Это новое delo.ua. Cайт работает в тестовом режиме

Яким буде вплив зменшення акцизів на тютюнові вироби на детінізацію сектору

  • Андрій Панасюк

    експерт з питань податкової політики Інституту соціально економічної трансформації

Загальний тренд на зростання акцизних ставок в Україні у будь-якому випадку підвищує привабливість українського ринку для продажу нелегальної продукції, виготовлення підробок, ввезення контрабанди і підробки марок акцизного збору

Останніми днями розгортаються гострі публічні дискусії — якими мають бути акцизи на тютюнові вироби, і чи мають вони бути однакові на всі види нікотиномістких продуктів. Каталізатором дискусій стала правка до законопроєкту №4278, якою було зменшено швидкість зростання акцизів на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) та залишено швидкі темпи зростання акцизів на сигарети.

У чому проблема оподаткування тютюнових виробів

Рік тому законопроєктом №1210 було передбачено швидке зростання акцизів на всі види тютюновмісної продукції однакове для всіх. Головне юридичне управління відразу розкритикувало проєкт: "Пояснювальна записка до законопроєкту не містить будь-якого економічного обґрунтування пропонованого розміру ставки акцизного податку на тютюновмісний виріб для електричного нагрівання. Посилення фіскального тиску на товаровиробників, особливо якщо такий відбувається стрімко, містить ризик зростання "тіньового" сектору ринку з відповідними фіскальними наслідками для бюджету. Відтак вбачається необхідним надання до проєкту належного фінансово-економічного обґрунтування внесеної законодавчої пропозиції, в тому числі з точки зору ризиків для ринку та виробників відповідної продукції, а також бюджету у коротко- та середньостроковій перспективі".

Але зауваження ГНЕУ також не відрізняються послідовністю і аргументованістю. Так, Головне юридичне управління з одного боку заявляє: "Законодавство ЄС, що регулює питання зближення систем оподаткування тютюну та виробів із тютюну, зокрема, Директива Європейської Ради 64/2011/EU — не встановлює загальноєвропейські правила оподаткування тютюну, що споживається шляхом нагрівання, а також мінімальних вимог щодо ставок акцизного податку на таку продукцію".

З іншого боку зазначає: "На наш погляд, до вироблення єдиної політики щодо класифікації тютюновмісних виробів (ТВЕНів), оподатковувати тютюн для нагрівання за тими ж ставками, що і промислово оброблений тютюн (зокрема для куріння та ін.)". Ось і все обґрунтування — "оподатковувати ТВЕНи за тими ж ставками, що і промислово оброблений тютюн".

Отже, без належного фінансово-економічного обгрунтування з точки зору ризиків для ринку та виробників і розуміючи, що посилення фіскального тиску на товаровиробників містить ризик зростання "тіньового" сектору ринку, законом №466 депутати запроваджують оподатковування тютюну для нагрівання за тими ж ставками, що і промислово оброблений тютюн. Акциз на ТВЕН вже більший за акциз у країнах-сусідах — Словаччині, Угорщині, Молдові, Росії, Білорусі — тож не складно передбачити, що доля нелегального ринку стіків буде зростати, витісняючи легальних продавців.

Законом було встановлено однакові ставки акцизу на наступні роки на сигарети та ТВЕН: 2021р. — 1456 грн, 2022р. — 1747 грн, 2023р. — 2097 грн, 2024р. — 2516 грн.

Що пропонується змінити зараз та з якою метою

Нещодавно до проєкту №4278, який було прийнято Парламентом за основу, було подано й підтримано Комітетом з питань податкової політики правку щодо акцизів. Оновлений графік підвищень акцизів пропонує виправити "зрівнялівку" податкових ставок.

Утім, як і рік тому, на сьогоднішній день немає належного фінансово-економічного обґрунтування з точки зору ризиків для ринку та виробників відповідної продукції.

Прихильники гасла "не змінювати акцизи на ТВЕН, це додаткових 3 млрд грн до бюджету" (які ще необхідно зібрати протягом цього року) нічим не ризикують, якщо трапиться провал з бюджетними надходженнями внаслідок високих ставок, які призведуть до "буму" контрабанди. У прихильників же гасла "потрібно зменшувати акцизи на ТВЕН" з аргументів є лише "гарантійний лист" Philip Morris про те, що бюджетні надходження не впадуть. Це звичайно не можна назвати відповідальною бюджетною політикою. Не наведено жодної кількісної та вартісної оцінки ризиків зростання "тіньового" сектору ринку і, підраховуючи виконання бюджету за 2021 рік (насправді ще раніше, при плануванні бюджету на 2022 рік), ми знову будемо опиратися не на методологію та факти, а на "метод наукового тику".

