Штрафи, бали чи конфіскація авто: які покарання реально зменшують смертність на дорогах

Delo.ua проаналізувало, яку частку середньої зарплати становлять штрафи за найпоширеніші порушення правил дорожнього руху в Україні, Європі, США та Канаді, а також які механізми покарання використовують країни з найнижчою смертністю на дорогах.

• За більшість порушень водій в Україні ризикує сумою, меншою за 2% зарплати
• Чому важливо порівнювати штрафи із зарплатами
• Низька смертність на дорогах в Європі досягається не лише штрафами
• Німеччина та Франція: штрафи помірні, але працює система штрафних балів
• Велика Британія: один телефонний дзвінок може коштувати посвідчення
• У США справжнє покарання приходить після сплати штрафу
• Канада: штрафи можуть перевищувати 10% зарплати
• Навіть мільйонери не можуть "відкупитися" у Фінляндії та Швейцарії 
• Що може взяти Україна із закордонного досвіду

За більшість порушень водій в Україні ризикує сумою, меншою за 2% зарплати

Середня зарплата штатного працівника у першому кварталі 2026 року, за даними Державної служби статистики, становила 28 885 грн. Якщо порівняти чинні штрафи із середнім доходом українців, стає зрозуміло, чому питання їхньої ефективності регулярно повертається в публічну дискусію.

Штраф за перевищення швидкості на 20–50 км/год сьогодні становить 340 грн. Це лише 1,18% середньої зарплати. Навіть перевищення швидкості більш ніж на 50 км/год карається штрафом у 1700 грн, що відповідає 5,9% середньомісячного доходу.

Використання мобільного телефону під час руху, проїзд на заборонний сигнал світлофора або непристебнутий ремінь безпеки коштуватимуть водієві 510 грн. Це приблизно 1,8% середньої зарплати. Нижче наведено штрафи, які наразі діють в Україні:

• Перевищення швидкості на 20–50 км/год — 340 грн (1,18% середньої зарплати).
• Перевищення швидкості понад 50 км/год — 1700 грн (5,9%).
• Телефон за кермом — 510 грн (1,8%).
• Проїзд на червоне світло — 510 грн (1,8%).
• Непристебнутий ремінь безпеки — 510 грн (1,8%).
• Нетверезе водіння (вперше) — 17 000 грн (58,9%).

Для багатьох українців такі суми не виглядають критичними. У великих містах вони часто співставні з вартістю вечері в ресторані середнього сегмента, кількома поїздками на таксі або кількома днями витрат на пальне.

Саме тому експерти з безпеки дорожнього руху часто звертають увагу на те, що штраф має бути не просто передбачений законом, а й достатньо відчутний для людини. Інакше він поступово перестає виконувати превентивну функцію та перетворюється на прийнятну плату за ризик.

Водночас не можна сказати, що українське законодавство загалом є м'яким. Наприклад, покарання за керування транспортним засобом у стані сп'яніння вже сьогодні є цілком співставним із практикою багатьох європейських країн.

За перше порушення водій сплачує 17 тис. грн і втрачає права на один рік. Це майже 59% середньої зарплати. За друге порушення протягом року штраф зростає до 34 тис. грн, що вже перевищує середньомісячний дохід українця. За третє — до 51 тис. грн із можливістю конфіскації автомобіля та багаторічним позбавленням права керування.

Тобто проблема полягає не стільки у санкціях за нетверезе водіння, скільки у відповідальності за менш тяжкі, але значно масовіші порушення, які часто стають передумовою важких ДТП.

Чому важливо порівнювати штрафи із зарплатами

Може здатися, що штраф у 200 фунтів стерлінгів у Великій Британії або 615 канадських доларів в Онтаріо значно перевищує українські санкції лише через різницю в рівні доходів між країнами.

Саме тому міжнародні транспортні аналітики часто використовують відносний показник — частку середнього доходу, яку людина втрачає через порушення. Такий підхід дозволяє зрозуміти, наскільки болючим є покарання для пересічного громадянина незалежно від країни проживання.

