Гігават на експорт. Як уряд хоче зберегти експорт електроенергії в ЄС в умовах війни та без найбільшої електростанції

  • Степан Крьока

    Кореспондент відділу "Промисловість"

Гігават на експорт. Як уряд хоче зберегти експорт електроенергії в ЄС в умовах війни та без найбільшої електростанції

Не зважаючи на втрату значної частини енергогенеруючих потужностей український Уряд хоче підтримати союзників з ЄС в часи енергетичної кризи та наростити експорт електроенергії до ЄС до 1 ГВт. Хоча в минулі роки в опалювальний сезон українська енергосистема періодично потребувала аварійної допомоги зараз збільшення імпорту може стати можливим через суттєве падіння внутрішнього споживання.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Не зважаючи на втрату значної частини енергогенеруючих потужностей український Уряд хоче підтримати союзників з ЄС в часи енергетичної кризи та наростити експорт електроенергії до ЄС до 1 ГВт. Хоча в минулі роки в опалювальний сезон українська енергосистема періодично потребувала аварійної допомоги зараз збільшення імпорту може стати можливим через суттєве падіння внутрішнього споживання.

11 вересня було зупинено Запорізьку атомну електростанцію, котра минулої зими генерувала 55% усієї електроенергії в Україні. Наразі повна зупинка ЗАЕС потрібна для забезпечення фізичної безпеки атомної станції, оскільки працююча АЕС, котра знаходиться в зоні військового ризику може стати причиною техногенної аварії в котрій росіяни традиційно звинуватять Україну. 

Звісно вдалий контрнаступ Збройних сил України дає привід для оптимізму та сподівання на те, що ЗАЕС, можуть звільнити ще до початку опалювального сезону. Однак у випадку, якщо Енергодар, в котрому знаходиться станція, не вдасться звільнити найближчим часом, Україна ризикує вступити в холодну пору року без найбільшої електростанції. Тут слід згадати, що в минулі опалювальні сезони українська енергосистема традиційно зіштовхувалась з аварійними відключеннями та випаданням з системи гігаватів електроенергії. Ще одною традицією в українській енергетиці стали ризики віялових відключень та дефіцит вугілля на складах ТЕС мало не кожної зими. Звісно зараз уряд намагається врахувати ризики опалювального сезону і вже повністю заборонив експорт вугілля. Однак в умовах повномасштабної війни крім ризиків економічних є ризики суто військового характеру такі як обстріли критичної інфраструктури.

В цих умовах Уряд планує збільшити експорт електроенергії до Польщі в 5 разів. З одного боку це дозволить отримати певні надходження до бюджету, шляхом аукціонів на міждержавні перетини, та доходу державного трейдера електроенергії. З іншого це створить позитивний імідж України, котра не дивлячись на війну допомагає електрикою та вугіллям союзній Польщі в часи енергетичної кризи. Разом з цим втрати значні генеруючих потужностей на окупованих територіях, а також вказані вище військові ризики можуть поставити хрест на планах уряду по збільшенню експорту електроенергії.

Ризики дефіциту в енергосистемі

Журналіст Ігор Маскалевич каже, що ЗАЕС попри окупацію давала в Об’єднану енергосистему України 2 тисячі мегаватів. Після відключення ЗАЕС енергосистему можна буде балансувати, але це буде вже складніше.

“Перш ніж похолодає, до листопада все буде більш-менш нормально та Україна зможе експортувати електроенергію, але коли прийдуть холоди експорт буде під питанням. Найбільш критичним часом буде січень-лютий, коли частково вичерпаються запаси газу на українських ПСГ, тиск в газосховищах буде меншим і підйом газу буде також меншим. Тоді зросте і споживання електроенергії”, - каже Маскалевич.

Він каже, що без ЗАЕС в структурі української атомної генерації ще залишаються 9 енергоблоків з 15. Однак наразі вони працюють без резерву, тому при аварійному відключенні генеруючих потужностей їх не буде чим замінити. Також багато чого залежатиме від кількості російських ракет. При прильотах на ТЕС та ТЕЦ, ці потужності також випадатимуть з енергосистеми, тож цілком ймовірно, що Україна зіштовхнеться з дефіцитом електроенергії та буде змушена навпаки імпортувати її з ЄС.

