Мільярди для відновлення після обстрілів. Чи потрібен Україні експорт електроенергії у ЄС?

Експорт електроенергії до Європейського союзу став можливим після того, як Україна синхронізувала свою енергосистему з енергосистемою континентальної Європи. У 2022 році Україна почала експортувати електроенергію в сусідні країни ЄС 30 червня і припинила після масованих ракетних обстрілів інфраструктури 10 жовтня.  Загалом за трохи більше ніж три місяці поки тривав експорт оператору системи передачі електроенергії “Укренерго” вдалося заробити на аукціонах з продажу доступу до міждержавних електромереж в напрямку Словаччини та Румунії 4,9 млрд гривень. 

Розпочавши зі 100 МВт в кінці червня, вже у вересні ці об’єми вдалося довести до 300 МВт-год. Хоча Український Уряд мав доволі амбітні плани наростити об’єми експорту до 1 ГВт, що суттєво збільшило б експортні надходження та дещо підтримало б бюджет воюючої країни. 

Однак через атаки росіян на енергетичну інфраструктуру цим планам не вдалось здійснитися і після масованої атаки на інфраструктуру 10 жовтня експорт було припинено. Хоча конспірологічні теорії популярні серед користувачів соцмереж в часи регулярних відключень електроенергії та кремлівська пропаганда й стверджували протилежне. Навпаки вже в кінці жовтня державний трейдер “Енергетична компанія України” почала тестувати імпорт електроенергії з ЄС. І саме імпорт електроенергії з Європи допоміг українцям пережити зимові свята майже без відключень світла.

На початку лютого енергосистему вдалося дещо стабілізувати, а “Укренерго” вдалося відмовитися від практики віялових відключень. Разом з цим опалювальний сезон завершується, а енергетичні компанії входять в сезон зниженого споживання, а також відновлення енергоблоків та інфраструктури, що були пошкоджені внаслідок російських обстрілів. Для цього як державним, так і приватним енергетичним компаніям потрібні значні кошти - лише енергохолдинг ДТЕК оцінив збитки від російських ракетних атак у 6 млрд гривень. Одним зі шляхів отримання необхідних коштів є підвищення тарифів як для промислового сектору, так і для побутових споживачів. Альтернативою цьому можуть стати такі інструменти як міжнародна допомога та відновлення експорту.

Відновлення експорту є доволі очевидним кроком, але тут не все так просто. З одного боку великий виторг від експорту електроенергії минулого року пояснюється значним злетом цін на енергоресурси в ЄС та енергетичною кризою. Зараз, коли енергетична криза в ЄС вже майже закінчилась, а російський “Газпром” вже остаточно втратив вплив на європейському ринку, ціни на електроенергію в деяких країнах ЄС є навіть нижчими ніж в Україні. Тож у разі відновлення експорту минулорічних прибутків вже не буде. 

Ще один стримуючий фактор - обмежена пропускна спроможність міждержавних мереж: на початку січня взимку Україна могла імпортувати 600 МВт-год вдень та 700 вночі. Наразі йде робота зі збільшення пропускної спроможності перетинів, але коли вона завершиться та на скільки збільшать пропускну спроможність поки не відомо. Крім того, енергосистема досі залишається нестабільною, а ризики ракетних обстрілів енергоблоків та підстанцій залишаються цілком реальною загрозою.

Ціни на електроенергію в ЄС є суттєво нижчими ніж минулого року

Провідний експерт “Центру Розумкова” Максим Білявський каже, що перед тим як говорити про доцільність потрібно виробникам електроенергії потрібно в першу чергу закрити потреби вітчизняних споживачів.

“Загалом профіцит електроенергії, котрий залишиться після покриття потреб українських споживачів потрібно експортувати. Для чого? Нам потрібні кошти аби ліквідувати величезний дефіцит, що сформувався на ринку електричної енергії. За моїми оцінками цей дефіцит складає 20 млрд гривень і щоб покрити його ми можемо або далі підвищувати або ж отримувати дохід від інших видів діяльності, наприклад експорту електроенергії. Звісно про експорт можна говорити лише при умовах повного покриття потреб українських споживачів”, - каже Білявський.

