Колишній керівник "Енергоатому" Котін отримав 5 млн грн вихідної допомоги і відкрив ФОП

Як пише Delo.ua, про це повідомляє "Главком".

Як стало відомо виданню, у день звільнення, 21 серпня 2025 року, Котін одержав 4,6 млн грн вихідної допомоги. Також він забрав 200 тис. грн на оздоровлення.

Крім того, за відсутності контракту, який би мав прописувати чіткі умови оплати праці, Котіну загалом за 2023-2025 роки було нараховано та виплачено 25 млн грн зарплати.

Ще за 2022-2024 роки очільник "Енергоатома" отримав 1,1 млн грн винагороди без затвердження фінансового плану. Видання припускає, що це, очевидно, якісь премії.

За 2024 рік Котін задекларував річний дохід у розмірі понад 6,71 мільйона гривень, отриманий від заробітної плати.

Також "Главком" зафіксував ще один свіжий факт. 19 січня 2026 року екскерівник "Енергоатому" зареєстрував ФОП з основним видом діяльності  "Консультування з питань комерційної діяльності й керування".

Хто такий Петро Котін?

За даними відкритих джерел, свій трудовий шлях атомника Петро Котін почав наприкінці 80-х, влаштувавшись на Запорізьку АЕС. На початку нульових він доріс до роботи в дирекції "Енергоатому", де обійняв посаду директора інженерно-технічного департаменту.

У квітні 2020 року Котін очолив "Енергоатом". Тоді ЗМІ писали, що новопризначений керманич – несамостійна фігура. Реальними керівниками компанії, за даними розслідувачів, були два перших віцепрезидента: Герман Галущенко, який згодом став міністром енергетики, а потім юстиції) і Якуб Хартмут (досі віцепрезидент "Енергоатома").

За час роботи керівником "Енергоатому" Петро Котін потрапляв у низку скандалів. Журналісти-розслідувачі видали сюжет про його сина Іллю. За інформацією ЗМІ, Ілля Котін фігурував у двох розслідуваннях правоохоронців про привласнення коштів "Енергоатому".

У грудні 2023 року очільник "Енергоатома" став "героєм" розслідування проєкту "Схеми". Журналісти з’ясували: 70-річна теща Котіна придбала нерухомість та землю під Києвом під час повномасштабної війни, офіційно не маючи на те власних доходів. Вартість нерухомості складала близько 7 млн грн. Щоправда, тодішня ринкова ціна схожого будинку, за даними розслідувачів, була вдвічі вищою.

Згадується прізвище Петра Котіна й на плівках НАБУ, з яких розпочався головний корупційний скандал минулого року – "Міндічгейт". Зокрема, двоє фігурантів операції "Мідас", а нині підозрювані Рокет (під цієї кличкою орудував, за твердженням слідства,  ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк, і Тенор (виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки АТ "НАЕК "Енергоатом" Дмитро Басов) під час однієї розмови, яку зафіксувало слідство, ці особи заявили про те, що начебто 8% "відкату" із 15% "віддавали Котіну".

За інформацією нардепа Ярослава Железняка, після раптового складання повноважень керівника "Енергоатома" Петро Котін спочатку покинув країну, а потім повернувся назад.

Корупційна схема в енергетиці

10 листопада НАБУ оголосило про викриття корупційної схеми в "Енергоатомі", до якої входили чинні та колишні посадовці енергетичної сфери. Зловмисники отримували неправомірну вигоду від контрагентів компанії у розмірі 10–15% від вартості контрактів, застосовуючи схему "шлагбаум" для контролю платежів і статусу постачальників. Правоохоронці встановили, що фактичне управління стратегічним підприємством з річним доходом понад 200 млрд грн здійснювалось сторонніми особами без формальних повноважень.

Крім того, НАБУ викрило схему "Легалізація", у якій київський офіс, пов’язаний із родиною колишнього депутата та сенатора РФ Андрія Деркача, "відмивав" кошти через мережу компаній-нерезидентів. В офісі вели "чорну бухгалтерію", облік коштів та видавали готівку за межами України. За послуги брали відсоток від операцій, а через схему пройшло близько 100 млн доларів.

Спецоперація з документування діяльності злочинної організації тривала понад 15 місяців – з літа 2024 року. За цей час отримано тисячі годин аудіозаписів, тепер надається оцінка діям всіх учасників цих матеріалів. Проведено понад 70 обшуків у Києві та інших регіонах, вилучено значний масив документів і готівкових коштів.

Про те, що обшуки пройшли у міністра юстиції і колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, раніше повідомляли низка ЗМІ та нардепів, проте офіційного підтвердження не було. Однак 11 листопада Міністерство юстиції України підтвердило, що за участі Галущенка були проведені слідчі дії у межах кримінального провадження щодо корупції в енергетиці.

У цій справі підозри від НАБУ отримали:

• бізнесмен, співзасновник студії "Квартал 95" Тимур Міндіч (на плівках НАБУ його кодове ім’я – Карлсон); 
• ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк (Рокет); 
• виконавчий директор з безпеки "Енергоатому" Дмитро Басов (Тенор); 
• ще чотири "працівники" так званого бек-офісу з легалізації коштів, серед них – Олександр Цукерман (Шугармен), Ігор Фурсенко (Рьошик), Леся Устименко і Людмила Зоріна.

Міндіча та Цукермана не затримали, тому що вони встигли виїхати за кордон до оголошення підозри.

1 грудня ВАКС заочно обрав запобіжний захід бізнесмену Тимуру Міндічу у вигляді тримання під вартою.

 15 лютого 2026 року при спробі покинути територію України Германа Галущенка затримали детективи НАБУ. Слідство стверджує, що він причетний до операції "Мідас", що стосується розкрадання коштів в "Енергоатомі".

17 лютого йому обрали запобіжний захід — тримання під вартою  з можливістю застави 200 мільйонів гривень.