Україна синхронізувала свою енергосистему з Європою. Чому це надважливо в умовах війни

  • Степан Крьока

    Кореспондент відділу "Промисловість"

Україна синхронізувала свою енергосистему з Європою. Чому це надважливо в умовах війни
Фото: ua.depositphotos.com

У середу, 16 березня, Об'єднана енергосистема України синхронізувалася з європейською, незважаючи на те, що сама синхронізація мала відбутися не раніше 2024 року. При цьому приєднанню Об'єднаної енергосистеми України до енергосистеми континентальної Європи не завадили ані обстріли міст з електростанціями, ані загроза витоку радіації на Чорнобильській АЕС. Розповідаємо, чому це перемога та які ще залишаються проблеми

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Чому це важливо для України

Насамперед йдеться про незалежність від країн-агресорів у сфері електроенергії. Росія та Білорусь давно використовують енергетику як інструмент тиску на ухвалення суто політичних питань. Ми бачили, як Кремль через підконтрольний йому "Газпром" шантажував Україну та інші країни Східної Європи. Також перед війною Росія блокувала постачання в Україну казахського вугілля і шантажувала Україну відключенням електроенергії в аварійних ситуаціях. Тепер, коли Україна назавжди від'єдналася від російської енергосистеми, цей ризик зник.

Є й чисто комерційні достоїнства від об'єднання енергосистеми з Європою. Так, ще в жовтні на одному із заходів, присвячених питанню синхронізації енергосистем, прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що економічний ефект від приєднання енергосистеми до Європи становитиме для України близько 1,5 млрд доларів щорічно .

Україна, на якій до війни з Росією працювали 4 АЕС 15 енергоблоками, отримає шанс експортувати до країн Східної Європи дешеву електроенергію насамперед для їхніх промислових споживачів. При цьому ми матимемо доступ до технологій та можливість оновити застарілу інфраструктуру. Також інтеграція до європейської енергосистеми дасть нам можливість здійснити "зелений перехід".

При цьому не можна забувати, що європейські бюрократи та бізнес не люблять Україну саме через схеми у нашому енергетичному секторі. Перехресне субсидування, монополізація та корумпованість нашої енергетики можуть дещо нівелювати позитивні моменти від енергетичної інтеграції до ЄС.

Коротка історія питання

Перше часткове об'єднання української енергосистеми із європейською відбулося у липні 2003 року. Тоді з європейською енергосистемою синхронізували територію так званого Бурштинського енергоострова. Це умовна територія, де діють енергосистеми Бурштинської теплоелектростанції, Калуської теплоелектроцентралі, а також Теребле-Рікської ГЕС. Цей "острів" від'єднаний від решти енергосистеми України та становить приблизно 4% від загального виробництва та споживання електроенергії в країні.

До того як Бурштинський "острів" почав синхронно працювати з європейською енергосистемою у 2000-2002 році, його системи управління та регулювання потужностей були модернізовані відповідно до вимог європейського енергооб'єднання UCTE (з липня 2009 року інтегровано в об'єднання операторів енергосистем континентальної Європи ENTSO-E).

Решта 96% української енергосистеми – це Об'єднана енергосистема України. До початку російського вторгнення вона була з'єднана з Росією та Білоруссю і у разі дефіциту потужностей Україна брала аварійну допомогу електроенергією із цих країн.

Синхронізація енергосистем була одним із пунктів угоди про асоціацію України та ЄС. Але лише у 2017 році оператор української енергосистеми "Укренерго" під час Генеральної асамблеї ENTSO-E підписав угоду про об'єднання з європейською енергосистемою основної частини Об'єднаної енергосистеми України, яка історично пов'язана з Росією та Білоруссю. Спочатку кінцевий термін об'єднання енергосистем було визначено першим кварталом 2023 року.

Проблеми та підводні камені

Однак пізніше на цьому шляху виникли проблеми. По-перше, ЄС взяв курс на "зелену" енергетику, у тому числі і в енергетиці, а в України 35% генерації забезпечували вугільні ТЕС та ТЕЦ. Причому, за мірками європейців, наші теплові електростанції були "брудними", і для приведення їх у відповідність до європейських норм вони вимагали модернізації. Не можна забувати, що навіть в умовах енергетичної кризи та глобальної геополітичної кризи Європа не відмовилася від ідеї "зеленого переходу". Це означає, що після синхронізації з європейським ринком електроенергії українським компаніям доведеться відповідати всім стандартам та нормам Європи.

