"Жирніші" угоди, але менше прозорості: як змінився український ринок злиттів та поглинань в січні-вересні

В свою чергу, рівень прозорості угод про купівлю компаній помітно зменшився: лише 47% угод за січень-вересень мали розкриту вартість, у той час як минулоріч цей показник склав 62%.

Середня ж вартість транзакції зросла з 27 мільйонів доларів до 38 мільйонів, що свідчить про тенденцію до укладання більших, цінніших угод на українському ринку M&A. Як зазначають у KPMG, це вказує на поступове відновлення ринку порівняно з 2022 та 2023 роками.

Інвестиції за кордоном та з-за кордону

Закордонні угоди склали 28% від загального обсягу транзакцій за три квартали, і українські компанії продовжують диверсифікувати інвестиції та розширювати свою присутність на міжнародних ринках.

Серед ключових угод — придбання IT-компанією Intellias підприємств у Великій Британії та вихід на ринок Північної Америки, а також великі придбання компанією "Фармак" у Великій Британії та Польщі. Очікується, що тенденція до зовнішніх інвестицій збережеться, оскільки українські компанії шукають нові можливості за межами внутрішнього ринку.

Хоча кількість вхідних угод у сфері M&A дещо зменшилась (10 проти 13 в січні-вересні 2023 року), їх загальна вартість зросла до 473 мільйонів доларів порівняно з 278 мільйонами торік.

Шість із цих десяти угод відбулися в інноваційному та технологічному секторах, де продовжують відігравати провідну роль інвестори з Північної Америки та Європи.

"Гнучкість робочих умов, зокрема можливість працювати віддалено, стала ключовим фактором стійкості IT-сектору, а нещодавні угоди підтверджують незмінну світову довіру до потенціалу української IT-галузі", - коментують у KPMG.

Велика приватизація

При цьому серед внутрішньоукраїнських угод M&A вартість була розкрита лише у чверті випадків, і то цьому завдячують проведенню приватизаційних аукціонів на платформі "Prozorro.Продажі".

Зокрема, серед успішних аукціонів у сфері нерухомості згадується приватизація готелів "Козацький" та "Україна" на Майдані Незалежності в Києві, які були продані за 400 мільонів та 2,5 мільярда гривень відповідно.

Крім того, ключовим для інвестицій в Україні залишається сільське господарство, про що свідчать значні придбання на тлі земельної реформи. Зазначається, що після успішних угод, які принесли високі ціни в жовтні 2024 року, Фонд державного майна планує до кінця року виставити на аукціон ще 100 тисяч гектарів землі в 20 регіонах.

Окрім цього, завершився аукціон з продажу державної титанової "Об’єднаної гірничо-хімічної компанії", переможцем якого стала Cemin Ukraine - дочірня компанія NEQSOL Holding, з пропозицією 3,9 мільярда гривень.

У KPMG вважають, що успішний продаж одного з найбільших у світі виробників титану може стати початком ширших приватизаційних процесів у металургійному та гірничодобувному секторах України, з огляду на нещодавні заяви уряду про потенціал приватизації таких підприємств, як Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат і "ВСМПО Титан Україна".

Інвестиції в ОПК

Також там звертають увагу на продовження залучення інвестицій українськими компаніями в галузі військових технологій - як від уряду, так і від міжнародних приватних інвесторів.

Іноземні оборонні компанії також збільшують свою присутність на українському ринку. Зокрема, німецька Rheinmetall після створення спільного підприємства з виробництва боєприпасів відкрила в Україні першу майстерню з ремонту та виробництва бронетехніки, розширюючи свою виробничу присутність і поглиблюючи співпрацю з державним "Укроборонпромом".

Інші великі оборонно-технічні компанії, такі як KNDS та Roshel, також нещодавно оголосили про плани збільшити інвестиції та відкрити виробничі потужності в Україні. Як оцінюють у KPMG, ці проєкти не тільки зміцнюють обороноздатність України, але й забезпечують економічний підйом за рахунок виробничих ланцюгів постачання, нових робочих місць і доступу українських оборонних продуктів до міжнародних ринків.

Найбільша телеком-угода

Нагадаємо також, що протягом січня-вересня тривав процес завершення угоди з придбання французької компанією DVL Telecom, що належить групі NJJ, українського мобільного оператора lifecell, який належав турецькій Turkcell.

Саму угоду було підписано лише за три дні до 2024 року. Розтягнулося ж її закриття до 10 вересня головним чином через тривале погодження з боку Антимонопольного комітету. За lifecell NJJ заплатила 524,3 мільйона доларів, але 435 мільйонів на це були взяті в кредит від IFC та ЄБРР. Це придбання стало найбільшою іноземною інвестицією в Україні від початку повномасштабного вторгнення РФ.

Крім того, DVL Telecom купила українського інтернет-провайдера "Датагруп-Воля". 10 вересня інвестиційна компанія Horizon Capital, що володіла цим активом, повідомила про закриття й цієї угоди. Новий власник "Датагруп-Волі" та lifecell вирішив об'єднати ці дві компанії. Генеральним директором об'єднаної платформи став Михайло Шелемба, який очолював першу з них.