Наприклад, якщо в Україні використання телефону за кермом коштує близько 1,8% середньої зарплати, то у Великій Британії цей показник становить близько 6–7%, а в Канаді перевищує 10%.

Таким чином, навіть без урахування штрафних балів, ризику втрати посвідчення чи інших санкцій покарання для водіїв у багатьох розвинених країнах уже є у кілька разів відчутнішими.

Низька смертність на дорогах в Європі досягається не лише штрафами

У 2025 році на дорогах країн Європейського Союзу загинули близько 19,4 тис. людей. Середній показник смертності становив близько 44 загиблих на мільйон населення. Про це свідчать данні Європейської обсерваторії безпеки дорожнього руху та Європейської Комісії з питань транспорту.

Для порівняння, в Україні ще до початку повномасштабної війни рівень смертності на дорогах був майже вдвічі вищим за середньоєвропейський. За даними Європейської Комісії з питань транспорту, у 2021 році на українських дорогах загинули близько 3,2 тис. людей, що відповідало приблизно 77 загиблим на мільйон населення. Водночас середній показник у ЄС того року становив близько 45 загиблих на мільйон мешканців.

Проте навіть усередині Євросоюзу різниця між країнами залишається значною. Найнижчі показники традиційно демонструють держави Північної Європи. Так, у Швеції показник смертності становив близько 20 загиблих на мільйон жителів, а в Данії — близько 23. Про це йдеться у звітах Європейської хартії безпеки дорожнього руху.

Примітно, що таких результатів вдалося досягти не лише завдяки високим штрафам. Країни-лідери десятиліттями інвестували у безпечну дорожню інфраструктуру, розширення мережі автоматичних камер фіксації порушень, сучасну організацію руху та жорсткий контроль за системними порушниками.

Крім того, у більшості західноєвропейських країн водії знають, що порушення майже гарантовано буде зафіксоване. А повторне перевищення швидкості, проїзд на червоне світло чи використання телефону за кермом можуть призвести не лише до штрафу, а й до накопичення штрафних балів та подальшої втрати посвідчення водія.

Саме тому експерти з безпеки дорожнього руху часто наголошують: вирішальне значення має не стільки розмір штрафу, скільки невідворотність покарання та висока ймовірність бути притягнутим до відповідальності за кожне порушення.

Німеччина та Франція: штрафи помірні, але працює система штрафних балів

У публічному просторі часто можна почути думку, що в країнах Західної Європи штрафи за порушення правил дорожнього руху в рази вищі, ніж в Україні. Насправді різниця не завжди настільки значна, якщо порівнювати покарання через призму середніх доходів населення.

Так, у Німеччині перевищення швидкості на 21–25 км/год у межах населеного пункту карається штрафом у 115 євро. За даними довідника штрафів Bussgeldkatalog, це становить близько 3% середньої місячної зарплати німця. У Франції за перевищення швидкості на 20–29 км/год передбачений штраф у 135 євро, що відповідає приблизно 4–5% середнього місячного доходу.

Втім, головна відмінність між Україною та більшістю країн Західної Європи полягає не стільки у розмірі штрафів, скільки у принципі відповідальності. І в Німеччині, і у Франції діє система штрафних балів. Кожне серйозне порушення фіксується у водійській історії та супроводжується нарахуванням або списанням балів.

У Німеччині після накопичення восьми штрафних балів посвідчення водія анулюється. У Франції кожен водій має запас із 12 балів, які автоматично списуються за порушення правил дорожнього руху. Молоді водії спочатку отримують лише 6 балів і поступово накопичують їх до повного ліміту. Якщо баланс падає до нуля, посвідчення анулюється. Для його повернення необхідно пройти спеціальне навчання, а в окремих випадках — повторно складати іспити. 

Велика Британія: один телефонний дзвінок може коштувати посвідчення

Використання мобільного телефону за кермом карається штрафом у 200 фунтів стерлінгів та шістьма штрафними балами, згідно з офіційними роз'ясненнями уряду Великої Британії.

Для середнього британця це приблизно 6–7% місячної зарплати. Тобто, відносно доходів таке покарання є приблизно у чотири рази болючішим, ніж аналогічний штраф в Україні.

