- Категорія
- Економіка
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Перші результати нафтогазових санкцій. Кремль втрачає доходи та розпродає свої резерви
Через санкції Кремль втратив свої нафтогазові доходи, а російський бюджет у першому кварталі 2023 року має значний дефіцит. Росіяни розпродають ліквідну частину своїх резервів, щоб втримати економіку та продовжити фінансування війни в Україні.
Вже майже п’ять місяців працюють санкції ЄС щодо обмеження російської нафти та встановлення цінової стелі на продаж до третіх країн, та два місяці як діють санкції проти російських нафтопродуктів.
Через високу залежність російського бюджету від нафтогазових доходів саме цей пакет санкцій має бути дуже болючим для Кремля та послабити його здатність фінансувати війну в Україні.
Звісно ж Кремль намагається обійти санкції, через схеми реекспорту, а також перенаправляє експорт нафти та нафтопродуктів на інші ринки. Проте росіяни навіть в такому випадку росіяни змушені продавати свою нафту та нафтопродукти зі значними знижками.
В результаті за результатами першого кварталу 2023 року Росія втратила через нафтові санкції 51 млрд доларів. На фоні цього дефіцит російського бюджету в першому кварталі 2023 року склав 2,4 трлн рублів(28,9 млрд доларів) та очевидно буде зростати.
Щоб продовжити фінансувати воєнну кампанію і втримати економіку Кремль вимушений продавати ліквідну частину своїх резервів, котрі не потрапили під арешт західних країн та здебільшого розміщена в юанях і золоті. Загальний обсяг російського Фонду нацдобробуту станом на початок квітня за оцінками самих же росіян складає 11,9 трлн рублів(154,5 млрд доларів).
Таким чином при продовженні та розширенні санкційного тиску ймовірним є сценарій, за якого Кремль втратить можливість фінансувати військову кампанію в Україні, а російські військові зостануться без зарплатні, набоїв та продовольства. В свою чергу, це суттєво полегшить роботу ЗСУ з деокупації українських територій.
Разом з цим економіка України також суттєво потерпає від війни. Однак Україна, котра захищається від агресора має суттєву підтримку від західних союзників. Так за заявою прем’єр-міністра Дениса Шмигаля Україна отримає 114 млрд доларів довгострокової допомоги. Крім того, Україна отримує допомогу на ведення війни з загарбником від Європи та США.
Однак війна все ще триває, і кожен її день це нові смерті мирних українців та воїнів ЗСУ. Якщо санкційний тиск вдасться посилити, шляхом включення в санкційний список нових товарів, наприклад ввести санкції на експорт російських алмазів та переглянути цінові обмеження на російську нафту та нафтопродукти поразку Кремля можна буде наблизити, а значить і зберегти життя тисячам людей.
Росіяни поступово адаптуються до санкцій
Провідний експерт Центру Разумкова Максим Білявський каже, що позиції російської нафти на глобальному ринку контрастно змінюються. За підсумками лютого, експорт сирої нафти через порти у Чорному морі знизився на 20%, порівняно з січнем 2023 року. Втім, вже за першу половину березня, обсяги відвантаження російської нафти зросли у два рази перевищили показники лютого місяця. При цьому понад 80% ресурсу було направлено на азійсько-тихоокеанський ринок.
Зростанню попиту сприяло відновлення економіки Китаю. Зокрема у лютому добовий попит на нафту зріс до 15,52 млн барелів, і за оцінками Білявського у квітні може перевищити 16,2 млн барелів на добу. Такий тренд позначатиметься і на збільшенні експорту російської нафти.
“Окрім зростання обсягів експорту російської нафти зменшуватиметься дисконт і цьому, нажаль, сприятиме нове котирування для Urals. Річ у тому, що раніше цінове агенство Argus використовувало умову доставки CIF в порти ЄС для розрахунку котирування Urals, в якому право власності на товар переходило в порту призначення. Тепер, було введено нове котирування, яке прив’язано до DAP для споживачів у Індії та визначається шляхом опитування постачальників і трейдерів. Фактично, мова йде про спробу повернути російську нафту на досанкційний ціновий рівень”, - говорить експерт.
