Ціна на газ у Європі підбирається до $1000. Українцям час готуватися до подорожчання всього?

Напередодні опалювального сезону ціни на газ у Європі стрімко зростають . Так, остання пікова вартість жовтневого ф'ючерсу на спотовий індекс TTF 15 вересня становила 70,7 євро за мегават, що відповідає 957,6 дол. за 1 тис. куб. м. І хоча історичний рекорд у 969 дол. за тисячу кубометрів ще не побитий, побоювання додає той факт, що стрімке зростання цін сталося в сезон накачування, коли газу витрачається мало і попит на нього низький.

У контексті добудови газопроводу "Північний потік-2" з боку керівництва "Нафтогазу" було озвучено тези, що енергетична криза в Європі викликана діями російського газового монополіста "Газпрому", який відмовився бронювати додаткові транзитні потужності української газотранспортної системи і зараз постачає в Європу набагато менше газу, чим міг би. За словами голови "Нафтогазу" Юрія Вітренко, таке зростання цін є нічим іншим, як спланованою кампанією Росії проти Європи

Безумовно, логіка в цих заявах є і елементом шантажу в діях "Газпрому" цілком може бути. На користь цієї тези кажуть заяви Кремля: під час пікової ціни 15 вересня було озвучено, що вартість газу знизиться після того, як буде запущено "Північний потік-2". Раніше у "Газпромі" сподівалися запустити газопровід на початку жовтня. Хоча "Північний потік-2" вже добудований, його оператор має діяти в рамках європейського законодавства , а сам газопровід потрібно ще сертифікувати. Внаслідок цього газопровід запрацює лише у 2022 році.

Пікову ціну на газ вдалося знизити завдяки постачанню норвезьких газовиків. Після завершення профілактичних ремонтів на своїх родовищах норвежці відновили прокачування газу. А другий після "Газпрому" найбільший постачальник Європи норвезький газовий гігант Equinor заявив про намір збільшувати видобуток скрізь, де можливо. Після цього ціни впали на 200 дол. за 1 куб. м. А після того, як "Газпром" повторно відмовився бронювати потужності української ГТС ціна знову підскочила до 900 доларів за тис. кубометрів.

Зимовий період, коли попит на газ вищий, ще попереду, а ситуація напередодні опалювального сезону викликає багато питань. Delo.ua розповідає, що спричинило аномальне зростання цін, як енергетична криза в Європі позначиться в Україні під час опалювального сезону і чи буде в період зимових холодів ціна на газ вища за $1 тис за тисячу кубометрів.

Чому це сталося? "Газпром", глобальний кліматичний тренд та конкуренція з Азією

За словами директора інтегрованих комунікацій групи "Нафтогаз" Максима Білявського, схожа цінова ситуація на європейських хабах вже траплялась у Європі у березні 2018 року. Тоді це було пов'язано з аномально холодним фронтом "Звір зі сходу" (The Beast from the East), що призвело до різкого збільшення споживання газу та підвищення його вартості майже до 1 тис. дол. за тисячу кубометрів.

Білявський зазначає, що нині цінова ситуація обумовлена обмеженням постачання газу до Європи з Росії, а також зростанням котирувань на скраплений газ на азіатських ринках.

Також однією з причин стала зміна тренду на основній газовидобувній базі Європи — Гронінгенському родовищі. Колись це родовище було головним постачальником газу для споживачів Північно-Західної Європи, проте через високу сейсмічну активність влада Нідерландів вирішила вивести родовище з експлуатації до 2028 року, незважаючи на великі запаси газу (2,7 трлн куб. м).

Разом із скороченням видобутку в Європі очікується збільшення попиту на блакитне паливо, через що підвищиться імпортозалежність ЄС від постачальників газу з Росії та постачальників ЗПГ (зрідженого газу). Глобальний кліматичний тренд European Green Deal та CBAM змушуватимуть виробників електроенергії відмовлятися від вугільної генерації та переходити на газ.

При цьому на європейські ціни вплинуло зниження обсягів видобутку газу в США. Через глобальну кліматичну політику там обмежується видача нових ліцензій, а також зменшується активність бурових робіт на діючих ділянках.

Проте головною причиною Білявський називає дії "Газпрому". Російський газовий монополіст відмовився бронювати додаткові потужності української ГТС і збільшувати постачання газу до Європи, незважаючи на високий попит, щоб натиснути на ЄС у питанні запуску "Північного потоку-2".

Біржовий міхур та тиск на Єврокомісію

На думку директора спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадія Рябцева, ситуація з цінами на газ у Європі дуже нагадує біржовий міхур. Щось подібне трапилося з нафтою у 2008 році, коли ціна за барель була 141 дол., але потім обвалилася до 30 дол.

