Чорний та білий ринки бензину. Як війна змінила схеми у торгівлі нафтопродуктами

  • Степан Крьока

    Кореспондент відділу "Промисловість"

Чорний та білий ринки бензину. Як війна змінила схеми у торгівлі нафтопродуктами

Паливний ринок в Україні ще у мирний час був сповнений різних нелегальних схем. У 2021 році державний бюджет недоотримував десятки мільярдів гривень через співпрацю мереж АЗС з конвертаційними центрами, махінацій з податками та інших схем, у яких, за різними оцінками, брало участь до 40% ринку.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Ще однією проблемою довоєнного ринку нафтопродуктів було сурогатне паливо або так звана "бодяга", яку виготовляли на напівлегальних міні-НПЗ , а потім реалізовували на нелегальних заправках, так званих "бочках".

Минулого року уряд двічі оголошував війну нелегальному ринку палива і обидва рази не добився остаточної перемоги.

Після війни змінився сам ринок палива, як легальний, і нелегальний. З одного боку, скасування акцизу та зниження ПДВ на торгівлю паливом вибило землю з-під ніг у всіх, хто заробляв на схемах ухилення від податків, з іншого, високі оптові ціни та державне регулювання перетворило трейдерів нафтопродуктів на аналог фарцівників епохи пізнього СРСР.

Також нікуди не зникла і "бодяга", як і попит на неї. Однак через дефіцит сировини робити сурогатний бензин стало значно складніше, тому якість його стала набагато нижчою. Крім того, на деяких АЗС діють програми лояльності, за якими клієнтам все ж таки можна заправитися навіть в умовах великого дефіциту.

Війна дуже сильно розмила межі між легальним та нелегальним ринком палива. У поточних умовах ринок сильно трансформувався, і в майбутньому він навряд чи повернеться до свого довоєнного стану.

Майбутнє "бочок"

За словами засновника групи "Прайм" Дмитра Леушкіна, в умовах війни та держрегулювання цін на пальне ринок бензину став більше схожим на підпільну торгівлю за радянських часів.

"Пам'ятаєте, в СРСР була заборонена валюта? Тоді з'явилися спекулянти. Або як фарцівники продавали джинси? У нас зараз "заборонено" торгувати дизелем, тому що за ціною, встановленою державою, їм торгувати невигідно. Зараз ринок дуже схожий на фарцовку. І зараз у нас не трейдери, а фарцівники, які торгують товаром, на який немає зрозуміло встановленої ціни. Ми розуміємо, що штани стоять від і до. У нас заборонено торгувати за прайсом за ринковою ціною", — каже Леушкін.

За його словами, у воєнний час оптовий ринок палива в Україні дуже стиснувся. Паливо можна купити лише у перекупників, які завозять його з-за кордону. У різний час такої сировини надходить 10-30% від потреби ринку.

"Якщо перекупник пригнав 10 бензовозів з Європи, то на них дуже великий попит. Є маса споживачів з бізнесу: фермери, кар'єри, будівельники, ковбасні цехи. Їм потрібно розвозити свою продукцію. Якщо паливо подорожчало на 20 гривень за літр, то ціна ковбаси зросте приблизно на 3 гривні. Тоді починається аукціон на це паливо. Як ви думаєте, ковбасний цех зазнає збитків або купить за 60 гривень за літр? Він придбає по 60 гривень той ресурс, який у результаті не потрапить на заправки", — зазначає засновник гурту "Прайм".

За його словами, саме величезний попит на паливо з боку промислових споживачів знищив такий вид нелегального бізнесу, як нелегальні АЗС. Якщо хтось має бензовоз повний палива, то навіщо йому продавати ресурс на трасі, якщо будь-який фермер купить його за гарною ціною?

З тим, що "бочки" як бізнес зникнуть, згоден і аналітик профільного видання "НафтоРинок" Олександр Сіренко. За його словами, якщо у мирний час нелегальні АЗС могли цілком рентабельно працювати за невеликих обсягів реалізації, то з початком війни, тотального дефіциту палива та низьких податків на паливо бочки стали абсолютно нерентабельними.

Orlen не можна укласти контракт на один-два бензовози. Великим компаніям потрібні контракти обсягом від тисячі тонн палива, які бажано вивезти з нафтобази залізничним транспортом. Тому власники "бочок", швидше за все, не зможуть купити бензин", — говорить Сіренко.

Він також вважає, що паливна криза також змиє з ринку ті мережі АЗС, власники яких не вкладалися в їх розвиток.

"На початок війни в Україні було близько 8 тисяч заправок. Тих, хто не побудував нафтобазу, не купив бензовози, що відповідають усім європейським технічним стандартам, не вкладав у модернізацію своїх АЗС, їх зараз не стане. В даний час, якщо не враховувати окуповану територію, в Україні третину заправок закрито. На деяких з них уже висять оголошення про продаж чи оренду. Проте купувати їх ніхто не буде. Поки не закінчиться війна, сенсу інвестувати в АЗС ніхто не бачить", — каже Сіренко.

