У I півріччі половина видатків держбюджету була направлена на оборону

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Про це з посиланням на дані Держказначейства повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Структура у функціональній розбивці виглядала наступним чином:

• Оборона – 50,9%; 
• Громадський порядок, безпека, судова влада – 14,8%; 
• Соціальний захист – 11,6%; 
• Обслуговування держборгу – 7%; 
• Трансферти місцевим бюджетам (в яких левову частку займає освітня субвенція) – 5,2%; 
• Медицина – 4,7%; 
• Економічна діяльність – 2,2%; 
• Освіта – 1,6%; 
• Загальнодержавні функції (в т.ч. вищі органи держуправління, місцева влада, фінансова та зовнішньополітична діяльність, без силових структур) – 1,2%; 
• Інші функції – 0,8%.  

"Залишу це тут, аби краще було видно напрями і потенціал секвестру видатків, в тому числі тих, скорочення яких дуже часто подається як чарівна пігулка від усього", - зауважив Гетманцев.

Ситуація з виплатами військовим може загостритися вже наприкінці вересня

Згідно з даними Рахункової Палати, у першій половині 2024 року доходи загального фонду держбюджету перевиконано на майже 19% і склали 913,4 млрд. грн.  

Топ – 3 розпорядника за обсягом видатків:

• Міноборони – 669,8 млрд. грн. (43,3% всіх видатків);
• Мінсоцполітики – 221,4 млрд. грн. (14,3%);
• МВС – 182 млрд. грн. (11,8%).

Таким чином, як зауважує Гетманцев, структура видатків бюджету особливо не змінилась.

"55% займають Міноборони і МВС, але видатки всього сектору безпеки і оборони є більшими", - йдеться в його повідомленні.

За словами голови податкового комітету, зважаючи на дані Рахункової Палати, наразі є розуміння щодо надходження усієї необхідної міжнародної допомоги до кінця 2024 року, за рахунок якої фінансується левова частка невійськових видатків.  

"Водночас, проходження другої половини року у частині військових видатків є менш визначеним. За оцінками бюджетного комітету, ситуація із поточним утримання війська, в т.ч. виплатою грошового забезпечення військовим, може загостритись вже наприкінці вересня", - зауважує Гетманцев.    

Він розповів, що є перевиконання по податкам (по року буде близько 90-100 млрд. грн.), але воно не достатнє для покриття усього розриву у фінансуванні  сектору безпеки і оборони (500 млрд. грн.).

"Тому у найближчі тижні нас очікує складна і відверта дискусія про внесення змін до бюджету – 2024", - зазначив голова комітету.

За його словами, розроблений Урядом законопроект не є оптимальним з точки зору фіскального навантаження, адміністрування, відповідності acquis ЄС та можливих дисбалансів для економіки. Він потребує суттєвого доопрацювання.

"Утім, підняття окремих податків для покриття дефіциту у фінансуванні військових видатків, на жаль, не уникнути", - підсумував Гетманцев, додавши, що перед парламентом наразі стоїть завдання знайти широкий суспільний компроміс у цьому питанні щодо оптимального набору податкових ініціатив, фінансування бюджету за рахунок внутрішніх позик та додаткового скорочення видатків бюджету.

Своєю чергою, голова бюджетного комітету Роксолана Підласа зазначала, що підвищувати податки в Україні треба "вже вчора", адже відповідні зміни мають запрацювати з 1 вересня.  

"Якщо парламент не встигне ухвалити необхідні рішення, то військові ризикують залишитися без зарплат уже наприкінці вересня", - наголошувала вона в подкасті "Хроніки економіки".

Уряд розглядає суттєве підвищення податків

Нагадаємо, Кабінет міністрів України розглядає законопроєкт №11416, який передбачає суттєві зміни у податковій системі країни. Метою цих змін є збільшення податкових надходжень до державного бюджету на 140 млрд грн.

Законопроект пропонує підвищити ставку військового збору до 5% від доходів, визначених статтею 163 Податкового кодексу. Передбачено також запровадження військового збору для юридичних осіб у розмірі 1% від доходу від будь-якої діяльності. 

Крім того, фізичні особи-підприємці також будуть зобов'язані сплачувати військовий збір у розмірі 5% від розрахунку двох мінімальних заробітних плат на місяць або 1% від доходу, залежно від групи єдиного податку.

Законопроект також передбачає запровадження військового збору у розмірі 5% на банківські метали, 30% на ювелірні вироби із золота, платини і дорогоцінного каміння, 15% на нові легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні, та 5% від доходу з продажу одного об'єкта нерухомості протягом року для фізичних осіб. 

Проти прийняття вищезазначеного законопроєкту виступила низка організацій, зокрема спілка Diia.City United, Торгово-промислова палата України, Американська торговельна палата в Україні та Рада бізнес-омбудсмена.

Раніше проти підвищення податків висловився співзасновник Мonobank Олег Гороховський.

"Зараз слухай...Той, хто прийде до тебе, з пропозицією підвищити податки у країні, що воює, той і зрадник", - написав Гороховський у своєму Telegram-каналі.

Фото: ua.depositphotos.com