Чому, незважаючи на демарш наглядової ради Нафтогазу, Вітренко залишиться рукостислим на Заході

7 вересня незалежні члени наглядової ради "Нафтогазу" заявили про свою відставку. Так, наглядову раду газового гіганта залишили Лескуа Бруно Жан Гастон, Людо Ван дер Хейден та голова наглядової ради Споттісвуд Клер Мері Джоан.

Серед причин догляду було озвучено відсутність порозуміння із правлінням компанії. У своєму листі уряду незалежні члени наглядової ради зазначили, що не можуть підтримувати стабільну роботу компанії та досягти компромісу з його правлінням. А голова наглядової ради Клер Споттісвуд на брифінгу сказала журналістам, що стурбована майбутнім компанії, оскільки голова правління Юрій Вітренко не дозволяє інвестувати в "Нафтогаз".

Того ж дня прем'єр-міністр Денис Шмигаль дав доручення міністру економіки Олексію Любченку провести конкурс із відбору нових незалежних членів наглядової ради. Конкурс має завершитися в листопаді, щоб новий склад наглядової ради мав достатньо часу визначитися з вимогами до кандидата на посаду голови правління та провести конкурс на цю посаду до 1 травня 2022 року.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Ця історія ставить крапку у протистоянні нового голови правління "Нафтогазу" Юрія Вітренко та наглядової ради цієї компанії. У сторін, які, здавалося, повинні співпрацювати на благо найбільшого газового холдингу, не склалося з самого початку.

Вітренко був призначений Кабміном 28 квітня, коли уряд усунув від обов'язків голови правління його попередника Андрія Коболєва, при цьому повноваження наглядової ради на момент ухвалення цього рішення були заморожені. Цього ж дня спостережна рада "Нафтогазу" назвала відставку Коболєва наругою над принципами корпоративного управління та спробою повернутися до управління в ручному режимі.

14 червня Національне агентство із запобігання корупції направило Кабміну припис розірвати контракт з Вітренко як незаконний, а 16 червня Споттісвуд зібрала позачергове засідання спостережної ради, щоб обговорити питання усунення Вітренко з посади. Після цього Споттісвуд обговорила ситуацію з прем'єр-міністром та самим Вітренком, попросивши останнього скласти з себе повноваження до з'ясування ситуації. Варто зазначити, що зробила це голова наглядової ради за своєю ініціативою, не чекаючи відповідного розпорядження НАЗК на свою адресу. Таке розпорядження було направлено їй пізніше, 1 липня .

Із цим категорично не погодився сам Вітренко, який відмовився припиняти повноваження та зазначив, що НАЗК грає в політику , а також юридичний департамент "Нафтогазу", де вимоги нацагенства назвали юридично необґрунтованими. А ще з вимогою відставки Вітренко не погодився на акціонер "Нафтогазу" в особі Кабміну. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, отримавши приписи НАЗК, пообіцяв розібратися з питанням, а пізніше подав позов до Окружного адміністративного суду Києва, а суд у свою чергу 18 червня заблокував припис НАЗК. І хоча пізніше були нові судові позови вже з боку НАЗК та нові рішення судів, Вітренко продовжує керувати "Нафтогазом" і, швидше за все, продовжить керувати компанією до кінця конкурсу на посаду голови правління, а може, й після.

Тим не менш, відхід членів наглядової ради зі скандалом та звинуваченнями може стати ударом по репутації найбільшої нафтогазової компанії України та країни загалом. Зміна керівництва "Нафтогазу" була негативно сприйнята на Заході. Деякі західні ЗМІ навіть вважають, що саме порушення принципів корпоративного управління є причиною послаблення позицій України у переговорах щодо блокування Північного потоку-2. Delo.ua вирішило розібратися, чому наглядова рада "Нафтогазу" не змогла спрацюватись з його новим правлінням і до чого може привести ця відставка.

Для наглядової ради відставка Коболєва була "ніби ляпас"

Енергетичний експерт Валентин Землянський вважає, що саме відставка Коболєва стала головною причиною конфлікту у "Нафтогазі". Причому конфлікт у наглядової ради був не лише з самим Вітренком, але й було деяке непорозуміння з Кабміном.

"Я думаю, причини тут у внутрішньому конфлікті, який виник після відставки Коболєва. Ми ж пам'ятаємо, їх спочатку відсторонили на день, а потім повернули їм повноваження. Це було для них, як ляпас. Це люди всі статусні. Їх не на вулиці набрали". Репутаційна втрата була для них відчутною», — каже Землянський.

При цьому експерт вважає, що є й друга причина звільнення незалежних членів НАКу — стан справ у компанії. Гарний догляд дасть топ-менеджерам можливість уникнути відповідальності за проблеми в компанії, а відставка Коболєва та призначення Вітренко - це для незалежних членів наглядової ради привід красиво піти.