Другий момент – бюрократія. Для синхронізації Європейської енергосистеми з українською Національною енергетичною компанією "Укренерго" необхідно було сертифікувати як незалежного системного оператора за моделлю ISO. Це означає, що Оператор системи передачі користується майном, яке забезпечує цілісність об'єднаної енергетичної системи України та диспетчерське управління, при цьому таке майно залишається у власності держави.

Питання це дуже довго затягували і, зокрема, з політичних причин, і лише у травні 2021 року відповідний законопроект №3364-1-д був підписаний президентом Зеленським.

Третій бар'єр, що заважав синхронізуватися із Європою – надійність української енергосистеми. Через аварійні відключення потужностей на ТЕС та дефіцит палива на складах електростанцій Україна час від часу просила аварійну допомогу електрикою у тих же Росії та Білорусі. Востаннє це траплялося у листопаді минулого року та у січні цього року .

Незважаючи на те, що жодна енергосистема у світі не застрахована від аварій і вони можуть статися і в Європі. Так, у 2021 році аварія на підстанції Ернестіново в Хорватії розділила енергосистему ЄС на дві частини. Для стабілізації системи енергетикам довелося відключити близько 233 МВт. Проте європейські оператори досить швидко впоралися з проблемою і приблизно через годину енергосистеми знову синхронізувалися. Загалом більша частина питань, які були у ENTSO-E до "Укренерго", стосувалися саме надійності нашої енергосистеми.

Тому план із синхронізації передбачав тестування роботи ОЕСУ в ізольованому режимі – кілька днів влітку, та кілька днів узимку. Напередодні вторгнення в середу, 23 лютого українську енергосистему тестували перед роботою в ізольованому режимі. О 8:00 Бурштинську ТЕС від'єднали від ENTSO-E та приєднали до ОЕСУ, обидві енергосистеми синхронізувалися. А з 24 по 26 лютого єдина українська енергосистема мала працювати в ізольованому від Росії та Білорусі режимі. Україна відключилася від цих країн вночі 24 лютого і через наступні події вже навряд чи колись приєднається.

Прискорення процесу

Вторгнення Путіна до України прискорило процес синхронізації. У бойових умовах українська енергосистема пройшла те саме тестування.

"У той час як Росія розпочала військове вторгнення в Україну, енергосистема нашої держави проводила тестове випробування роботи в ізольованому режимі від російської та білоруської енергосистем. Автономна робота української енергосистеми 24-26 лютого пройшла успішно та довела нашу здатність працювати в ізольованому режимі. І все це в умовах ракетного обстрілу, завзятих боїв та спроб ворога атакувати об'єкти критичної інфраструктури", — написав на своєму Facebook міністр енергетики та вугільної промисловості Герман Галущенко 26 лютого.

А пізніше він звернувся до міністрів енергетики європейських країн із проханням прискорити процес синхронізації. 28 лютого приєднання схвалили міністри енергетики країн - членів ЄС, а вже 2 березня це рішення підтримали в ENTSO-E. Таким чином завершилася бюрократична частина питання та розпочалася технічна, яка завершилася 16 березня. Таким чином, українська енергосистема працювала в ізольованому режимі 21 день замість трьох.

У самому ENTSO-E зазначили, що оператори енергосистеми системи континентальної Європи погодилися розпочати пробну синхронізацію європейської енергосистеми з енергосистемами України та Молдови після термінового запиту з цих країн. Це прискорення проекту, що триває з 2017 року, стало можливим завдяки раніше проведеним дослідженням та вжиття заходів щодо зниження ризиків.

"Оператори континентальної Європи наразі підтримують стабільність українсько-молдовської енергосистеми після позитивного аналізу, який підтвердив, що аварійна синхронізація технічно здійснена з низкою заходів щодо забезпечення безпеки та надійності енергосистем", - зазначають у ENTSO-E.

Фото: ua.depositphotos.com