Розвідка Британії оцінила здатність РФ захистити Керченський міст від ударів ЗСУ

Про це повідомляє розвідка Великобританії.

Так, 14 жовтня віце-прем'єр Росії Марат Хуснуллін заявив, що пошкодження, завдані Україною в липні 2023 року ударом по Керченському мосту, було усунено достроково.

"Незважаючи на те, що міст повністю працездатний, його використання, як і раніше, обмежене через процедури, запроваджені після першого українського удару в жовтні 2022 року. Вантажівки та паливо, як і раніше, перевозяться поромом", - зауважують у розвідці Британії.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Там нагадують, що Керченський міст залишається життєво важливою ланкою у підтримці російської окупації Криму та армії РФ на півдні України.

Однак, за даними розвідки Британії, тепер міст став значним тягарем, який вимагає багатокомпонентного захисту, включаючи використання систем протиповітряної оборони та екіпажів, які могли би бути розгорнуті в іншому місці

"Можливості російських сил захистити цю "велику і вразливу" споруду, як і раніше, будуть наражатися на загрозу через винахідливість українських військових та служб безпеки", - підкреслюють у розвідці Британії.

Вибухи в Криму: хронологія атак по Керченському мосту

Міст через Керченську протоку, який росіяни побудували після окупації Криму, зазнавав пошкоджень двічі.

8 жовтня 2022 року на мосту стався вибух, який, за даними росіян, спричинив обвалення двох прольотів автомобільної частини і сильну пожежу на залізничній. 

Тоді президент України Володимир Зеленський порадив окупантам тікати чи знайти спосіб здатися в український полон.

За словами голови СБУ Василя Малюка, розробкою та реалізацією спецоперації з мостом займався він та двоє довірених співробітників. 

Для першої атаки розглядали різні варіанти. Зокрема, була ідея переправити вибухівку в товарних вагонах. Однак росіяни заборонили провезення залізничною частиною мосту будь-яких вантажів, крім військових. Тому в СБУ вирішили використати фуру, навантажену бочками з олією, в яких і сховали б вибухівку. Однак цей варіант не гарантував "непомітності", за якої вантаж перетнув би міст.

Врешті Малюк вигадав варіант із вибухівкою, обережно обмотаною целофановою плівкою. Такий вантаж у вигляді великих рулонів виглядав цивільним і не повинен був викликати підозр.

СБУ розрахувала товщину шару плівки, яка приховала від митних сканерів металеві циліндри-сердечники, накачані сумішшю гексогену.

Сумарна вага вантажу в тротиловому еквіваленті відповідала 21-й тонні, або 42-м російським гіперзвуковим ракетам "Кин­жал".

Ще раз вибухи на Кримському мосту пролунали 17 липня. Один із прольотів обʼєкта було частково зруйновано, автомобільний рух на мосту зупиняли.

Російська влада заявила про атаку двома аквадронами.

У розробці нового удару по Кримському мосту, який було здійснено 17 липня 2023 року, велику роль відіграв керівник одного з управлінь військової контр­розвідки – офіцер на псевдо Хантер, який причетний до створення морських дронів.

Апарати були начинені вибухівкою і керувалися дистанційно. Їх зробили з унікального матеріалу, непомітного для ворожих радіолокаційних станцій. Конструкція дронів передбачала три види управління і самознищення в разі необхідності.

Українські спецслужби передали американському телеканалу CNN ексклюзивні кадри, на яких зафіксовано момент, коли використали експериментальний морський безпілотник для атаки на Кримський міст.