Скорочення бронювання може загострити дефіцит кадрів: бізнес готується до нових ризиків

Експерти попереджають, що ускладнення бронювання може загострити вже наявний дефіцит кадрів, прискорити тінізацію ринку праці та посилити тиск на бізнес, особливо в галузях із високою залежністю від кваліфікованої робочої сили. Водночас частина аналітиків вважає, що замість механічного скорочення уряд зосередиться на перегляді критеріїв і якості бронювання.

Про це свідчать коментарі економістів та аналітиків для Delo.ua, а також результати опитування бізнесу Національним банком України за І квартал 2026 року.

• В Україні понад мільйон заброньованих працівників
• Дефіцит кадрів уже став однією з головних проблем бізнесу
• Які галузі можуть постраждати першими
• Частина секторів уже очікує скорочення працівників
• Чи зможуть мігранти компенсувати дефіцит кадрів
• Бізнес може активніше йти в тінь
• Бізнес побоюється нового економічного спаду
• Зростання ризиків через нестачу людей та низьку ефективність

В Україні понад мільйон заброньованих працівників

Зараз в Україні налічується близько 1,3 млн заброньованих працівників — це приблизно 10% усіх зайнятих в економіці, каже економіст Олег Устенко. На його думку, сама цифра не є критичною для ринку праці, а головне питання — якість та обґрунтованість бронювання.

"Якщо не подобаються правила, тоді треба переглянути правила, але це не означає, що ми маємо відмовитися від системи бронювання", — зазначив Устенко.

Він наголошує, що значна частина заброньованих — це працівники критичної інфраструктури, без яких економіка не зможе працювати стабільно: енергетики, комунальники, лікарі, виробничий персонал.

Дефіцит кадрів уже став однією з головних проблем бізнесу

Дані Нацбанку свідчать, що кадровий дефіцит уже зараз є одним із ключових факторів, які стримують розвиток українських підприємств. 

Згідно з опитуванням НБУ за І квартал 2026 року, брак працівників став другим за масштабом фактором після війни, який обмежує можливості бізнесу нарощувати виробництво.

Попри це, українські компанії стали більш оптимістично оцінювати перспективи економіки. Індекс ділових очікувань зріс до 105,8% проти 102,1% кварталом раніше, а бізнес очікує збільшення виробництва та інвестицій у найближчі 12 місяців.

Водночас саме нестача людей дедалі частіше стає фактором, який не дозволяє підприємствам масштабуватися навіть за наявності попиту.

Які галузі можуть постраждати першими

Навіть часткове скорочення бронювання посилить дефіцит кадрів, який уже став системною проблемою для бізнесу, вважає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

За його словами, Нацбанк у своїх опитуваннях уже фіксує нестачу працівників як один із ключових факторів, що стримує виробництво та відновлення економіки.

Найбільші проблеми, за оцінками Шевчишина та даними НБУ, сьогодні мають:

• будівництво;
• переробна промисловість;
• транспорт і логістика;
• роздрібна торгівля;
• високотехнологічні виробництва.

Особливо складна ситуація у будівельній сфері. За даними НБУ, саме будівництво має найнижчий рівень залишків готової продукції — баланс відповідей становив “мінус” 50%, що свідчить про роботу сектору фактично на межі поточних можливостей.

"Бізнес уже зараз має дефіцит кваліфікованих працівників. Посилення фактора бронювання лише погіршить ситуацію", — наголосив Шевчишин.

Устенко також застерігає, що механічне скорочення бронювання "на 10–20%" без перегляду критеріїв може створити ризики для всієї економіки.

Частина секторів уже очікує скорочення працівників

Опитування НБУ показує, що підприємства агросектору, переробної промисловості, торгівлі та частини інших галузей уже зараз очікують зменшення кількості працівників у найближчі 12 місяців.

Найбільш песимістичними виявилися саме аграрні компанії. Водночас малі підприємства демонструють найгірші оцінки власного фінансового стану та мають менше можливостей конкурувати за персонал через зарплати чи додаткові бонуси.

Чи зможуть мігранти компенсувати дефіцит кадрів

Окремою темою стала дискусія про можливе залучення трудових мігрантів. Олег Устенко назвав ідею швидкого масового притоку працівників з-за кордону "міфом", який не враховує реальність міграційної політики.

За його словами, залучення іноземних працівників потребує:

• великих фінансових ресурсів;
• державної міграційної політики;
• житла та соціальної інфраструктури;
• механізмів інтеграції родин;
• конкурентних зарплат.

Кваліфіковані працівники з Азії чи інших регіонів навряд чи масово поїдуть в Україну під час війни. Устенко нагадує, що в тій же Індії середній клас має не гірші зарплати, тому навряд чи слід очікувати великого обсягу трудових мігрантів саме з цієї країни. 

Україна теоретично може повторити досвід європейських країн із залученням трудових мігрантів, однак для цього потрібна окрема довгострокова політика, зауважує Андрій Шевчишин.

"Чи будуть іноземці зацікавлені в українському розвитку і захисті країни — це дуже складне питання. Скоріше вони бачитимуть в нас певну проміжну ланку на шляху до більш заможних країн Заходу", — зазначив аналітик.

Бізнес може активніше йти в тінь

Експерти також попереджають про ризики подальшої тінізації ринку праці. Економіст Данило Монін вважає, що у разі жорсткішого перегляду бронювання бізнес може активніше використовувати неформальну зайнятість або схеми із "заднім числом" оформленими звільненнями.

Ринок уже частково адаптувався до нових умов, каже експертка ринку праці Тетяна Пашкіна. За її словами, компанії використовують "позаштатне" оформлення працівників, а сам фактор бронювання вже став одним із критеріїв вибору роботи для чоловіків.

"Чим більший буде тиск, тим помітнішою стане тінізація", — наголосила Пашкіна.

На ринку вже існують практики "мертвих душ" або фіктивного працевлаштування для отримання необхідної кількості бронювань, зазначає вона.

Бізнес побоюється нового економічного спаду

Різке скорочення бронювання може негативно вплинути не лише на ринок праці, а й на економічну активність загалом, каже Андрій Шевчишин.

"Особливо це стосується секторів, де роботу неможливо перевести у дистанційний формат — виробництва, агросектору, логістики, будівництва чи сфери послуг", — підкреслює експерт.

Водночас частина компаній, насамперед у сфері IT або сервісного бізнесу, може активніше масштабувати операції за кордоном або розвивати міжнародні франшизи.

"Такі дії можуть сколихнути ринок і призвести до більшого економічного спаду", — підсумував аналітик.

Зростання ризиків через нестачу людей та низьку ефективність

Устенко підкреслює, що головний виклик для України — не лише бронювання, а й загальне скорочення населення та робочої сили.

За його оцінками, зараз в Україні може проживати близько 28–30 млн людей, а компенсувати втрати лише за рахунок залучення нових працівників не вдасться.

На його думку, країні необхідно робити ставку не на екстенсивний розвиток через збільшення кількості працівників, а на зростання продуктивності праці, модернізацію виробництва та покращення інвестиційного клімату.

"Україна має рухатися через техніко-технологічний прорив, а не просто через збільшення кількості робочих рук", — резюмував економіст.

Нагадаємо, в Україні запускають програму стажування для людей старших за 50 років.