У Раді вирішуватимуть, де брати гроші на "економічний паспорт" Зеленського

У Раді вирішуватимуть, де брати гроші на "економічний паспорт" Зеленського

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики у четвер, 20 січня, розпочне роботу над законопроектом №6394 "Про економічний паспорт". Його минулого року анонсував президент Володимир Зеленський, пообіцявши створити спеціальний Фонд та у майбутньому видавати з нього гроші нинішнім дітям.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

На сайті Комітету йдеться , що парламентарі почнуть роботу над законопроектом у відеорежимі, а представить його перша віце-прем'єр-міністр - міністр економіки України Юлія Свириденко.

Про створення "економічного паспорта" Зеленський говорив ще на початку 2021 року. За його словами, всі народжені в Україні діти після 18 років отримають гроші від використання та видобутку надр — кошти накопичуватимуть на персональному депозитному рахунку в банку.

Плани запустити механізм гарант озвучив ще раз під час виступу у Верховній Раді 1 грудня 2021 року. Голова комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев (фракція "Слуга народу") поділився деталями: програма передбачає створення спеціальних рахунків у Фонді майбутніх поколінь, а на момент досягнення повноліття в кожного українця накопичиться $10 тисяч.

"У нас народжується близько 300 тисяч дітей на рік. Я не виключаю, що відрахування будуть не лише від ренти, а й від інших платежів. Наприклад, від приватизації, імпортного ПДВ. Але поки що ми говоримо лише про ренту. Рента розподіляється між дітьми , які народилися і мають економічний паспорт українця. Якщо ця сума менша за встановлену законопроектом, то різниця дотується за рахунок держави. Ми розраховуємо на те, що після досягнення повноліття дитина повинна мати близько $10 тисяч в еквіваленті. Безумовно, у гривні з урахуванням інфляції", – розповів Гетьманцев.

Кореспонденти Delo.ua проаналізували законопроект, та зібрали найважливіші тези про "економічний паспорт" українця.

За даними першого заступника голови фінансового комітету Ярослава Железняка (фракція "Голос"), до програми президента долучаться діти, народжені після 1 січня 2019 року. Усі вони вважатимуться учасниками Фонду майбутніх поколінь — для цього їм відкриють спеціальні рахунки. Щоб отримувати виплати, потрібно буде проживати на території України п'ять років поспіль та бути громадянином країни.

Щороку на одну особу до Фонду перераховуватимуть дві мінімальні зарплати (13 тисяч грн на 1 січня 2022 року) . Внески робитимуть до вісімнадцяти років конкретного учасника Фонду. При цьому за законом держава гарантує виплати, які будуть не меншими від суми внесків. На думку Желєзняка, ця норма означає наступне: якщо Фонд збанкрутує, то держава все одно має виплатити всі належні гроші.

Формуватиметься бюджет Фонду з рентних платежів за користування надрами для видобутку корисних копалин загальнодержавного значення. У цілому ці платежі можна розділити на три категорії. Перша – 100% ренти від видобутку нафти, природного газу чи газового конденсату в межах континентального шельфу та виняткової (морської) економічної зони. Друга – 95% рентної плати за видобуток нафти, природного газу та газового конденсату в інших місцях. Третя – 70% рентної плати від видобутку інших корисних копалин загальнодержавного значення.

Важливий нюанс: у планах керівництва країни запустити механізм вже у 2023 році, але обсяг відрахувань спочатку буде іншим — 50%, 47,5% та 35% відповідно. Показники планують збільшувати на 5% на рік, доки вони не досягнуть необхідних значень.

Сьогодні можна приблизно спрогнозувати, скільки грошей щороку надходитиме до Фонду. Державна казначейська служба ще не опублікувала підсумкових цифр 2021 року, тому можна орієнтуватися на 2020-й. Загалом рентної плати за користування надрами тоді надійшло 47,1 млрд грн, з яких 21,7 млрд грн — борги за попередні роки, які при розрахунках ми не враховували.

У підсумку, бюджет зібрав трохи більше 96% від запланованого Верховною Радою. Рентна плата за використання надр у межах континентального шельфу та виняткової (морської) економічної зони склала 3,6 млн грн (уся ця сума пішла б до Фонду). Ще 22,2 млрд грн - друга категорія, за якою до Фонду пішло б 95% (21,1 млрд грн). За третьою категорією до бюджету надійшло 3,8 млрд. Від цієї суми до Фонду перерахували б 70%, або 2,6 млрд грн.

За грубими підрахунками, у 2020 році до Фонду майбутніх поколінь отримав би 23,7 млрд грн . За даними гібридного перепису населення, який у грудні 2019 року проводив перший Кабінет міністрів Володимира Зеленського, в Україні було близько 6,75 млн українців молодших 18 років . Тобто за 2020 рік кожному з них на рахунок чи перерахували б по 3,5 тисячі грн .

Станом на 1 січня 2020 року мінімальна зарплата становила 4723 грн, а отже, за законом сума внеску до Фонду на кожного учасника повинна становити трохи менше 9,5 тисяч грн. Якщо орієнтуватися на слова Гетьманцева, то 6 тисяч грн, що бракують, покриє дотація держави. Це приблизно 40,5 млрд. грн.

Витратити накопичену у Фонді суму можна буде на придбання житла, освіту в Україні, пенсію чи лікування тяжких хвороб. Важливий нюанс: система оплати, схоже, буде побудована за принципом програми "Підтримки". Тобто українці не зможуть отримати гроші на руки — кошти перераховуватимуть безпосередньо із Фонду на оплату потрібних витрат. А у разі смерті учасника Фонду право власності на частку перейде до його спадкоємців. При цьому активи Фонду не можна заарештувати, конфіскувати чи оподаткувати.

Адміністрація нової структури – окреме питання. Фонд майбутніх поколінь накопичуватиме та інвестуватиме гроші, зберігатимуться вони виключно в державному банку. Керувати коштами спеціальна компанія або адміністратор Фонду — їхні послуги, а також робота ради Фонду оплачуватиметься з нього.

Нагадаємо, що ініціатива Зеленського щодо створення "економічного паспорта" загалом припала до душі українцям. Згідно з результатами опитування соціологічної групи "Рейтинг", 53% підтримують ідею. У той самий час 16% виступають проти, 28% ставляться нейтрально, а 3% важко було з відповіддю. Втім, у грудні 2021 року лише 32% чули про цю пропозицію президента.