Умови повинні бути рівними для всіх: виклики, з якими зіштовхуються ветерани і особи з інвалідністю під час працевлаштування

У 2016 році Олександр Папіровий одразу після закінчення навчання в університеті добровільно пішов у військо. Після закінчення контракту у 2021 році він звільнився зі служби, повернувшись у цивільне життя почав шукати роботу. Пошуки роботи тривали близько чотирьох місяців, після чого Олександр звернувся до центру зайнятості, щоб фахівці служби допомогли йому. Час від часу Олександру пропонували пройти співбесіди у різних компаніях за його спеціальністю агронома чи на схожу професію. В результаті знайшлась компанія, яка пропонувала роботу помічником агронома із заробітною платою у розмірі 8 000 грн / міс. 

"Я звернувся у центр зайнятості за допомогою з пошуком роботи. Тоді центр мені платив 10 000 грн / міс, а організація, де було вільне місце, запропонувала зарплату у розмірі 8 000 грн / міс, що є дуже низьким заробітком, коли центр платив трохи більше. В результаті за пів року, коли я був на обліку у центрі зайнятості, адекватних пропозицій щодо роботи не було", - каже ветеран. 

Він додав, що навіть додаткові тренінги з підвищення кваліфікації не вплинули на працевлаштування із середнім окладом.

"Я готовий навчатися та працювати, але мені була потрібна зарплата, щоб закривати хоча б базові потреби, щоб заплатити за квартиру, купити їжу та якийсь одяг", - наголосив Олександр.

В результаті ветеран знайшов роботу завдяки знайомим, але потім почалась повномасштабна війна, через яку він знову пішов у військо. Ветеран резюмував, що багато військових та ветеранів хочуть розуміти, що їх чекає після повернення до цивільного життя, зокрема які пільги та послуги будуть надаватися, куди працевлаштуватися та яка робота йому може підійти. Адже багато ветеранів не розуміють куди працевлаштуватися після служби та які навички потрібно мати.

Він додав, що умови на підприємствах повинні бути для всіх, зокрема для ветеранів і осіб з інвалідністю. Водночас важливо, щоб колектив сприймав ветерана, адже інколи цивільні не роблять цього, що ускладнює роботу ветерана в колективі. 

Створення робочих місць для ветеранів і людей з інвалідністю на низькому рівні 

Так, наразі лише п'ята частина підприємців в Україні створила робочі місця для учасників бойових дій. Водночас дослідження OLX та EBA показало, що лише у 27% роботодавців, які приймали участь у опитуванні, працюють учасники бойових дій (УБД) та у 32% - особи з інвалідністю. При цьому більшість роботодавців декларують, що не стикаються з проблемами при працевлаштуванні інклюзивних груп населення.

Також 37% компаній заявили, що в державі відсутні спеціалізовані курси для роботодавців щодо роботи з учасниками бойових дій, 40% не мають програм або ресурсів для впровадження програм з психосоціальної підтримки та лише 30% не мають бар'єрів щодо працевлаштування ветеранів. Крім того, 54% роботодавців заявили про недостатність адаптованих робочих просторів та інфраструктури для людей з інвалідністю, яких в Україні налічується близько 3 млн осіб. 

Щодо шукачів, 40% заявили, що зустрічалися із проблемами при працевлаштуванні через наявність інвалідності, а також 13% учасників бойових дій зазначили, що також мали проблеми при працевлаштуванні. 

Як зазначив військовий, ветеран, ведучий шоу "Відвал ніг або ALL інклюзив", письменник Олександр Терен, бізнес повинен надавати приорітет саме працевлаштуванню ветеранів. Водночас не всі ветерани хочуть працювати в організаціях саме через те, що їх виділяють серед інших, через що не комфортно працювати в такому середовищі. 

Терен додав, що ветеранів не треба жаліти, а дати змогу нам навчатися та працювати. Якщо бізнес не буде створюватися місця для ветеранів – ветерани самі створять їх, наголосив Олександр. 

Він виділив типові помилки у співпраці бізнесу з ветеранами, зокрема бізнес не облаштовує робочі місця для ветеранів і осіб з інвалідністю, а також організації не комунікують з ветеранами і не знають, як їх працевлаштовувати. 

"Держава на третій рік тільки почала займатися ветеранською політикою. Через це деяким ветеранам доводиться мігрувати в інші країни, щоб заробити на життя", - підкреслив він. 

Як наймати на роботу ветеранів та осіб з інвалідністю

За даними OLX, щоб наймати ветеранів на роботу потрібно: 

• тренінги для бізнесу щодо працевлаштування учасників бойових дій, осіб з інвалідністю та людей похилого віку мають стати обов'язковими, як курси водіння перед отриманням прав; 
• роботодавець повинен працевлаштовувати ветеранів без жодних стимуляцій; 
• організувати трансфер до та з робочого місця; 
• відійти від моделі не гнучкого графіку роботи з 9:00 до 18:00. 

Як роботодавців стимулювати працевлаштовувати осіб з інвалідністю та яка повинна бути роль держави: 

• запровадження соціальної реклами: працевлаштуй особу з інвалідністю, або людину пенсійного віку, щоб у українців прокинулось співчуття, а не озлобленість щодо таких людей; 
• держава має платити гідні гроші особам з інвалідністю, щоб він чи вона могли нормально прожити. А вже чи захоче він чи вона після цього працювати, то їх справа; 
• стимул роботодавців може бути недоречний, адже працевлаштування це відповідальність кожного до будь-якої людини. 

Крім того, роботодавцям важливо зробити такі базові речі, як: 

1. Зробити рівні умови для всіх людей на роботі, у тому числі для ветеранів та осіб з інвалідністю. 
2. Допомогти співробітникам та ветеранам співпрацювати один з одним на робочому місці, адже є випадки, коли цивільним некомфортно працювати з ветераном, і навпаки. Тому однієї адаптації ветеранів на робочому місці недостатньо. 
3. Створювати вакансії для ветеранів, які будуть підходити учаснику бойових дій. Для прикладу: ветерану, який мав важкі поранення, не підійдуть ряд посад через погіршення стану здоров'я. 
4. Зробити для ветерана та особи з інвалідністю гнучкий графік роботи. 
5. Створити безбар'єрне робоче середовище для ветерана та особи з інвалідністю. А бізнес, який не має вільних грошей на облаштування робочого місця або покращення інфраструктури, може залучити грантові кошти. 

Архітектор та засновник архітектурного бюро Savytskyy Марко Савицький зауважив, що бізнесу треба робити робочі простори інклюзивними і тоді на практиці буде зрозуміло що працює, а що ні. Він додав, що існує три основних поняття у проєктуванні: універсальний дизайн, спеціалізований дизайн та розумне проєктування. 

"У всьому цивілізованому світі використовують універсальний дизайн, який підходить для людей з різними потребами та для тих, хто їх не має", - каже Марко. 

У підсумку спікери також наголошували на тому, що гідні умови для роботи і життя ветеранів і осіб з інвалідністю необхідно створювати роботодавцю спільно з державою та суспільством. Також необхідно доносити всю наявну інформацію щодо праці для таких людей, грантові програми для запуску своєї справи та створювати різні ініциативи для них, зокрема в громадах, де інформування відбувається гірше, ніж у великих містах України.