Польща підтримає заборону в'їзду до ЄС росіянам: що ще заявили Дуда, Науседа та Зеленський на зустрічі у Києві

"Ми стежимо за кожним черговим кроком, який робить Росія, президент Путін, за кожним черговим рішенням дуже уважно. Вважаємо, що, на жаль, вони є загрозою не лише Україні, а й всьому регіону, зокрема східному флангу НАТО і цілому ЄС", — сказав він.

На думку Дуди, санкції ЄС проти Росії у відповідь на її дії мають бути дуже сильними, зокрема, справа може дійти і до заборони на в'їзд громадянам РФ, що сам він лише підтримає.

"Беру до уваги і те, що санкції мають бути дуже сильними. Польща межує з Калінінградською областю, і я буду з жалем підтримувати санкції, які унеможливлять подорожі громадян Росії. Але якщо президент Путін і надалі поводитиметься таким чином, топтатиме міжнародне право, атакуватиме мирні держави, забиратиме право жити в мирі інших людей, таких як громадяни України, ці далекосяжні кроки будуть необхідні", — заявив польський президент.

При цьому він закликав російського лідера Володимира Путіна не віддавати наказ про збройну агресію проти України, висловивши надію, що він цього не зробить.

"Сподіваємося, що не спалахне війна. Закликаємо президента Володимира Путіна, тих, хто приймає рішення в Росії, щоб вони утрималися від наказу на збройну агресію проти України. Це важливий момент, коли всі ми ходимо вузькою стежкою між миром, подальшим стабільним розвитком і війною, яка невідомо куди заведе Росію, а можливо і світ", — наголосив він.

Дуда засудив визнання "ДНР і ЛНР", висловивши переконання, що це є агресивним кроком та черговим актом зневажання Росією міжнародного права.

"Польща рішуче засуджує рішення президента Путіна закликати самопроголошені республіки, так звані "ДНР" та "ЛНР". Це ігнорування Мінських угод, які Росія підписала. Це агресивний крок, який є черговим розтоптуванням міжнародного права Росією. Це явний, безперечний підрив територіальної цілісності й суверенітету України", — зазначив польський лідер.

За його словами, нині Україна заслуговує на отримання статусу країни-кандидата в члени Євросоюзу, і пообіцяв разом із Науседою робити все, що в їх силах, для досягнення цієї мети.

Науседа ж у свою чергу запевнив, що Литва не визнає спроб підірвати територіальну цілісність України, як було раніше і з Кримом.

"Хочу, щоб мене чітко почули. Луганськ і Донецьк є і завжди будуть частиною України. Литва не визнає жодних спроб підірвати територіальну цілісність України. Також ми не визнаємо незаконну анексію Криму", — заявив він.

Литовський президент запевнив, що у світлі російської агресії Україна не залишиться наодинці і може розраховувати на повну підтримку з боку його країни та загалом з боку міжнародної спільноти.

"Ми будемо стояти поруч із братньою державою, братським народом і допомагати всім, чим можемо. НАТО також має подати чіткий сигнал, що змін у політиці свободи приєднання не буде, це не змінюється, і жодна країна світу не має права підривати суверенність будь-якої країни через її бажання приєднатися до альянсу. Ми не можемо дозволити, щоб військова сила та військова загроза стали вирішальним фактором", — сказав Науседа.

На його думку, Україна продемонструвала "неабиякі зусилля щодо реформування країни" та підтвердила серйозність своїх намірів приєднатися до ЄС, і Литва такі прагнення підтримує.

"Ми як країна готові підтримати цей рух для України. Я вважаю, що наші партнери зможуть передати цей потужний сигнал. Я зроблю все, що від мене залежить, щоб голос Литви був чітким і зрозумілим", — наголосив литовський президент.

Зеленський же подякував гостям за миттєву реакцію на рішення РФ визнати незалежність "ДНР" та "ЛНР" та дати дозвіл на використання російських військ за кордоном.

"Ми єдині в оцінках цих злочинів, цих рішень з боку РФ. Це черговий акт агресії проти України, нашого суверенітету та територіальної цілісності. Це легітимізація військової присутності РФ на тимчасово окупованих територіях Донбасу, яка до цього вісім років ховалася за шевронами сепаратистів", — заявив глава держави.

Він додав, що таке рішення Росії означає її односторонній вихід із Мінських угод і підриває багаторічні зусилля щодо мирного врегулювання ситуації на Донбасі, відповідь на що має бути жорсткою.

У зв'язку з цим Зеленський знову заявив про необхідність нових міжнародних гарантій безпеки України, особливо через недієздатність Будапештського меморандуму.

