Весняні посадки. Чому в Ураїні активізувалася боротьба з корупціонерами і що буде далі

Ранок середи 1 лютого позначився обшуками в одіозного бізнесмена Ігоря Коломойського. СБУ та ДБР проводили обшуки в будинку лідера неформальної групи “Приват” в рамках справи про привласнення колишнім менеджментом 40 млрд гривень компаній “Укрнафта” та “Укртатнафта”, котрі раніше були під контролем “приватівців” та повернулися під державний контроль ще в листопаді минулого року. 

Крім Коломойського в цей же день обшукували колишнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та повідомили про підозру колишньому міністру енергетики Ігорю Насалику. Також підозру від ДБР отримав колишній замміністра оборони В’ячеслав Шаповалов, котрий підозрюється в причетності до закупівель продуктів для ЗСУ за завищеними цінами. Крім цього було звільнено керівника Митної служби та анонсовано кадрові зніми у всьому керівному складі цієї структури. 

Звісно після корупційних скандалів січня відповідна реакція правоохоронців є доволі очікуваним та потрібним кроком. Через війну український бюджет є дуже залежним від зовнішньої допомоги, а спроможність ЗСУ захищати країну в боротьбі з ворогом залежить від поставок західної зброї. Західне суспільство є досить чутливим до корупційних скандалів, а наратив щодо того, що Україна є корумпованою державою, котра розкрадає західну допомогу досить активно просувають кремлівські пропагандисти як в самій Росії, так і на заході. Тож спроможність до самоочищення та рішучі дії в боротьбі з корупцією можуть бути питанням виживання для воюючої країни.

Крім того, 2 лютого очікується візит до Києва голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Очікується що під час цього візиту можуть бути озвучені перспективи щодо членства України в ЄС. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль раніше заявляв, що Україна розраховує на прискорену процедуру вступу до Євросоюзу, а саме на повноправне членство протягом двох років. Однак попри те, що Україна має репутацію країни, котра захищає європейські цінності зі зброєю в руках, консенсусу щодо її швидкого членства в блоці серед лідерів ЄС нема. За повідомленнями європейських ЗМІ, очікується що під час візиту до Києва фон дер Ляєн похвалить українську владу за прогрес на шляху до реформ, але навряд чи озвучить рішення щодо членства України в блоці найближчим часом. Під час візиту голови Єврокомісії обговорюватиметься і питання фінансування воюючої України. Таким чином активність правоохоронців саме напередодні візиту цілком може бути елементом створення потрібної атмосфери для високої гості.

Обшуки у Коломойського та Авакова могли бути сигналом для депутатів

Голова правління центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, каже що відносини між Коломойським та Банковою охололи з двох причин. По-перше, після перемоги Зеленського на президентських виборах Коломойський намагався керувати депутатами в тому числі з президентської фракції, що дуже не сподобалось Банковій. Тож Зеленський ще до великої війни намагався всіляко обмежити вплив Ігоря Валерійовича на політику, котрий контролював доволі значну депутатську групу в фракції “Слуга Народу”. Багатьом з цих депутатів тоді доволі жорстко поставили питання: в чиїх інтересах вони працюватимуть далі? Більшість з парламентарів погодилася перейти на бік президента. Інших, як наприклад Олександр Дубінський, показово виключили з фракції.

По-друге, США ввели санкції проти Ігоря Коломойського та його родини. А в поточних умовах критичне ставлення до бізнесмена в США дуже сильно впливає і на відношення до нього Банкової.

“Чому обшуки у Коломойського відбулися саме зараз? Припускаю, що це пов’язано з нещодавніми чутками щодо його політичної активності. Були повідомлення стосовно того, що бізнесмен збирав близьких до себе депутатів на Буковелі та щось з ними обговорював. Очевидно таку активізацію з боку Коломойського влада розцінила як виклик для себе. Тож таким чином його вирішили поставити на місце. Разом з тим показати членам парламенту, що потрібно тримати дистанцію та не зв’язуватися з цією людиною, оскільки в неї проблеми. Це ж саме може стосуватися й обшуків у Авакова зі Столаром”, - каже Фесенко.

Він зазначає, що “приватівці” контролювали “Укрнафту” та “Укртатнафту” ще за часів президентства Ющенка, а компанію повернули під контроль держави в листопаді минулого року. За час управління “приватівцями” навколо компаній було багато корупційних скандалів. Тож юридичні підстави в правоохоронців цілком могли бути. Однак Фесенко вважає, що обшуки саме у акціонера мають політичний підтекст.