Крім очевидних ризиків заміщення легальних "айкосів" контрабандними, позиція прихильників зменшення підкріплюється аргументами "стратегії зменшення шкоди від тютюну" (Tobacco harm reduction — THR), суть якої полягає в підтримці менш шкідливих способів вживання тютюну одним з яких і вважаються ТВЕНи. Під час обговорення законопроекту №1210 у 2019 році цей аспект загальносвітового тренду був проігнорований. Основні положення стратегії THR підтримані Всесвітньою організацією охорони здоров'я, яка у ст.1 Рамкової конвенції по боротьбі проти тютюну визнала THR елементом боротьби проти тютюну. ВООЗ визначила останню як "широке коло стратегій у галузі постачання, попиту і зменшення шкоди, які спрямовані на поліпшення здоров'я населення за допомогою ліквідації або зменшення споживання ним тютюнових виробів, а також впливу на нього тютюнового диму".

Об'єктивно, однакова ставка 1456,33 гривень за 1000 штук і на ТВЕН, і на сигарети з фільтром ніяк не мотивують виробників і курців переходити з "класичних" сигарет на менш шкідливі способи паління. В той час як суттєво різні ставки акцизів — високі на сигарети, більш низькі на ТВЕН та вейпи — мають вплинути на кінцеву ціну продуктів і мотивувати споживача обирати продукти "меншої шкоди". Зрозуміло, що внаслідок монопольного становища кількох виробників це не може бути миттєво, проте за певний час ринкові сили зроблять свою справу, і продукти "меншої шкоди" будуть коштувати менше. Також варто зазначити, що у країнах ЄС в середньому різниця між акцизами на сигарети та ТВЕН — складає 72%.

Тут важко оперувати прямим розрахунком бюджетних доходів і витрат, тому що мова йде про здоров'я нації і про опосередковані величини: недоотримання доходів в наслідок ранньої смертності та додаткових витрат бюджету на охорону здоров'я.

Але те, що у зрівнянні ставок закладена помилка, це очевидно. Законодавець її своєчасно визнав і виправляє, а прибічникам і противникам цієї ініціативи краще було б разом зосередитися на поліпшенні адміністрування акцизу, наприклад на впровадження електронної акцизної марки (ЕАМ).

В минулому році був завершений перший етап впровадження ЕАМ — на паперових марках з'явилися машинозчитувальні ідентифікатори екземпляру підакцизної продукції. Поки що тільки для алкоголю і без повного циклу простежуваності від заводу (кордону) до касового апарату в роздрібної торгівлі. Вбачається доцільним прискорити цей процес та підключити операторів тютюнового ринку. Є всі передумови відмовитися від витрат бізнесу на покупку захищеного паперового носія акцизних марок, який виготовляється держпідприємством, а також перейти від застарілого лінійного штрих-коду EAN-13 на двовимірний штрих-код Глобального Стандарту простежуваності GS1.

Загальний тренд на зростання акцизних ставок в Україні у будь-якому випадку підвищує привабливість українського ринку для продажу нелегальної продукції, виготовлення підробок, ввезення контрабанди, підробки марок акцизного збору. Україна оточена країнами з більш низькими акцизами, а крім того, має два сірих анклави — Придністров'я і ОРДЛО.

Електронний акциз — це не панацея, але ефективний інструмент. Контроль сплати акцизу за допомогою "класичної" акцизної марки обмежений контролем виробника і великого опту. Але на дрібнооптовому і роздрібному ринку він безсилий. Електронний акциз дозволяє "дотягнутися" до останнього етапу обороту продукції — продажу на касі, сканувати код акцизної марки і передати дані про продаж конкретного виробу разом з чеком до податкової служби. Діючі касові апарати не вимагають заміни і вже готові виконувати цю задачу. Таким чином ринок нелегальної продукції позбавляється свого головного ринку збуту — доступу до легальної роздрібної мережі.

Реакція нелегального ринку на втрату істотної частки доходу очікувана — він маргіналізується та вийде "на вулицю" — продаж з "розкладок" у метро, продаж без касового апарату в МАФах, торгівлю з рук тощо. Однак на відміну від продажу через легальну роздрібну мережу, "вулична" торгівля більш вразлива для контрольних заходів силами ДПС і Національної поліції. Створення великої "вуличної" роздрібної мережі нелегальної торгівлі неможлива. Тіньовий ринок втратить більшу частку доходів, підвищить свої ризики і витрати на організацію власної роздрібної мережі, що істотно знизить привабливість такого бізнесу.

У непродуманих законодавчих актах, звичайно, немає нічого доброго. В той же час не варто наполягати на помилках. Тож незважаючи на певні регламентні неузгодженості, з економічної точки зору найдоцільніше — прийняти в цілому законопроєкт №4278 з урахуванням підтриманих Комітетом правок до другого читання та виправити минулорічні помилки у плануванні акцизної політики.

Источник фото: Depositphotos