Рябцев вважає, що основною причиною зростання вартості газу є не стільки політика "Газпрому", скільки бажання європейських фінансових кіл заробити: "Расте не ціна на газ, а спекулятивні котирування на європейських газових хабах, на яких торгують надлишками газу, а їх зараз якраз Окрім постачальників і споживачів газу в торгах беруть участь трейдери та фінансові організації, які торгують по суті повітрям, це дуже легкий спосіб заробити, якщо у тебе є сума і ти можеш їй ризикувати. збільшуються, ніхто не хоче вкладати у видобуток газу, його транспортування, легше формувати ВВП країни за рахунок таких транзакцій. А казино ніколи не програє. Програють пересічні інвестори".

Експерт вважає, що головними ініціаторами та бенефіціарами цінового ралі є компанії з Німеччини, Австрії та Нідерландів. Також він вважає, що газова бульбашка лопне, коли буде запущено "Північний потік-2" і до Європи піде дешевий газ із Росії.

Енергетичний експерт Валентин Землянський згоден, що Європа має справу з біржовим міхуром. За його словами, у 2020 році видобувні компанії всього світу зазнали збитків, газ тоді коштував менше 100 дол. за тисячу куб. м. Нинішня ситуація із цінами дасть газовикам можливість відшкодувати провал річної давності.

Також Землянський не виключає впливу такого фактору, як запуск "Північного потоку-2": "Європейське бізнес-лобі хоче грати за своїми правилами, а не за правилами Європейської комісія, виходячи з політичної доцільності взаємин з Росією. Тобто бізнес перебуває поза політикою, йому начхати на Путіна і на взаємини з Україною. Для європейського бізнесу пріоритетом є максимізація прибутку та мінімізація збитків".

На його думку, поточна цінова ситуація на ринку газу вирішує кілька завдань для європейського бізнесу. По-перше, бізнес може непогано заробити, коли бульбашка лусне. По-друге, експерт не відкидає внутрішньоєвропейської політичної гри, щоб обмежити повноваження Єврокомісії з регулювання європейського газового ринку та запуск "Північного потоку-2".

"Тут головну скрипку грає потрійний союз, що складається з Росії, Німеччини та Австрії. Говорити про те, що у всьому винен "Газпром", недалекоглядно. Після запуску "Північного потоку-2" цей міхур, безумовно, лусне", - зазначає Землянський.

У свою чергу засновник консалтингової компанії EXPRO Consulting Геннадій Кобаль вважає, що про сплановану акцію чи узгоджені дії когось говорити не варто: "У газовому бізнесі багато факторів складно прогнозувати, наприклад, відсутність вітру або погану роботу вітрових електростанцій. Азіатська економіка цього року Японія збільшила споживання газу на 6%, Китай на 26%, мало хто міг подумати, що Бразилія збільшить закупівлю газу, там була суха зима, і вироблення ГЕС була дуже малою, вони заміняли ці потужності виробленням газових електростанцій. Тому варто говорити про кілька факторів, що призвели до підвищення цін на газ”.

Європі пророкують продовольчу інфляцію

При поточному ціновому тренді в сезон завантаження прогнози на зиму виглядають досить похмурими. Так, видання Bloomberg повідомило , що деякі компанії вже заявили про закриття заводів у Європі. На думку видання, енергетичні ринки Європи є останнім прикладом того, як зростання цін на сировинні товари позначається на світовій економіці. Обмежені поставки всього, від алюмінію до зерна та нафти, викликали побоювання щодо подальшого зростання інфляції. При цьому більш високі витрати на опалення остаточно спустошать гаманці громадян ЄС, які й так зіткнулися з підвищенням цін на продукти харчування. До того ж багато хто з них все ще бореться з наслідками пандемії.

При цьому природний газ — це не лише паливо, а й технологічна сировина для хімічних заводів, які виробляють добрива. Тому зростання цін на газ найбільш чутливі саме такі підприємства.

Першими закрилися підприємства гіганта хімпрому компанії CF Industries. Аналітики Bloomberg вважають, що такий крок обмежить обсяг виробництва компанії і вплине на ринок, оскільки інші компанії також можуть наслідувати приклад CF. А це може спричинити ажіотаж вже на цьому ринку.

При цьому ціни на добрива вже досить високі, і це також позначається на європейських фермерах, зростання яких може посилити продовольчу інфляцію.

У свою чергу, аналітики одного з найбільших у світі інвестиційних банків Goldman Sachs Group Inc також прогнозують важкі наслідки для європейської економіки, якщо зима буде холодною. У цьому випадку Європі доведеться конкурувати з Азією за постачання зрідженого газу, що призведе до ще більшого зростання цін. Також є чималий ризик того, що зрідженого газу, який прямує до Європи, буде недостатньо для запобігання виснаженню запасів газу до кінця зими.

У цьому випадку єдиним врівноважуючим механізмом буде подальше значне підвищення європейських цін на газ та електроенергію разом із скороченням попиту на електроенергію у промисловому секторі через відключення електроенергії.

