Молдова побудує дві високовольтні лінії до України

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Про це повідомила пресслужба молдовського Міністерства енергетики.

Що стосується України, то йдеться про будівництво другої ланки високовольтної лінії 330 кВ "Балтська – Дністровська ГЕС". Будівництво високовольтної ЛЕП "Південноукраїнська АЕС – Приморськ – Вулканешть – Ісакча" об'єднає Україну, Молдову та Румунію.

"Трагічні події в Україні змусили Республіку Молдова зіткнутися з суворими реаліями енергетичної невизначеності та вразливості. Взаємозв’язок енергетичних систем з Румунією та Україною має важливе значення для безпеки та процвітання Молдови, а розвиток виробництва зеленого водню також є рішучим кроком у цьому напрямку", - розповіла держсекретарка Міненерго Молдови Крістіна Перетеацу.

Ще одним проектом є збільшення пропускної спроможності вертикального коридору на Трансбалканському маршруті природного газу та розвиток виробництва зеленого водню з використанням відновлюваних джерел енергії.

Реалізація цих проектів посилить енергетичну безпеку, забезпечить сталий розвиток і зменшить вплив на навколишнє середовище в регіоні Центральної та Східної Європи. 

У Молдовському відомстві зазначили, що ці проєкти можуть бути профінансовані та реалізовані за допомогою інструментів, доступних у рамках 3SI.

Нагадаємо, що Ініціатива трьох морів (3SI) об’єднує 13 країн, розташованих між Балтією, Чорним та Адріатичним морями. Це: Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Австрія, Хорватія, Румунія, Греція та Болгарія. Республіка Молдова стала асоційованою державою-учасницею 3SI у вересні 2023 року.

Україна планує будівництво високовольтних ліній до Польщі

28 березня під час брифінгу у Варшаві прем'єр-міністр Денис Шмигаль розповів, що Україна хоче поглибити інтеграцію з європейською енергосистемою. Для цього планується побудувати три нові лінії електропередач (ЛЕП) в Польщу.

За його словами, Україна зацікавлена у будівництві нових транскордонних ліній, зокрема Нововолинська – Хелм, Львівська – Кросно, Дрогобич – Кросно.

Шмигаль наголосив, що разом із будівництвом інтерконнекторів додаткові ЛЕП дозволять посилити енергонезалежність обох країн, а Росія вже не диктуватиме свої умови в енергетиці на цьому континенті.

Імпорт електроенергії: синхронізація систем України та ЄС

Українська енергомережа синхронізувалася з європейською в березні 2022 року. Це відбулося через кілька тижнів після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, протягом яких українська енергосистема працювала в ізольованому режимі.

Задля переходу на постійну синхронну роботу з ENTSO-E було потрібно, щоб "Укренерго" виконало всі умови, погоджені з Європою в 2017 році.

28 листопада 2023 року голова правління компанії "Укренерго" Володимир Кудрицький повідомив, що процес синхронізації енергосистем України та Європи повністю завершено. Це означає, що мережа операторів системи передачі електроенергії ENTSO-E збільшила технічну можливість імпорту електроенергії з Європи до України з 1200 до 1700 МВт.

Додамо, що з 1 березня 2024 року максимальний ліміт експорту української електроенергії з України та Молдови в країни ЄС збільшено до 550 МВт на годину.

Прогноз щодо експорту електроенергії на весну-2024

За оцінкою екс-очільниці Міненерго Ольги Буславець, мінімальний прогнозний обсяг експорту за період весняного профіциту становитиме 300 млн кВт·год.

Це засновано на песимістичній оцінці, що експорт становитиме в середньому 100 млн кВт·год на місяць. А в цілому прогноз на експорт перебуває в досить широкому коридорі, адже зовнішньоекономічна активність вітчизняної енергетики залежить від багатьох факторів. Зокрема – від темпів розширення дозволених потужностей на експорт – від 550 МВт (як і було обіцяно, до вже погоджених з  Європейською мережею операторів системи передачі континентальної Європи ENTSO-E 400 МВт додали ще 150 МВт) до 1500 МВт. А також – від обсягів профіциту електроенергії та кількості годин для експорту.

За словами Буславець, при оптимістичному сценарії обсяги експорту за період весняного профіциту можуть зрости до 2 млрд кВт·год, а як показали розрахунки, у разі успішної експортної кампанії Україна здатна заробити лише за три місяці весни щонайменше €60 млн.

Джерело фото: ua.depositphotos.com