МП.

При цьому в УПЦ (МП) стверджують, що є "самостійною і незалежною організацією у своєму управлінні та устрої". В статуті РПЦ офіційно закріплений особливий статус УПЦ з центром управління в м Києві.

Нагадаємо при цьому, що 1 грудня Рада національної безпеки та оборони доручила Кабінету міністрів у двомісячний строк внести на розгляд Верховної Ради законопроєкт щодо унеможливлення діяльності в Україні "афілійованих із центрами впливу в РФ релігійних організацій". 

19 січня Уряд зареєстрував законопроєкт №8371 "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій".

 До цього Служба безпеки України виявила десятки підтверджень зв'язків богослужителів УПЦ (МП) з РПЦ та російськими спецслужбами. СБУ провела вже серію обшуків у храмах УПЦ (МП) і кожного разу виявлялося, що богослужителі підтримують російську агресію та сприяють поширенню тез пропаганди серед парафіян.

Втім, наразі УПЦ унеможливили проводити служби в її головному Успенському соборі, розташованому на частині території Києво-Печерської лаври, яка зараз є історико-культурним заповідником і на яку, як вважається, претендує Православна церква України, що вже передбачила у своїй структурі власний відповідний монастир.