ДБР завершило слідство у справі про хабар від Гринкевича у $500 тисяч

Економічна відповідальність: Топ платників податків 2024

Якщо ваша компанія входить до топ-10 підприємств своєї галузі, якщо вона свідомо будуєте “білий бізнес” та чесно платить податки задля підтримки держави — запрошуємо взяти участь у проєкті “Економічна відповідальність: Топ платники податків 2024”

Заповнити анкету

Як ідеться у повідомленні бюро, метою надання хабаря було повернення арештованого майна та закриття кримінального провадження проти компаній підприємця, які є одними з найбільших постачальниками Міністерства оборони.

За даними слідства, Гринкевич дізнався про відкриття кримінального провадження щодо махінацій з закупівлями одягу та білизни для Збройних сил України у 2023 році. Аби уникнути відповідальності, він і вирішив підкупити одного з керівників Головного слідчого управління ДБР.

Отримавши пропозицію неправомірної вигоди, посадовець негайно доповів про це своєму керівництву, внаслідок чого підприємець був затриманий правоохоронцями під час передачі сумки з готівкою у ресторані.

На теперішній час сторона захисту ознайомлюється із матеріалами досудового розслідування, після чого воно буде передано до суду.

В Офісі генерального прокурора уточнили, що завершено досудове розслідування стосовно громадянина за фактом надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище (частина 3 статті 369 Кримінального кодексу). Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до 8 років з можливою конфіскацією майна.

Суть справи Гринкевича

Компанії львівського підприємця Гринкевича виграли 23 тендери на постачання одягу на суму понад 1,5 мільярда гривень для Міноборони.

Однак було встановлено, що до виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займались будівництвом та не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міноборони.

Аналіз зовнішньоекономічних контактів та митних документів зазначених підприємств виявив факти завищення вартості товарів, поставлених для Міноборони.

При цьому правоохоронці виявили повне невиконання шести контрактів, а щонайменше за сімома договорами підприємства поставили товар на склади військових частин лише у невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов'язань.

За оцінками ДБР, замовлення товарів у компаній Гринкевича призвело до збитків державі у розмірі 1,2 мільярда гривень і, відповідно, до зриву постачань.

П’ятьом спільникам бюро 17 січня повідомило про підозру у створенні та участі у злочинній організації та у шахрайстві в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах (частина 5 статті 190, частини 1 та 2 статті 255 Кримінального кодексу).

Натомість ще до цього, 29 грудня, правоохоронці затримали Гринкевича під час спроби дати 500 тисяч доларів посадовцю ДБР. За ці кошти чиновник мав сприяти поверненню майна, яке було вилучено в рамках зазначеної вище справи, про яку дізнався бізнесмен.

На початку січня Міноборони вирішило розірвати всі договори з компаніями, які пов'язані з Гринкевичем. 11 січня стало відомо, що суд наклав арешт на нерухоме майно та автівки преміум-класу, які перебувають у власності сім’ї бізнесмена, а також на майно та рахунки підконтрольних йому компаній.

Після оголошення підозри суд заарештував Гринкевича з можливістю виходу під заставу в 429 мільйонів гривень, а трьом його спільникам обрав аналогічний запобіжний захід із заставами у 500 мільйонів для кожного.

22 січня було затримано й згодом заарештовано з тим самим розміром застави п’ятого учасника організації – сина Гринкевича Романа, який намагався втікти з України.