Росія зруйнувала та пошкодила понад 250 тисяч українських будинків: скільки коштуватиме відбудова

Голова Кабінету міністрів нагадав, що відповідно до звіту щодо оцінки збитків і потреб, які виникли внаслідок широкомасштабного вторгнення Росії (Rapid Damage and Needs Assessment, RDNA3), потреби на відбудову України становлять 486 мільярдів доларів. 

“Триває боротьба за свободу України. Але вже зараз ми плануємо відновлення, залучаємо до цього партнерів та шукаємо ресурси. Наша незмінна принципова позиція - Росія повинна за все заплатити сповна”, - наголосив Шмигаль.

Нагадаємо, що 2 квітня в "Дії" запрацювала можливість подати заяву до міжнародного реєстру збитків, завданих російською агресією, дані з якого мають стати основою для майбутніх репарацій. Поки йдеться про заяви на відшкодування за знищене або пошкоджене житло.

Заморожені російські активи мають працювати на Україну

Прем’єр Денис Шмигаль також розповів, що президент Володимир Зеленський поставив уряду чітке завдання - зробити так, щоб заморожені на Заході російські активи були спрямовані на користь України. У рамках виконання цього завдання створюється окрема підгрупа, яка безпосередньо працюватиме над питанням конфіскації російських суверенних активів за кордоном: туди увійдуть представники міністерств, парламенту, ОПУ, НБУ, українські та іноземні експерти.

Крім того, за словами урядовця, Україна дискутує з партнерами про конкретні механізми того, як саме Росія має заплатити. 

“Під час візиту урядової делегації до США мали неформальні зустрічі стосовно перспектив та шляхів конфіскації. Провели важливий круглий стіл з цього приводу за участі представників країн G7. Вдячні Канаді, зокрема віцепремʼєрці Христі Фріланд за організацію модерації. Були представники ЄС, Швеції, Польщі”, - розповів Денис Шмигаль.

Нагадаємо, що наприкінці квітня в Офісі президента України заявили, що конфісковані російські активи необхідно спрямувати на відновлення та захист об’єктів енергетики України. 

Конфіскація заморожених активів РФ: позиція партнерів

Нагадаємо також, що у січні верховний дипломат Євросоюзу Жозеп Боррель повідомив, що країни-члени ЄС дійшли згоди стосовно використання коштів, отриманих від відсотків від заморожених активів Росії і можуть спрямувати їх в Україну. Проте, Київ повідомив західним союзникам, що надання відсотків, які нараховані із заморожених російських активів, буде недостатнім для компенсації збитків, завданих війною, тому в Україні сподіваються отримати активи в повному обсязі.

Міністр фінансів США Джанет Єллен заявила про те, що було б законно конфіскувати близько 300 мільярдів доларів заморожених російських активів, а міністр фінансів Франції Бруно Ле Мер публічно розкритикував таку позицію, що свідчить про глибокі розбіжності між країнами "Групи семи" (G7)  у цьому питанні.

Зі свого боку Німеччина узагалі рішуче виступає проти ідеї конфіскувати заморожені активи російського Центробанку для фінансування відбудови та військової допомоги Україні. Берлін надто сильно боїться того, що від Німеччини також почнуть вимагати репарацій, передає The Wall Street Journal.

На тлі таких розбіжностей країни "Великої сімки" шукають більш реальні альтернативні шляхи використання російських коштів для допомоги Україні, пише Financial Times. Зокрема, розглядається ідея Бельгії, яка зберігає близько 190 млрд євро резервів російського ЦБ у Euroclear. Окрім цього, європейські країни уникають безпосереднього вилучення активів РФ через побоювання можливої "помсти".