“Зараз Банкова намагається зберегти контроль в парламенті. Депутатів від ОПЗЖ, котрі з міркувань власної безпеки голосують “як треба” стає з кожним тижнем все менше. Тож голосів теж може не вистачати. Тому у Коломойського могли спробувати скористатися ситуацією та шантажувати президентську партію чи торгуватися з нею. Тож їм продемонстрували, що жодних поступок не буде, а хто буде качати права чи ставити ультиматуми буде мати проблеми”, - говорить Фесенко.

Фесенко також вважає, що причиною активізації правоохоронців може бути саміт Україна-ЄС, котрий невдовзі має відбутися. Він каже, що звільнення на митниці, підозра заступнику міністра оборони та інші події можуть бути сигналом для ЄС про те, що Україна активно бореться з корупцією та готова до самоочищення.

Цю думку поділяє й один з депутатів фракції “Слуга Народу”, котрий на правах анонімності розповів Delo.ua про те, що партнери України послали владі доволі чіткі сигнали про умови на яких готові продовжити співпрацю. Певно це й стало причиною такої “зачистки”. Разом з цим співрозмовник видання сумнівається, що обшуки у Коломойського могли бути пов’язані з політичною активністю його депутатів.

“Влітку коли вся ця група депутатів не мала жодної підтримки від Коломойського, ходили чутки, що вони пішли “на поклон” до  Арахамії. Хотіли виторгувати для себе додаткові умови та преференції, але Давид їм відмовив. Проте вони час від часу голосували разом з нами. Може Ігор Валерійович їх і збирав, та чи підуть вони до нього знову складно сказати”, - розказав депутат.

Фактор війни

Політтехнолог Олексій Голобуцький вважає, що правоохоронці активізувалися в боротьбі з корупціонерами через те, що у влади з’явилася політична воля. Також з’явились виконавці в особі виконуючого обов’язки голови СБУ Василя Малюка, що дуже важливо оскільки багато хто з української еліти пов’язаний родинними та бізнесовими зв’язками.

“Звичайно багато в чому такої активності став фактор війни. Ейфорія та відчуття того, що ми вже завтра візьмемо Москву скінчилися ще минулого року. Ми всі вже прийняли той факт, що війна може бути довгою, а наша залежність від Заходу збільшується. Нам до повномасштабної війни так і не вдалося збудувати свою воєнну промисловість, а радянські запаси закінчуються. Тож пройде ще декілька місяців і в нас майже більшість озброєння буде західного походження. Навіть та рязанська зброя котра в нас є вона здебільшого західного походження. Я вже не кажу про залежність бюджету від західної допомоги. Я думаю в цих умовах вищому керівництву країни вже нічого втрачати. Навіть те, що Коломойський контролює значну групу в парламенті не є завадою щодо того, щоб почати серйозну діяльність проти нього”, - каже Голобуцький.

Він зазначає, що до кожного з фігурантів гучних справ, в рамках яких велися слідчі дії 1 лютого у правоохоронців можуть бути цілком об’єктивні питання. І цілком можливо що активізація боротьби з корупцією є наслідком переконливого бажання заходу змінити ситуацію в Україні. 

“Для нас та нашого суверенітету буде краще якщо ми будемо боротися з корупцією самі, ніж коли західні союзники візьмуть справу у свої руки. Звісно ми прогресуємо в цьому питання і такого безладу як був при Януковичі в нас давно нема, але поточна ситуація все одно є неприпустимою та загрожує майбутньому нашої країни”, - говорить Голобуцький.

Колишній міністр інфраструктури та член партії “Європейська Солідарність” Володимир Омелян також зазначає, що союзники України вкрай стурбовані ситуацією всередині країни.

“Вони допомагають нам перемогти ворога і водночас з нерозумінням ставляться до ситуацій коли у нас для військових купують яйця втричі дорожче, або крадуть на генераторах. Поки йде війна ми домовилися не критикувати владу, але з розумінням того, що влада себе веде прозоро, ефективно і влада показує приклад. Нажаль ми поки бачимо багато негативних прикладів які нівелюють нашу підтримку владі. Тож якщо ці справи будуть доведені до суду та будуть винесені справедливі вироки це не лише відповідатиме очікуванням союзників, але й очікуванням українського народу. Проте список фігурантів кримінальних справ наразі є закоротким, наприклад мені невідомо, чому не сидить колишній голова СБУ Баканов, або де зараз колишній очільник ДБР”, - сказав Омелян.