Проте головна проблема для порушника полягає навіть не в сумі штрафу. Для водіїв, які отримали посвідчення менше ніж два роки тому, шість штрафних балів можуть означати автоматичне його анулювання.

Крім того, інформація про порушення враховується страховими компаніями. У результаті водій може роками сплачувати дорожчий страховий поліс.

У США справжнє покарання приходить після сплати штрафу

Американська система дорожніх штрафів значно відрізняється від європейської через те, що правила встановлюються окремими штатами. Як зазначає US Driver Guide, типові штрафи за перевищення швидкості коливаються від 100 до 300 доларів.

На перший погляд, це не виглядає надто суворо. Однак після порушення інформація потрапляє до страхових компаній, які можуть підвищити вартість страхування на кілька років вперед.

У результаті водій, який отримав штраф на 200 доларів, нерідко змушений переплачувати ще тисячі доларів через дорожчі страхові поліси.

У багатьох штатах також діють системи штрафних балів, які можуть призвести до тимчасового або повного позбавлення права керування.

Канада: штрафи можуть перевищувати 10% зарплати

Канадська система багато в чому поєднує європейський та американський підходи. Використання мобільного телефону за кермом в Онтаріо карається штрафом від 615 до 1000 канадських доларів, за даними Канадської автомобільної асоціації (CAA).

Для порівняння, середня зарплата в Канаді перевищує 5 тис. канадських доларів на місяць. Таким чином, навіть мінімальний штраф за користування телефоном за кермом становить понад 10% середнього місячного доходу.

Але якщо водій перевищив ліміт на 50 км/год і більше, поліція має право одразу вилучити посвідчення на 30 днів та евакуювати автомобіль на штрафмайданчик на 14 днів.

Фактично людина стикається одразу з кількома проблемами: штрафом, втратою можливості користуватися автомобілем, витратами на евакуацію та зберігання транспортного засобу, а також майбутнім зростанням вартості страхування.

Саме тому канадські експерти часто називають таку модель однією з найефективніших у стримуванні агресивного водіння.

Навіть мільйонери не можуть "відкупитися" у Фінляндії та Швейцарії 

Найцікавіший підхід використовують Фінляндія та Швейцарія. Як повідомляло видання The Guardian, у 2023 році фінський бізнесмен Андерс Вікльоф отримав штраф у 121 тис. євро за перевищення швидкості. 

Причиною стала система "денних штрафів", яка прив'язує розмір покарання до доходу людини. Логіка системи проста: штраф має бути однаково відчутним і для людини із середньою зарплатою, і для мультимільйонера.

Схожий підхід застосовує і Швейцарська Конфедерація. У країні за грубі порушення швидкісного режиму суд може враховувати фінансовий стан порушника, а суми штрафів іноді сягають сотень тисяч франків.

Саме у Швейцарії був встановлений один із найвідоміших світових рекордів. У 2010 році водій Ferrari Testarossa отримав штраф, еквівалентний приблизно 290 тис. доларів США, за перевищення швидкості на 57 км/год. Розмір покарання суд визначив з урахуванням статків порушника, які оцінювалися більш ніж у $22 мільйони.

Що може взяти Україна із закордонного досвіду

Порівняння України з країнами Європи та Північної Америки показує, що проблема безпеки дорожнього руху розв’язується комплексно.

Країни з найнижчою смертністю на дорогах майже завжди поєднують кілька інструментів одночасно: автоматичну фіксацію порушень, систему штрафних балів, ризик швидкої втрати посвідчення та значні фінансові наслідки для системних порушників.

При цьому великі штрафи самі по собі не гарантують безпеки. Набагато важливішими виявляються висока ймовірність викриття та невідворотність покарання.

Саме тому після трагедії в Києві ключовим питанням виглядає не лише підвищення штрафів. Значно важливішим може виявитися створення системи, за якої кожне порушення накопичується в історії водія та поступово наближає його до втрати права керування.

Адже якщо людина десятки разів перевищує швидкість, але кожне покарання для неї становить лише 1–2% середньої зарплати, штраф поступово перетворюється не на запобіжник, а на плату за право порушувати правила.