З ним згоден і Леушкін. На його думку, через війну економіка України дуже сильно впала. Багато промислових підприємств у південних та східних областях України, які споживали дуже багато палива, закрилося або зруйновано. Тож із ринку може зникнути від 30% до 50% АЗС.

Що трапилося з "бодягою"

За словами директора консалтингової групи "А-95" Сергія Куюна, раніше виробники сурогатного бензину заробляли на тому, що не платили податків зі свого палива. При цьому їм вдавалося виробляти продукцію досить непоганої якості.

Малі нафтопереробні заводи, або міні-НПЗ, завжди використовували для виробництва палива газовий конденсат з українських родовищ, у який потім додавали компоненти, що підвищують октанове число палива.

"Наразі вартість газового конденсату досягає 50 тисяч гривень за тонну, що майже відповідає вартості дизельного палива. А стабільний бензин коштує стільки ж, як і товарний,  30-42 грн/л",  зазначає Куюн.

За його словами, раніше компоненти, що підвищують октан, завозилися в Україну з Росії та Білорусі під виглядом розчинників. Однак із початком вторгнення це стало неможливим.

Зараз як октанопідвищуючий компонент використовують зневоднений спирт (біоетанол), який в Україні виробляють у достатніх кількостях.

Бензин із 30% біоетанолу  це так зване альтернативне паливо, яке досить широко поширене у світі та регламентоване законодавством у багатьох країнах. В ідеалі споживач не повинен відчувати великої різниці з бензином, заправляючись таким паливом.

"Але зараз для виробництва такого пального і просто для бодяги" зі спиртом немає всіх складових. Крім вищезгаданих базових компонентів це паливо також вимагає пакет стабілізуючих присадок для запобігання його швидкому псуванню (розшаруванню). Їх також немає. Європейські постачальники підняли ціни та запросили забирати товар самовивозом із Німеччини", — зазначає експерт.

Тому якість "бодяги" зараз сильно впала, і, заправившись таким паливом, водій ризикує отримати проблеми з двигуном.

Леушкін також зазначає, що на ринку сировини для міні-НПЗ зараз спостерігається ажіотаж, а серед учасників ринку нерідко проходять такі ж аукціони з купівлі конденсату, як і серед бізнесу з купівлі палива у трейдерів.

У свою чергу Сіренко вважає, що міні-НПЗ, незважаючи на їхню погану репутацію у мирний час, після вторгнення виконують дуже корисну функцію, наповнюючи країну бензином стандарту "Євро-3" та "Євро-4".

"Міні-НПЗ зараз це бензин, якого в країні дуже мало. Наразі взагалі варто забути, що міні-НПЗ — це щось погане",  каже експерт.

Талони та інші "лайфхаки"

В умовах дефіциту будь-якого товару, з одного боку, та цінового регулювання, з іншого, виникає "чорний ринок" цього товару. У радянських магазинах дефіцитом торгували з-під прилавка. Наразі на багатьох АЗС подібним чином торгують бензином. За словами директора спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадія Рябцева, торгівлею "з-під прилавка" займаються навіть великі АЗС.

"Можу навести приклад. Є заправка, де бензин продають з обмеженням у 10 літрів. До цієї заправки вишикувалася велика черга. А поруч інша заправка, на її стелі нулі, але там є картонка з написом "бензин є". Заїжджаєш туди і заправляєш хоч повний бак. Але там за ціною, яка на 10 гривень більша, ніж на тій, де обмеження. І оплата там готівкою та повз касовий апарат", — каже Рябцев.

За його словами, в умовах дефіциту палива також процвітає торгівля паливними талонами, які можна придбати "з рук" чи через соцмережі.

У свою чергу Куюн зазначає, що торгівля талонами процвітала і до війни. Талони — це механізм реалізації палива юридичним особам, які купують бензин для потреб. Ще до війни багато юросіб перепродавали талони фізичним особам, оскільки мережі АЗС надавали великим покупцям знижки.

Однак і до війни, і зараз на цьому ринку було багато шахрайства – талони виявлялися недійсними. Перевірити талони можна тільки на АЗС або в офісі оператора, тому, купуючи їх, варто бути пильним.

Крім того, бензин можна купити, використовуючи додатки великих мереж АЗС.

"Я не знаю, вважати це схемою чи ні, але у великих мереж АЗС можна купити паливо через програму, але дорожче. Потім можна заїхати на ті заправки, де на стели нулі, але паливо є (щоб обслуговувати споживачів критичної інфраструктури), і отримати там. Це не зовсім чорний ринок, швидше за все, лайфхак, як заправитися", — каже Сіренко.