"Це люди, які не хочуть нести відповідальність за те, що відбувається зараз, тому що вони чудово себе відчували, вони отримували оклади. Зараз доведеться розплачуватися своєю репутацією. Розплачуватися ніхто не хоче. Вони (наглядова рада. — Delo.ua) знайшли привід, щоб не усувати Вітренко з посади, — неможливість проголосувати за його відставку. Ну і благополучно відійшли вбік», — каже Землянський.

"Реформа корпоративного управління почала здавати з того моменту, коли відправили у відставку Коболєва. Це момент №1. Другий момент: у нас реформа корпоративного управління мала неоднозначний характер, оскільки нам постійно доводили, що створення спостережних рад на держпідприємствах — це обов'язкова функція, хоча у правилах ЗРР для державних підприємств цього немає", - каже експерт.

Він зазначає, що за час роботи наглядової ради "Нафтогаз" успішно провалив усі програми зі збільшення видобутку газу, а зараз на порядку стоять питання заповнення підземних газових сховищ та проходження опалювального сезону.

"Зрозуміло, що у цих проблем є об'єктивні причини, проте всі ці питання будуть задаватися представникам наглядової ради та голові наглядової ради, оскільки саме вони діють на користь акціонерів та українського уряду, якщо ми виходитимемо зі статуту "Нафтогазу" та положення про наглядове раді. А навіщо їм нести чергові репутаційні втрати, а може, і не репутаційні, коли набагато простіше прийняти рішення і своєчасно піти у відставку?

У свою чергу співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич сумнівається у можливих репутаційних втратах для членів наглядової ради і каже, що головною причиною їхнього відходу стала все-таки відставка Коболєва.

"Все просто. Їм (наглядовій раді. — Delo.ua) не вдалося змістити Вітренко, і вони пішли. Так, цього року у "Нафтогазу", швидше за все, теж будуть збитки. Це може мати місце, але мені здається, це не основна причина. Вони торік відповіли за збитки. З них все одно жодного попиту не буде. Їхні премії позбавлять? Їхня відповідальність дуже розмита", — каже Марунич.

Вітренко залишиться рукостислим на Заході

При цьому Марунич вважає, що відхід незалежних членів наглядової ради "Нафтогазу" хоч і є дуже важливою подією в Україні, але для Заходу це лише черговий дрібний скандал.

"Вже були подібні демарші. Одних замінили іншими. Найцікавіше, чи це буде розцінено США та ЄС як порушення правил корпоративного управління. Як це сприймуть на Заході: як особисту образу членів спостережної ради чи справді дадуть Києву "жовту картку"? Потрібно почекати реакції Поки ж Вітренко скрізь приймають. Він їздив до Вашингтона, був у складі української делегації. Ніхто ж не вказав, що йому там не місце. Я думаю, що демарш матиме обмежений ефект. Істотного ефекту не буде. — каже Марунич.

Таким чином, експерти зійшлися на думці, що відхід членів наглядової ради "Нафтогазу" пов'язаний насамперед зі зміною голови правління компанії. Незалежні члени наглядової ради були людьми, які створили репутацію в галузі та зробили кар'єру в західних реаліях, тому їм дуже не сподобалося, коли рішення про зміну керівництва "Нафтогазу" акціонер в особі Кабміну приймав в обхід їх. І конфлікт у членів наглядової ради був не з Вітренко, а саме з Кабінетом міністрів.

У свою чергу в США стурбувалися звільненням незалежних членів наглядової ради, проте їх порадувало включення в процес прем'єра Шмигаля та оголошення конкурсу на нову спостережну раду та нового правління. З цього можна зробити висновок, що для Заходу кадрові ротації у найбільшій українській держкомпанії не стануть великою проблемою в тому випадку, якщо акціонер в особі Кабміну дотримуватиметься всіх звичних для корпорацій ЄС та США правових процедур.

Цілком можливо, що зміна Кабміном незалежного Коболєва була спробою повернути "ручний режим" управління компанією, від якої залежать ціни в платіжках українців за опалення та газ під час опалювального сезону, а отже, і рейтинги влади на наступних виборах. У складі "Нафтогазу" після відділення "Оператора ГТС" залишається вкрай бажаний "Укргазвидобування", і все частіше звучить раніше крамольна думка: а чи потрібна державі Україна державна компанія, яка видобуває 70% всього газу? Висновок з цього простий: корпоративізація "Нафтогазу" справді вдалася, але надто незалежний гравець на такому тонкому ринку нинішньому уряду не дуже потрібен. Кабміну необхідно уникнути соціальної напруги восени, адже газ у Європі дорожчає, а всередині країни населення вже закупило річний запас.

Так вийшло, що в роботі "Нафтогазу" надто багато політичної складової, тому навряд чи ця компанія в найближчому майбутньому зможе стати типовою західною корпорацією, де звикли працювати Клер Споттісвуд та троє інших незалежних членів наглядової ради.

Степан Крока, спеціально для Delo.ua