До чого готуватись Україні

Рябцев вважає, що цінове ралі в Європі навряд чи вплине на опалювальний сезон в Україні, бо ціна на газ, який "Нафтогаз" постачає українським домогосподарствам та підприємствам теплокомуненерго, фіксована. Проблема буде у тому випадку, якщо "Нафтогаз" підвищить цю ціну.

На думку експерта, ціни на газ у Європі можуть стати проблемою для української промисловості: "Кого в Україні цікавить, навіщо буде брати газ Фірташ? Хімпідприємства та промислове об'єднання "АЗОТ" навмисне доводять до банкрутства. цих підприємств і роблять їхню продукцію неконкурентоспроможною на світових ринках, а якщо так, то й надходження валютної виручки до бюджету скорочуються, але це нікого не хвилює, оскільки всі наші розповідають про втрати від "Північного потоку-2". від прив'язки внутрішніх цін на газ до цих спекуляцій на європейських газових хабах ніхто не каже. Це набагато серйозніше для українських підприємств".

У той же час Олег Арестархов, директор з комунікацій Group DF каже, що азотний холдинг Ostchem має "достатній запас міцності", щоб тримати "газовий удар".
"Ми продовжуємо виробляти добрива відповідно до виробничих планів. Всі зобов'язання за укладеними контрактами на 100% повністю виконуються, ви можете переконатися в цьому поговоривши з будь-яким нашим клієнтом".
Він упевнений, що сьогоднішня криза призведе до переформатування українського ринку добрив: багато трейдерів, які торгують імпортом, помруть, а фермери більше купуватимуть добрива в українських виробників і завчасно — у низький сезон.
"Це дозволить стабілізувати бізнес аграріїв", - каже Арестархов.

До речі, одне з найбільших хімпідприємств України, Одеський припортовий завод, вже зупинилося через високі ціни на газ, хоча в першому півріччі підприємство спрацювало з прибутком 430 млн грн.

Щодо того, що ціни в Європі не вплинуть на опалювальний сезон в Україні, згоден і Кобаль. На його думку, Україна сформувала запаси, також маємо власний видобуток. При цьому експерт зазначає, що через зростання споживання газу із початком опалювального сезону навряд чи варто очікувати, що ціни на газ у Європі знизяться.

"Думаю, що період високих цін триватиме до весни, до кінця опалювального сезону. Сертифікація та запуск "Північного потоку-2" не сильно змінять ситуацію. Газа більше не стане. Вартість газу в Азії висока, а це основний покупець ЗПГ, Європа споживає утричі менше. Якби у нас було більше зрідженого газу, можна було б говорити про потенційне зниження ціни", - каже Кобаль.

При цьому він вважає, що вартість газу може досягти 1 тис. дол. за тисячу кубометрів, проте протримається вона недовго: "Споживачі не зможуть платити таку високу ціну за газ. Щодо хімічної промисловості, тобто велика загроза зупинки підприємств, падіння споживання. Це вплине на баланс газу і, відповідно, його вартість. Якщо газ буде дуже дорогий, почнуть шукати альтернативу і відмовлятися від дорогого газу".

На його думку, ціна 900 дол. — це психологічний бар'єр для європейської промисловості. За такої вартості підприємства, котрим метан є сировиною, перебувають у межі збитковості.

"Я думаю, що ми знаходимося в такій точці, що дорожче - це дуже погано, а дешевше - ще рано. Тому що є ще попит на газ, є ще люди, які готові за нього платити. Ми близькі до того, що подорожчання газу призведе до зупинки великої кількості підприємств", - каже експерт.

А СЕО компанії ETG.UA Володимир Шведкий вважає, що цей ціновий тренд збережеться доти, доки пропозиція трубопровідного чи танкерного газу не покриє потреби ринків Євросоюзу.

"Такі фактори, як холодна зима, можуть посилити цей тренд і додати певної стресовості ринку, внаслідок чого ми зможемо спостерігати різкі стрибки котирувань протягом доби та в майбутньому. Якщо ж дефіцит пропозиції газу, штучно створений "Газпромом", утримуватиметься, це може викликати додаткове підвищення цін на газ протягом усього опалювального періоду", - каже Шведкий.

Також він зазначає, що відсутність газового хаба на території України, а також пропозиції з боку українських здобувачів продавати газ за форвардними контрактами на квартал та триваліший період призводять до того, що український промисловий споживач "не живе" довгостроковими закупівлями.

Тому вартість ресурсу на українському спотовому ринку зростатиме і дуже серйозно вдарить по промисловості. Промисловість та бізнес в Україні купуватимуть природний газ за ціною близько 30 тис. грн за 1 тис. куб. м. Це негативно вплине на обсяги випуску промислової продукції та погано позначиться на результатах роботи цього сектора економіки загалом.

"Як наслідок, ми побачимо зростання цін на кінцеву продукцію, зіткнемося з підвищенням загального рівня інфляції. Кожен із нас, як споживач, заплатить більше за продукти, що виготовляються в Україні", - говорить Шведкий.

Степан Крока, спеціально для Delo.ua