Відкриття ринку землі: перший крок зроблено

Час, відведений на поетапне введення в дію закону, держава повинна використати грамотно. А саме — передбачити додаткові реальні джерела фінансування та доступні кредити для вітчизняних агровиробників
Забезпечте стрімке зростання та масштабування компанії у 2024-му! Отримайте алгоритм дій на Business Wisdom Summit.
10 квітня управлінці Арсенал Страхування, Uklon, TERWIN, Епіцентр та інших великих компаній поділяться перевіреними бізнес-рішеннями, які сприяють розвитку бізнесу під час війни.
Забронировать участие

З 1 липня набуває чинності закон про відкриття ринку землі. Важливість цієї події важко переоцінити. Тепер важливо, щоб перехідний період, який надається, був використаний розумно і на благо країни.

Нагадаю, зняття мораторію на продаж землі Україна чекала майже 30 років. Питання було настільки заполітизованим, що у цьому хорі популістичних голосів загубився здоровий глузд. Противники ринку землі називали різні аргументи. Те, що в Україні відсутня інфраструктура для ринку землі. Що це вб’є село, і треба захистити селян. Лякали тим, що український чорнозем скуплять іноземці, і фактично країна перейде під зарубіжне управління.

При цьому земля фактично залишалася товаром, бо ділки знаходили спосіб обійти мораторій та за безцінь прибрати до рук земельні паї. Наприклад, через договори оренди можна було заволодіти землею на 50 років з можливістю подальшого продовження. Або зробити оборудку з обміном: наприклад, обміняти земельну ділянку площею у кілька соток на більшу, у кілька гектарів — з доплатою.

В результаті, за даними Офісу Президента, під час дії мораторію таким чином присвоєно 5 млн га державних угідь. Тобто, ринок землі де-факто був, просто тіньовий. Тому зрозуміло, що зняти мораторій на продаж сільськогосподарських земель і впорядкувати фактичні відносини власності на землю треба було вже давно.

Варто відзначити, що закон, який набуває чинності днями, це лише перший крок реформування відносин щодо власності на землю. Спочатку землю зможуть купувати лише фізичні особи — громадяни України. Упродовж перших трьох років — не більше 100 га на одну особу. Під час другого етапу, який починається з 1 січня 2024 року, земля відкриється і для юридичних осіб. Але за кількох умов: не більше 10 тисяч гектарів, якщо вони створені і зареєстровані за законодавством України і серед засновників немає іноземців. При цьому треба враховувати не лише той обсяг землі, яким володіє конкретна юридична особа. Але й ті ділянки, власниками яких є бенефіціари цієї юрособи.

Тут я хотів би зазначити, що такі норми прописані у законі на даний момент. Не виключаю, що упродовж наступних трьох років ситуація може змінитися. Наприклад, будуть переглянуті терміни набуття чинності закону для юросіб або зміняться умови придбання. Тому юридичним особам варто слідкувати за активністю законодавців.

Час, відведений на поетапне введення в дію закону, держава повинна використати грамотно. А саме — передбачити додаткові реальні джерела фінансування, доступні кредити для вітчизняних агровиробників тощо. Позитивним моментом в цьому є той факт, що тепер українські фермери зможуть використовувати землю як заставу для кредитування. Завдання держави — забезпечити вітчизняних сільгоспвиробників доступними кредитами.

Однією з найважливіших норм закону я б назвав те, що, згідно з документом, скасовується заборона на зміну цільового призначення сільськогосподарських земель. Це дозволить використовувати такі землі в інших галузях господарства. Звісно, є ризик, що в такому разі усі с/г угіддя перейдуть під забудову висотками та торговими центрами. Але ці питання повинна контролювати громада.

Що стосується одного з найбільш дискусійних питань — ризику розпродажу землі іноземцям. На мій погляд, у законі встановлено надійний запобіжник проти цього. Іноземні громадяни зможуть купувати землю через українських юридичних осіб. Але за умови прийняття такого рішення на референдумі відповідно до закону. Проте і це ще не остаточно, адже існують подання щодо перевірки даних положень на відповідність Конституції України, що може уповільнити процес або надовго заморозити його. Та й сам механізм референдуму, на мою думку, робить майже неможливим володіння іноземцями українською землею. Бо, щиро кажучи, якщо поставити питання саме так, то більшість громадян України нададуть негативну відповідь на питання, чи можна іноземцям володіти українськими чорноземами.

Навряд чи процес відкриття ринку землі з 1 липня пройде гладко та спокійно, як передбачено законом. На нас, напевно, чекає чимало несподіванок. Наприклад, не до кінця зрозуміло, як працюватиме передбачений законом механізм онлайн-аукціонів, якщо врахувати, що великий процент людей, котрі захочуть продати землю, похилого віку і не знайомі із сучасними технологіями? Чи не буде неприємних сюрпризів під час перевірки земельних ділянок у реєстрах — починаючи від фактичної наявності, закінчуючи межами та площами цих ділянок? На ці та інші питання ми зможемо отримати відповіді під час практичного застосування закону.

Але хай там як, позитивів відкриття земельного ринку набагато більше, ніж ризиків. Як стверджують експерти Київської школи економіки, це дозволить у найближчі два роки отримати близько 2 млрд доларів — тобто, 1,5% ВВП. Та й сама земля істотно зросте у ціні. Лише в очікуванні продажу вартість "чорного золота" збільшилася учетверо. Експерти прогнозують, що з 1 липня 2021 року вартість гектару землі коливатиметься у межах 50 тисяч гривень. А з 2024, коли землю зможуть купувати юридичні особи — її ціна зросте ще на 30-40%. Отже, українське "чорне золото" буде оцінене за ринковою вартістю, власники паїв отримають належне, державний бюджет поповниться додатковими надходженнями, і при цьому земля залишиться у власності українських громадян.