Проте, експерт зазначає, що зараз ціни на електроенергію в сусідніх з Україною країн Європейського союзу є значно нижчою ніж була у 2022 році. Наприклад, за оцінкою Білявського, у квітні вартість МВт-год в сусідніх європейських країнах не перевищуватиме 95 євро, тоді як у липні-серпні минулого року ціна коливалася від 135 до 175 євро за МВт-год. Таким чином тих доходів, які Україна отримувала від експорту торік вже не буде.

“Зараз ціна на електроенергію в нас і у сусідній Польші не така вже і велика.Там зараз ціна електроенергії близько 108-105 євро за МВт-год, а в Україні 77,6 євро за МВт-год. Хоча зараз друга половина березня і подекуди стовпчики термометра опускаються нижче нуля. А у квітні більш планово наступить фактично графік літнього споживання енергоресурсів, що позначиться і на зменшенні котирувань  електроенергії. Тому великих заробітків від експорту звісно не буде це потрібно розуміти. Але експортувати потрібно для того, щоб зменшити дефіцит коштів на ринку електроенергії України”, - говорить Білявський.

Він зазначає, що надвисокі ціни на електроенергію у 2022 році в ЄС були викликані енергетичною кризою, котра була спровоковані діями російського “Газпрому”. Так, як у Європі досить багато теплової генерації, що працює на природному газі. Таким чином аномальні котирування на газовому ринку спровокували зростання ціни на електроенергію в Європі.

“У вересні 2022 року ціна електроенергії в Румуні коштувала 306 євро за МВт-год, в той час, як в Україні ціновий індикатив базового навантаження був 89 євро за МВт-год. Зараз ціна електроенергії у Румунії 74,9 євро за МВт-год проти 77,6 євро за МВт в Україні. Ми можемо продавати електроенергію в Словаччину чи Угорщину де ціна близько 96 євро за МВт-год. За моїми підрахунками в цьому році ми не добиратимемо 35%-40% тих коштів, які мали від експорту електроенергії торік”, - говорить Білявський.

Водночас він зауважує, що Україна могла б експортувати електроенергію отриману з відновлюваних джерел. По-перше, в ЄС така електроенергія матиме великий попит. По-друге, кошти виручені від експорту “зеленої” електроенергії дадуть змогу хоча б частково розрахуватися по заборгованості перед “зеленою” генерацією.

Висока ціна та низька спроможність міждержавних перетинів

Генеральний директор “Центренерго” Володимир Єгоров в інтерв’ю Delo.ua сказав, що  експорт було б цікавим для його компанії особливо в умовах діючих цінових обмежень на українському ринку, котрі при діючих цінах на енергоресурси роблять генерацію невигідною. Однак згідно з діючими правилами, підприємство все ж не зможе розпорядитися експортною виручкою.

“Я думаю, в принципі це дозволило б частково вийти на дорожчі ринки. Але у 2022 році Кабміном було прийнято ПСО, відповідно до якого, 80% прибутку від експорту сплачуються Гарантованому покупцю, і, як показала практика, майже вся маржа від продажу електроенергії йшла як плата за перетин “Укренерго” або на відшкодування цього ПСО”, - говорить Єгоров.

Директор спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев каже, що експорт електроенергії не матиме сенсу, якщо мова йтиме про якість довгострокові контракти на продаж електроенергії між генеруючою компанією та споживачем, оскільки в умовах війни такі контракти є дуже ризиковими.

Разом з цим продаж європейським споживачам електроенергії в межах доби або на наступну добу буде цілком нормальною практикою. Тим більше, що синхронізація української енергосистеми з енергосистемою континентальної Європи дозволяє робити такі продажі. 

“В будь-якому разі це буде цікаво, оскільки генерація у нас є значно дешевшою ніж в Європі. Але роль експорту в компенсації дефіциту коштів на українському ринку електроенергії буде незначною оскільки пропускна спроможність є незначною. Проекти по розширенню міждержавних перетинів на кордоні України та країн ЄС були, однак вони досі не реалізовані. Це в процесі”, - каже Рябцев.

В свою чергу в прес-службі “Укренерго” Delo.ua повідомили, що відновлення експорту стане можливим лише за умови, коли ситуація в енергосистемі стане стабільнішою. Разом з цим в пресс-службі додали, що розширення міждержавних перетинів поки в процесі, офіційно коментувати це питання в компанії зможуть лише в кінці квітня.