"Не секрет, що "Будапешт" не працює, і ми з вами чітко розуміємо, що України сьогодні немає в жодному з альянсів з безпеки. Ми самі себе захищаємо, за підтримки наших партнерів. Але гинуть саме українці, тому Україні потрібні гарантії безпеки, чіткі, конкретні і вже зараз, тому що ми хочемо знати, що ми зможемо захистити своїх людей, домівки. І не лише самі. Дуже важливо, щоб була підтримка інших партнерів", — сказав він.

За словами українського президента, з огляду на те, що біля кордонів країни зібралося майже 150-тисячне угруповання російських військ, а також окуповані ОРДЛО, він вважає, що серед країн, які надають гарантії безпеки, має бути і Росія.

"Не секрет, що я багато разів пропонував російському президенту сісти за стіл переговорів і говорити, бо це питання діалогу, а не питання умов. Я вважаю так", — додав він.

Президент також додав, що не може прогнозувати дії РФ, проте точно знає без жодних прогнозів, як слід діяти українській армії.

"Прогнозувати, що буде і які кроки можуть бути від РФ, від сепаратистів, від особистих рішень президента РФ, – я не можу сказати. Але я без прогнозів чітко знаю, як діятиме наша армія. Ті чіткі кроки нашої армії щодо обороноздатності та захисту нашої держави знатиму тільки я і наша армія. І повірте: ми до всього готові", — заявив Зеленський.

Крім цього, президент підкреслив, що рішення Німеччини зупинити сертифікацію російського газопроводу "Північний потік-2", прийняте у відповідь на визнання "ДНР" та "ЛНР", має стати незворотнім.

"Важливим також є рішення Німеччини зупинити сертифікацію "Північного потоку-2". Воно має стати незворотнім, повністю зупинити цей проєкт, який є зброєю, яку використовує РФ проти України та Європи", — зазначив глава української держави.

При цьому він привітав прийняті напередодні Європейським Союзом, США, Канадою та Великобританією рішення про застосування нових санкцій проти РФ, додавши, що Україна чекає на подальші кроки щодо посилення санкційного тиску.

Крім того, троє лідерів за підсумками зустрічі прийняли спільну заяву, в якій "у найрішучіший спосіб" засудили рішення РФ визнати "ДНР" і "ЛНР", заявивши, що воно не матиме правових наслідків.

"Цей неспровокований агресивний крок Росії є черговим грубим порушенням основних норм та принципів міжнародного права, зокрема Статуту ООН, а також гарантій безпеки, наданих Україні Будапештським меморандумом 1994 року", — наголосили президенти.

Вони зазначають, що Росія свідомо та в односторонньому порядку вийшла з Мінських домовленостей та несе повну відповідальність за подальше погіршення ситуації у сфері безпеки на місцях.

Зеленський, Дуда та Науседа закликали міжнародне співтовариство вжити рішучих та далекосяжних кроків у відповідь на черговий акт агресії, вчинений Росією проти суверенітету та територіальної цілісності України, включаючи запровадження санкцій щодо "Північного потоку-2".

Литва та Польща також підтвердили свою підтримку європейської перспективи України згідно з відповідними спільними деклараціями від 18 березня та 3 травня 2021 року та намір підтримати набуття Україною статусу кандидата в члени ЄС.

Зазначимо також, що Зеленський вже не вперше звертається до теми гарантій безпеки, які надавалися США та Великобританією при відмові України від ядерного потенціалу в 1994 році. Так, ще рік тому він звинуватив ці дві країни у зраді України, заявивши, що це була велика помилка.

При цьому у травні 2021 року посол Великобританії в Україні Мелінда Сіммонс заявляла, що її країна готова до проведення переговорів у форматі Будапештського меморандуму. Однак США, які були основним ініціатором відмови України від ядерної зброї, публічної реакції на таку позицію Зеленського не виявляли.

На Мюнхенській конференції з безпеки 19 лютого Зеленський заявив, що Україна може відмовитися від своїх зобов'язань щодо Будапештського меморандуму, оскільки він виявився недієздатним документом. Однак ця промова була сприйнята керівництвом Росії як загроза здобуття Україною ядерної зброї.

Як заявив спочатку міністр оборони РФ Сергій Шойгу, а потім і сам Путін, Україна нібито має достатньо можливостей, щоб створити таку зброю набагато швидше, ніж Іран чи Північна Корея. Саме цей аргумент, спровокований заявою Зеленського, став однією з тез, якими російське керівництво обґрунтовує необхідність визнання незалежності "ДНР" та "ЛНР", а ширше – необхідність усунення загрози, яку нібито представляє для РФ сьогоднішня Україна.