Попри це, за розрахунками Білявського, за підсумками 2023 року нафта марки Brent не коштуватиме дорожче $90 за барель. Принаймні на таку тенденцію вказує падіння нафтових котирувань, яке на початку третьої декади березня досягло рівня IV кварталу 2021 року.
Впродовж лютого та першої половини березня, попри ембарго на російські нафтопродукти, котирування бензину MED(середземноморський) знизилися на 7% до рівня $775 за тону. Водночас на європейському ринку, оптові котирування бензину NWE впали на $76 до $840 за тону. Така цінова кон’юнктура вплинула на ринок України, де відбулось здешевлення роздрібних цін бензину та дизельного пального на 10%.
На думку директора спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадія Рябцева санкції впливають на Росію і впливають суттєво.
“В чому полягає вплив. В тому, що РФ не може отримувати надприбутки від торгівлі вуглеводнями. Вона змушена продавати свої ресурси зі знижками які є настільки великими, що скорочують до мінімуму. Якщо нафта, наприклад у світі торгується на рівні 75-85 доларів за барель, то російська експортна суміш продається з цінами 48-50 доларів за барель, друге підтвердження впливу санкцій є скорочення нафтогазових доходів РФ в першому кварталі цього року порівняно з першим кварталом минулого року на 45%. Тоді як не нафтогазові доходи скоротилися на 4%”, - говорить експерт.
Ще одним підтвердженням впливу санкцій, за словами Рябцева, є те, що Росія скоротила видобуток нафти на 700 млн барелів на добу.
Експерт зазначає, що зараз росіяни вимушені продавати свою нафту з шаленими знижками, оскільки альтернативою цьому є консервація (бетонування) родовищ, що є невідворотнім процесом. Разом з цим оцінювати вплив санкцій на російську економіку, на думку Рябцева поки зарано.
“Оцінити вплив санкцій можна буде в кінці року, коли буде зрозуміло який обсяг нафтогазових доходів та дефіцит російського бюджету. Також варто буде подивитися за якою ціною продаватиметься російська нафта та як ця ціна відрізнятиметься від ціни продажу інших сортів. За моєю інформацією, ринок очікує падіння видобутку сирої нафти в Росії на 25%.І знову ж таки це будуть попередні результати, оскільки процеси в енергетиці є надзвичайно інертними, тому казати про якість остаточний результат можна буде лише після тривалого терміну дії санкцій”, - зазначає Рябцев.
Однак експерт сумнівається, що дефіцит бюджету зможе суттєво вплинути на здатність Кремля вести війну, оскільки Кремль має змогу фінансувати воєнну кампанію за рахунок Фонду національного добробуту.
“Згадаймо, як довго боролися з Радянським союзом. Або ж погляньмо на Іран, котрий під санкціями вже понад 40 років. Так, їх рівень ВВП відповідає рівню в 1979 році, однак режим поки що тримається”, - каже Рябцев.
Прискорити падіння економіки агресора
Економіст Віталій Шапран розповідає, що санкції проти Росії працюють досить ефективно. Так під кінець першого кварталу 2023 року дефіцит російського бюджету був на рівні 4 трлн рублів, але в останній день кварталу вони вийшли на 2,4 трлн рублів через приписки по податках які вони отримали.
“Те що їх Мінфін вдався до такого старого радянського методу коригування статистики як приписки, вказує на наростання проблем в їх системі державних фінансів. Весь 2022 рік вони субсидіювали 50% економіки за рахунок нафто-газових доходів, зараз ситуація змінилась, грошей на всіх не вистачає, це призведе до стагнації”, - говорить Шапран.
Він зазначає, що певний запас міцності у росіян ще є. Частина їх золотовалютного резерву розміщена в юанях, а частина в золоті на їх території. Проте завдяки тому, що всі ЗВР їх Центробанку у дружніх до України країнах заморозили, а Китай не дає їм можливості вільно виводити юані, навіть з незамороженою частиною ЗВР є проблеми.
