Україна хоче створення організації країн-експортерів зерна: у МінАПК назвали можливі країни-учасниці

Україна хоче створення організації країн-експортерів зерна: у МінАПК назвали можливі країни-учасниці
Конференція міністрів АПК країн G7 за участі Сольського. Фото: Мінагрополітики України

Міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський зазначає, що можливе створення організації країн-експортерів зернових культур сприяло б розвитку вільної торгівлі у світі.

Забезпечте стрімке зростання та масштабування компанії у 2024-му! Отримайте алгоритм дій на Business Wisdom Summit.
10 квітня управлінці Арсенал Страхування, Uklon, TERWIN, Епіцентр та інших великих компаній поділяться перевіреними бізнес-рішеннями, які сприяють розвитку бізнесу під час війни.
Забронювати участь

Про це він заявив напередодні під час зустрічі з міністром сільського господарства, рибного господарства та продовольства Великобританії Вікторією Прентіс, передає прес-служба українського відомства.

"Ми розглядаємо варіант роботи організації країн-експортерів зерна за участі таких країн, як Україна, країни Євросоюзу, Сполучені Штати Америки, Австралія, Аргентина, Бразилія та Велика Британія. Зерновий ОПЕК координуватиме потребу та виробничу спроможність щодо зернових та сприятиме розвитку вільної торгівлі", – зазначив Сольський.

У свою чергу, реакція Прентіс на ініціативу не наводиться. Зазначається лише, що вона висловила свою підтримку Україні та засудила дії російських окупантів, які грабують українських аграріїв на сході та півдні країни.

При цьому про необхідність створення згаданої організації Сольський заявив напередодні й на відкритті конференції міністрів сільського господарства країн "Великої сімки" в німецькому Штутгарті.

"Через блокаду українських морських портів на світовий ринок не потрапило 7 млн тонн пшениці, 14 млн тонн зерна кукурудзи, 3 млн тонн соняшникової олії і 3 млн тонн соняшникової макухи, а також інших культур. Це вже призвело до рекордного зростання цін на світовому ринку та неминуче буде мати наслідком світову продовольчу кризу і зростання інфляції", – підкреслив він.

Міністр наголосив, що здорожчання вартості зернових спричиняє автоматичне збільшення цін на інші базові продовольчі продукти по всьому світу – хліб, молочну продукцію, м'ясо та яйця. Особливо критичною ця ситуація буде для країн Азії та Африки, населення яких витрачає на їжу до 40% своїх загальних витрат.

Наслідком цього, як зазначив Сольський, може стати внутрішньополітична нестабільність та ймовірність спалаху конфліктів, а також масова міграція до більш розвинених країн.

У зв'язку з цим він і запропонував своїм колегам обговорити створення впливової організації основних країн-постачальників зернових, яка б реагувала на сучасні виклики та загрози продовольчій безпеці, зокрема з боку Росії.

Україна, за словами чиновника, бачить серед основних засад діяльності цієї організації, зокрема, встановлення граничних обсягів експорту зернових для стабілізації цін та прогнозованості ринку, а також розробку механізму для спрямування надмірних залишків сільгосппродукції на потреби "зеленого" сектору економіки.

Крім того, така організація мала б запроваджувати спільні обмежувальні заходи щодо недружніх дій імпортерів продовольства (особливо це стосується загороджувальних заходів третіх країн на імпорт продуктів переробки). При цьому залишки зерна, законтрактовані третіми країнами, зазначив Сольський, мають зберігатися значною мірою у країнах-виробниках.

"Протягом найближчих днів міністри сільського господарства G7 мають напрацювати спільні стійкі рішення, які дозволять забезпечити глобальну продовольчу безпеку та створити стабільну економічну основу для фермерів", - підсумовують у Мінагрополітики.

У свою чергу, на брифінгу з німецьким міністром Джемом Оздеміром український чиновник також заявив, що вирішити проблему із заблокованим українським експортом сільгосппродукції продукції можна лише радикальним способом – шляхом деблокування українських портів.

"Ми обговорили, що буде цього року, враховуючи можливість затягнення війни. Вирішити ситуацію можна тільки радикальним способом, наприклад шляхом деблокади українських портів. Аля ця ситуація залежить не тільки від України та її партнерів. Тому одночасно потрібно пробувати всі варіанти, зокрема спрощувати процедури і знаходити нові логістичні можливості", – зазначив Сольський.

За словами глави міністерства, у зв'язку з цим Україні потрібна постійна комунікація та готовність країн "Великої сімки" швидко реагувати на всі виклики.

"Аргумент для іншої сторони, що ваші дії провокують голод у нормальній ситуації сприймалися б. Але ви говорите зі стороною, яка щодня вбиває сотні людей. Якщо їм неважливе життя людей, то голод теж неважливий для них. За цю війну платять усі мешканці планети. Якщо ви живете далеко і купуєте продукти щодня дорожче, – це плата за війну. І щодня ви платитимете більше й більше", – підкреслив він.

Сольський зазначив, що зараз головне — вивчити альтернативні транспортні маршрути для українського зерна: сушею, залізницею або Дунаєм.

У свою чергу Оздемір зазначив, що план дій Європейської комісії нині передбачає різні заходи щодо первинного експорту 20 млн. тонн зерна по суші з України протягом наступних трьох місяців. При цьому він додав, що й "Одеський порт має бути захищений, він не повинен впасти".

Нагадаємо, що ініціативу створення організації країн-експортерів зерна висловив у ході відео-конференції з представниками G7 український президент Володимир Зеленський ще 8 травня. Тоді він повідомив, що деталі такої пропозиції Україна "готова надати на робочому рівні".