Збитки на мільйони гривень. Бізнес оцінив фінансові втрати від блокади кордону

Зазначається, що загалом опитані компанії з початку простою понесли збитки щонайменше на 305,8 млн гривень. 

Від блокади однаково потерпають як імпортери, так і експортери, адже 49% компаній ввозять продукцію в Україну. Водночас 25% товарів прямують до Польщі, 15% – до Німеччини, а також до інших країн Балтії, Західної Європи, США, Канади, країн Азії та Африки.

Через дії польських протестувальників фіксуються такі негативні наслідки:

• зростання витрат на перевезення, що впливає на собівартість продукції та цінову конкурентоспроможність компаній;
• зміна маршрутів, що призвело до збільшення черг на словацькому і угорському кордонах;
• дефіцит транспорту, зокрема й через небажання перевізників брати замовлення на час страйку.

При цьому очікується, що неможливість виконати зобов’язання перед замовниками може призвести до штрафних санкцій від покупців, скасування подальших замовлень та втрату клієнтів. 

А неможливість імпортувати необхідну сировину чи комплектуючі створює ризики для українських виробництв. Це впливає на доступ населення в Україні до необхідних товарів та безперебійну роботу підприємств.

Страйк у Польщі: що відомо

У понеділок, 6 листопада, польські перевізники розпочали страйк на кордоні з Україною, фактично заблокувавши кордон для вантажівок у пунктах "Краківець – Корчова", "Ягодин – Дорогуськ" та "Рава-Руська – Гребенне", пропускаючи лише один такий транспортний засіб на годину.

Перед стартом протесту вони обіцяли пропускати гуманітарні й військові вантажі, автобуси та приватний автотранспорт.

Причиною страйку організатори називали надмірну конкуренцію після лібералізації міжнародних перевезень між Україною та країнами ЄС.

Серед вимог, зокрема, називалося, повернення дозвільної системи для українських перевізників на перетин кордону із Польщею, яку було скасовано з початком "транспортного безвізу" в червні 2022 року.

Блокада кордону: реакція України

У Мінінфраструктури України говорили про готовність до конструктивного діалогу для вирішення питання.

Пізніше заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Мустафа Найєм заявив, що українська сторона не буде обговорювати можливість виконання вимог польських перевізників. 

Він пояснив, що угода про лібералізацію вантажних перевезень була ратифікована та погоджена усіма членами Євросоюзу, й підписана між Україною та блоком, а не якоюсь окремою країною.

Однак пізніше українська сторона провела перемовини з польськими перевізниками та офіційними представниками країни щодо розблокування кордону. Тоді заступник очільника Мінінфраструктури Сергій Деркач назвав вимогу протестувальників щодо скасування "транспортного безвізу" абсурдною через те, що  вони звертаються не до свого уряду, а хочуть, щоб Україна звернулась до ЄС щодо дозволів.

За словами Деркача, припинити блокаду польсько-українського кордону може лише уряд Польщі, якщо він скасує дозвіл на страйк.

Під час перемовин 15 листопада між міністерствами інфраструктури України та Польщі, а також директоратом Єврокомісії з питань транспорту та мобільності було напрацьовано пропозиції щодо вирішення питання. Але польські протестувальники їх не погодили.