“Дефіцит може скласти 1-1,5 ГВт. Хоча насправді єдиної цифри не існує і все залежатиме від погоди. Теплу зиму ми переживемо без суттєвих проблем, однак у випадку морозів буде набагато гірше”, - зазначає журналіст.

Дефіциту може і не бути через значне падіння споживання

Директор спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев навпаки вважає, що Україна зможе балансувати енергосистему без ЗАЕС.

“Останнім часом на Запорізькій АЕС працювало не більше 2 з 6 реакторів. Причому подача електроенергії здійснювалася нерегулярно, через постійні обстріли ліній електропередач, котрі пов'язують цю станцію з Об'єднаною енергосистемою України. Крім того, часто виходила з ладу лінія, яка забезпечує енергосистемою саму станцію і все це сформувало досить великі ризики подальшої роботи цього об'єкта у складі об'єднаної енергосистеми. Тому зараз розглядається питання холодної зупинки всіх реакторів станції, як того вимагають вимоги фізичної безпеки цього об'єкта. Тобто станція буде виводиться з експлуатації та розраховувати на електроенергію, яка їй генерується, було б занадто оптимістично”, - каже Рябцев.

За його словами не зважаючи на зупинку ЗАЕС електроенергії Україні вистачатиме в першу чергу через падіння споживання електроенергії бізнесом.

Третина промисловості фактично знищена, а та що залишилася працює зі зниженими потужностями. Найголовніші споживачі електроенергії  металургія, машинобудування та хімічна промисловість фактично стоять. Тому звісно вони не споживають електроенергію.

“Окрім того, варто враховувати значну кількість внутрішніх переселенців та біженців. Країну покинуло близько 10 мільйонів українців. Це означає електроенергію перестануть споживати мільйони домогосподарств”, - каже Рябцев.

За його словами, через ці фактори дефіциту електроенергії в Україні не буде, а урядові плани з нарощення експорту електроенергії до 1 ГВт є цілком реальними.

Україні важливо зберегти експорт електроенергії в ЄС з політичних причин

Експерт "Центру Разумкова" Максим Білявський каже, що в поточних умовах Україні вкрай важливо посилити свою експортну роль в частині поставок електричної енергії й на це є кілька причин.

З геополітичних мотивів Україні вкрай важливо демонструвати енергетичну солідарність з ЄС, що дозволить підтримувати належну температуру санкцій і відповідно тиск на агресора.

Крім цього експорт електроенергії принесе в країну додаткові валютні надходження, які так чи інакше стримуватимуть інфляцію національної валюти. 

“Є також технічна причина збереження експорту електроенергії, яка полягає в необхідності продовження синхронізації енергосистеми України з ЄС через розширення квот на експорт/імпорт електроенергії. Від транскордонних потужностей залежить і рівень аварійної допомоги, у випадку позаштатної ситуації”, - каже Білявський.

Він зазначає, що через вищенаведені фактори експорт електроенергії буде здійснюватись попри воєнні ризики. 

Однак подальша інтеграція України в європейський енергоринок може зупинитись, оскільки енергоринок ЄС працює за чіткими регуляторними правилами: недискримінаційність, пропорційність, прозорість та послідовність. 

“На даному етапі, нам вкрай важливо зробити ревізію регуляторних підходів стосовно енергоринку України та в разі виявлення викривлень,- відкалібрувати відповідно до кращих практик ЄС. Тобто, учасники енергоринків, як в Україні, так і в ЄС мають говорити однією мовою - і не впиратись у штучні обмеження або відчувати на собі дискримінаційні умови. Це дуже важливий нюанс, насамперед в процесі післявоєнного відновлення. Кожен день зволікання - це недоотримана гривня інвестицій. Тому важливо, аби модель вітчизняного енергоринку і, зокрема, механізм експорту електроенергії був максимально прозорий та недеформований”, - каже Білявський.

Проблеми, котрі можуть завадити подальшій інтеграції України в європейський енергоринок є традиційними для нашої країни - корупція, зарегульованість ринку та відповідно втрата його фінансової ліквідності. Як приклад останнього він відзначає спроби відкорегувати фінансові потоки на енергоринку, через надання преференцій окремим трейдерам, скасовання підходів RAB-регулювання, зниження зелених тарифів, котрі мають місце в Україні й зараз.