Влада надала УПЦ на її прохання умови декларації розриву з Москвою, але та відмовчується - ДЕСС

климент сильвестр
У ДЕСС кажуть, що контактували з митрополитом Климентом та архієпископом Сильвестром, але тепер вони мовчать. Фото: сайт УПЦ

Державна служба з етнополітики та свободи совісті заявляє, що передала Українській православній церкві, що зберігає канонічну єдність з Руською православною церквою, сформульовані рекомендації про те, як їй недвозначно "засвідчити вихід зі складу РПЦ", але відповіді у обумовлений строк не отримала.

Як ідеться у повідомленні профільного відомства, до нього надійшли численні звернення духовенства та представників монаших громад з приводу зустрічі, яка відбулась між керівництвом ДЕСС та членами єпископату УПЦ. Зазначається, що ці звернення мотивовані тим, що священноначалля не інформує про зміст зазначеної зустрічі, що породжує численні спекуляції на цій темі. У зв’язку з цим ДЕСС підтвердила, що така зустріч дійсно відбулася.

"Під час неї члени єпископату УПЦ, які за їхніми словами діяли за благословенням предстоятеля УПЦ митрополита Онуфрія, висловили бажання отримати письмові рекомендації про те, які дії з боку УПЦ могли б засвідчити про її вихід зі складу РПЦ. Такі рекомендації були сформульовані і надіслані вже наступного дня після зустрічі", - кажуть у держслужбі.

Згідно повідомлення, члени єпископату обіцяли розглянути ці роз’яснення у двотижневий термін, але відповіді на лист ДЕСС не надійшло ані в двотижневий, ані в трьохтижневий термін.

Тому, "враховуючи значний інтерес до цього питання в релігійному середовищі", відомство вирішило все ж опублікувати сам лист з зазначеними рекомендаціями, який був надісланий представникам УПЦ.

Адресований він був митрополиту Ніжинському і Прилуцькому Клименту та архієпископу Білогородському Сильвестру. З листа випливає, що зустріч відбулася 31 травня у Києво-Печерській Лаврі.

Серед дій, які, згідно позиції ДЕСС, були б сприйняті як декларація виходу з-під Московського патріархату, значиться оприлюднення офіційного документу органу церковної влади або особи (осіб), уповноважених говорити від імені УПЦ, про її вихід з усіма її єпархіями, синодальними установами, благочиннями, монастирями, духовними навчальними закладами, братствами, сестринствами, парафіями та місіями зі складу РПЦ.

В свою чергу, архієреям та клірикам УПЦ, які входять до складу єпископату РПЦ, її синоду, синодальних установ, комісій міжсоборної присутності, треба надіслати заяви про вихід з них і оприлюднити ці заяви.

Також УПЦ має офіційно повідомити про вихід зі складу РПЦ помісні православні церкви. Втім, у відомстві не уточнюють, чи має бути таке повідомлення надіслане Православній церкві України, канонічність утворення якої РПЦ та, відповідно, УПЦ не визнають.

Окрім цього, для декларації свого розриву з Москвою, як вказує держслужба, УПЦ варто накласти церковні покарання та/або виключити зі складу єпископату і кліру осіб, які брали безпосередню участь в анексії загарбаних українських земель, добровільно співробітничають з російськими окупантами та "освячують зброю, якою вбивають українців".

Ще однією умовою названо оприлюднення офіційної позиції з приводу вчення патріарха РПЦ Кирила про "змиття гріхів загарбникам, які загинуть в Україні", благословення ним війни проти України, а також дії органів російської церковної влади з анексії єпархій УПЦ.

Позицію щодо цього має сформулювати орган УПЦ, на який її внутрішніми настановами покладено обов’язок вираження її позиції з актуальних проблем сучасного суспільства та оцінки найважливіших подій у сфері міжцерковних, міжконфесійних та міжрелігійних відносин.

"Видається, що такі дії могли б засвідчити про розрив безпосередніх зв’язків підпорядкування у відносинах між УПЦ та РПЦ, яка стала одним з інструментів війни, розв’язаної Росією проти України", - резюмують у ДЕСС.

Нагадаємо при цьому, що УПЦ раніше вже робила в односторонньому порядку кроки, що символічно демонстрували відхід від РПЦ, зокрема в квітні розпочала самостійно варити миро, яке раніше отримувала з Москви, а ще в травні 2022 року перестала поминати патріарха РПЦ Кирила як "великого господина та отця нашого", як це було до цього прийнято в УПЦ, поминаючи лише за ім'ям у числі предстоятелів автокефальних церков.