“Інша річ резерви які накопичили на своїх рахунках держкомпанії типу Роснафти або Газпрому, їх і підрахувати важко, і моніторинг за ними не здійсниш. Втім як показала практика істеблішмент держкомпаній з незадоволенням розстається зі своїми грошима та боїться підсилення персональних санкцій якщо ці кошти будуть спрямовані на війну”, - каже Шапран.
На його думку, Україна та її союзники можуть прискорити падіння російської економіки. Насьогодні союзники вже досягли значного ефекту - знекровлення економіки Росії та зростання ризику значної стагнації.
“Якщо з якихось причин в них відбудеться економічний шок зразка березня 2022 року, вони його не переживуть. Санкції – це гра в шахи. Цивілізовані країни їм зробили обмеження ціни на нафту, вони домовились з ОПЕК обмежити видобуток нафти, почали нарощувати видобуток нафти за кордоном, наприклад в Конго. Впевнений, що цивілізований світ їх переграє, але скоріш за все це буде не яскравий тренд падіння Росії в болото кризи, а поступовий рух, щось вони будуть відігравати, але потім всеодно виникатимуть проблеми. І тому в санкційній політиці варто не забувати, що рожна санкція матиме їх відповідь, дію якої потрібно буде блокувати”, - каже Шапран.
Директор з аналітичних досліджень DiXi Group Роман Ніцович, також зазначає, що у Кремля вже є значне просідання по доходах від продажу нафти та нафтопродуктів, оскільки вже завершився перехідний період коли ще була дозволена доставка сировини, котра була завантажена в танкерах. Однак росіяни намагаються уникнути падіння нафтогазових доходів та обійти санкції.
“Ми бачимо спроби обійти ці обмеження, наприклад через треті країни. Наприклад коли відбувається змішування нафтопродуктів. Зокрема це характерно для країн північної Африки. І в цій суміші російського нафтопродукту менше, відповідно він вже не вважається російським і може потрапляти на ринки ЄС. Були повідомлення, що збільшення поставок російських нафтопродуктів до таких країн як Єгипет, Марокко, тих країн де є певні нафтопереробні потужності та з цих країн відповідно збільшення експорту на європейський ринок”, - говорить Ніцович.
Проте, за його словами, органи експортного та фінансового контролю західних країн вже звертають увагу на схеми з російською сировиною, а уряди західних країн слідкують за дотриманням санкцій. В цих країнах вже йде діалог щодо посилення санкційного контролю в частині звітування компаній-постачальників та сертифікатів походження сировини.
На це вже звертають увагу органи експортного контролю і фінансового контролю в західних країнах які вже слідкують за дотриманням режиму санкцій. І ведеться розмова про більш жорсткий санкційний контроль в частині звітування компаній-постачальників, в частині сертифікатів походження сировини, і так далі й тому подібне.
Ніцович зауважує, що ситуативне рішення країн ОПЕК про скорочення видобутку нафти має певний тиск на світові ціни. Але з іншого боку ми маємо перші ефекти у вигляді скорочення нафтогазових доходів кремля.
“Це поки перші результати. Зрозуміло, що нам потрібно слідкувати за ситуацією та наполягати на перегляді обмежень ціни на нафту оскільки структура собівартості російської нафти така, що дозволяє і надалі знижувати граничну ціну”, - говорить Ніцович.
Експерт додає, що росіяни зараз продають свої резерви котрі є ліквідними, щоб покрити дефіцит бюджету. Зрозуміло, що поки такий резерв у них є, але він вичерпується.
“Є різні оцінки наскільки їм вистачатиме ліквідної частини їхнього Фонду національного добробуту. Хтось говорить, що резерви скінчаться на початку наступного року, хтось каже, що вже в кінці цього року. Зрозуміло, що їх резерви швидко тануть і чим потужнішим буде санкційний тиск, тим важче Кремлю буде фінансувати великі воєнні витрати. Потрібен більший санкційний тиск, варто окрім нафти звернути увагу на інші галузі російської економіки. Наприклад на газ, золото та алмази. Зараз санкції поки ще стосуються менш ніж 50% російського експорту”, - говорить Ніцович.