Українці витрачають на їжу та обовʼязкові платежі 66% свого бюджету, що у 2,5 раза більше за середній світовий показник - "Делойт"

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Українці продовжують економити та рідше здійснювати покупки

За даними "Делойт" Україна, в 2023 році, залежно від категорії товарів, від 41% до 77% споживачів економили на покупці товарів. Однак спостерігається й позитивна динаміка, якщо порівнювати дані 2022 року, коли економили 47%–86% українців. 

Так, за минулий рік споживачі найменше економили на лікарських засобах, дитячих товарах та купівлі готової їжі. Найбільше українці економили на одязі та взутті, товарах домашнього вжитку та побутовій хімії, косметичних засобах і парфюмерії. 

Середній чек: у лідерах українці, які перебувають за кордоном

Щодо продуктів харчування, які становлять значну частку чека українців, то витрати в цьому сегменті зросли у 32% споживачів. Значна частина українців купує їжу (47%) та ліки (43%) про запас. 

Провідну позицію за середнім чеком однаково в офлайн-і онлайн-магазинах становлять українці, які перебувають за кордоном - 2095 грн і 1984 грн відповідно. У 2022 році цю позицію займали ВПО - 1568 грн і 1699 грн (середній чек в офлайн- і онлайн-магазинах відповідно).

Українці, які виїхали за кордон, є лідерами за середнім чеком у 8 категоріях із 20 досліджених. У онлайн-магазинах це продукти харчування, одяг та взуття, косметичні засоби та парфумерія, а у офлайн-магазинах: продукти харчування, одяг та взуття, косметичні засоби та парфумерія, електроніка та побутова техніка, дитячі товари.

Онлайн-шопінг стає все більш популярним серед українців

Результати дослідженя показали, що онлайн-сегмент продовжує розвиватися, адже частота замовлень збільшилась на 12%. Найчастіше в інтернеті українці купують електроніку та побутову техніку (26%), косметику та парфумерію (19%), а також одяг та взуття (17%).

Офлайн залишається важливим форматом купівлі в житті українців. Якщо порівнювати з 2022 роком, коли через повномасштабне вторгнення та питання безпеки частота офлайн-покупок суттєво скоротилася до 50%, то у 2023-му спостерігалось відновлення, адже кількість покупок збільшилась на 9%.

Найчастіше в традиційних магазинах купують їжу (85%), алкогольні напої (79%), товари для дому та побутову хімію (72%).

Дозвілля не в пріорітеті витрат

Українці переосмислюють свої харчові звички та змінюють пріоритети. Відвідування ресторанів і барів у 2023 році скоротилося: 55% опитаних робили це значно рідше, ніж у 2022 році. 

Найбільше зниження зафіксовано у відповідях українців віком 43-57 років. Про зростання відвідуваності цих закладів повідомили 7% опитаних вікової категорії 18-27 років, що майже вдвічі менше, ніж у 2022 році. Суттєве зниження відвідуваності ресторанів/барів спостерігалось у мешканців населених пунктів розміром від 50 тис до 100 тис осіб.

Натомість зростає популярність приготування їжі вдома (50%), найбільше це стосується тимчасово безробітних (53%), фрилансерів (72%) і тих, хто займається домогосподарством (59%).  

Дозвілля продовжує бути не в пріоритеті витрат – 65% респондентів економлять на розвагах поза домом, а 58% рідше, ніж у 2022 році відвідують кінотеатри та концерти. Проте онлайн-розваги стають все більш популярними: 32% українців збільшили витрати на перегляд ТБ та стримінгових каналів.

Все більше українців регулярно донатять

Невід’ємною частиною споживацької поведінки співвітчизників залишається громадянська позиція. Як і в 2022 році, абсолютна більшість споживачів (70%) продовжує бойкотувати виробників товарів/продавців, які не залишили ринок РФ, а донати стали майже такими ж популярними, як продукти харчування.

За даними дослідження, 92% українців донатять на допомогу ЗСУ або постраждалим внаслідок воєнних дій більше, ніж у 2022 році. Також 33% опитаних роблять це систематично. Більш ніж удвічі зросла кількість співвітчизників, які донатять регулярно, перебуваючи за кордоном – із 17% до 38%.

Розподіл бюджету споживачів у світі

Дослідження "Делойт" показало, що понад удвічі більше, ніж середній світовий показник, українці витрачають на товари та послуги першої необхідності.

Україна - єдина країна, порівнюючи з іншими, в якої витрати на продукти харчування та обовʼязкові платежі перевищують 50% бюджету (66%), що у 2,5 раза більше за середній світовий показник. Серед таких категорій, як одяг та взуття, охорона здоровʼя, транспортні витрати та цифрові послуги, немає відчутної різниці між респондентами в Україні, інших вищезазначених країнах та середнім світовим показником.

Значно менше витрачається на товари та послуги, які не є необхідними для базового існування. Найбільш помітна різниця у розподілі бюджету на такі категорії, як дозвілля (зокрема, ресторани/кафе), відпочинок і туризм, а також електроніка, побутова техніка та товари домашнього вжитку. Україна відзначається низьким показником витрат на ці категорії, менше 5% місячного бюджету (2% та 2% відповідно), чим відрізняється від інших країн, де цей показник наближається до 1/3 бюджету (31% - у США, ПАР та середній у світі), а найменший рівень витрат - 1/4 бюджету (Канада).

Серед зазначених країн, що характеризуються схожим менталітетом та рівнем розвитку, виділяється Польща. В бюджеті поляків на покриття неминучих витрат йде менше половини - 47%, що на 37% менше, порівнюючи з бюджетом українців. Це дає змогу громадянам Польщі витрачати більш ніж третину бюджету на такі категорії, як одяг та взуття (10%), електроніка, побутова техніка та товари домашнього вжитку (12%), дозвілля (зокрема, ресторани/кафе), відпочинок і туризм (15%), що, зі свого боку, втричі більше, ніж на це витрачають українці (12%).

При цьому майже немає різниці у витратах на такі категорії, як охорона здоровʼя (українці - 4%, поляки - 5%), транспорт (5% та 6% відповідно) та цифрові послуги (по 4%). На заощадження у людей в Польщі йде 7%, що на 75% більше, ніж у людей в Україні (4%).