Глава Мінфіну: списання боргів України пропонують гарячі голови, ми це категорично відкинули

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

"Гарячі голови пропонували провести реструктуризацію, списати борги, але ми це категорично відкинули. Логіка проста: якщо ти хочеш брати нові позики, будь ласкавим обслуговувати старі", — сказав чиновник.

За його словами, цього року Україна не очікує особливих проблем з обслуговуванням і погашенням боргу: найбільші виплати країна повинна буде здійснити у вересні — 900 мільйонів доларів, а в решту місяців сума виплат буде в межах 100-150 мільйонів доларів.

"Враховуючи, що ми активно працюємо з міжнародними партнерами (прийнято рішення МВФ щодо Rapid Financing Instrument, Світовий банк нам дає 700 мільйонів доларів), а ЄС – 1,2 мільярда євро), проблема боргу для нас не пріоритетна", — заявив Марченко.

Водночас керівник міністерства не зміг оцінити нинішній обсяг потреб України у зовнішньому фінансуванні, наголосивши, що складність ситуації залежатиме від тривалості війни.

"Все залежить від того, наскільки затяжного характеру набуде війна. Якщо все закінчиться у березні, то вже у квітні можна буде розпочинати відновлювальні заходи. Якщо затягнеться довше... Кожен день суттєво б'є по економіці, і завдання номер один – відновити кордони та повернути мир на території, де триває війна", — сказав він.

При цьому Марченко зазначив, що Україна вже взяла на себе зобов'язання на загальну суму 6 мільярдів євро, однак це вдвічі менше за можливий обсяг очікуваної фінансової підтримки від США.

"Ми маємо кредитних комітментів на суму близько 6 мільярдів євро. У цю суму входять гранти на суму понад 300 мільйонів євро. Ми також очікуємо на допомогу від уряду США. Ще до війни була розмова про гарантії на 1 мільярд доларів, я чув публічні заяви про пакет допомоги на 10-12 мільярдів доларів, але поки що не зрозуміло, в якому форматі вона буде надана", — зазначив він.

Також міністр дав зрозуміти, що без отримання додаткових кредитних гарантій Мінфін не випускатиме "гуманітарних" облігацій на підтримку України, орієнтованих на продаж іноземцям.

"Враховуючи наше становище, без гарантій урядів інших країн виходити на відкритий ринок неможливо. Дуже показовий приклад США, які гарантували такі бонди в 2014–2016 роках. Світовий банк залучає кошти для України під гарантії інших країн. Ведемо розмову з МВФ про алокацію на користь України частини SDR, випущених у минулому році для розвинених країн", — сказав він.

Зазначимо при цьому, що напередодні Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку спростила покупку українських ОВДП іноземцями, дозволивши в період дії військового стану відкривати рахунки в цінних паперах та укладати договори на підставі паспортних даних (для фізосіб) або реєстраційного номера у своїй країні (для юросіб).

25 лютого Кабінет Міністрів вирішив випускати військові ОВДП. Загалом уряд планує зайняти до 400 млрд грн шляхом поетапного випуску облігацій номінальною вартістю 1 тисячу гривень зі ставкою прибутковості 11% річних.

Перший аукціон пройшов 1 березня. На ньому було розміщено таких облігацій на суму 8,12 млрд грн, а в ході дорозміщення 8 березня держбюджет залучив ще 6,61 млрд грн. Термін обігу таких цінних паперів встановлено до 1 березня 2023 року.

Нагадаємо також, що 1 березня глава Рахункової палати України Валерій Пацкан заявив, що необхідно вимагати від зовнішніх кредиторів списання всіх боргів з України з урахуванням руйнувань, які були нанесені країні на той момент через російську військову агресію. Однак незабаром цей свій пост у Facebook він видалив.